YaChudo

Кирпатий куб

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Кирпатий куб
«Правий» варіант
Граней38,
32 трикутники,
6 квадратів
Ребер60
Вершин24
Конфігурація вершин34.4
Група симетріїO (хіральна октаедрична)
Дуальний многогранникпентагональний ікосітетраедр
Розгортка
Тривимірна модель кирпатого куба

Кирпатий куб[1], або плосконосий куб[2][3], — напівправильний багатогранник (архімедове тіло) з 38 гранями, складений з 6 квадратів і 32 правильних трикутників. У кожній з його 24 однакових вершин сходяться одна квадратна грань і чотири трикутні. Трикутні грані діляться на дві групи: 8 з них оточені тільки іншими трикутними, решта 24 — квадратною і двома трикутними.

Має 60 ребер рівної довжини.

Назву «кирпатий куб» (лат. cubus simus) дав цьому багатограннику Йоганн Кеплер у трактаті 1619 року «Гармонія світу». Гарольд Коксетер, зазначивши, що багатогранник споріднений з октаедром тою ж мірою, що і з кубом, пропонував називати його «кирпатим кубооктаедром».

На відміну від більшості інших архімедових тіл, кирпатий куб (поряд з кирпатим додекаедром) є хіральним і існує в двох різних дзеркально-симетричних (енантіоморфних) варіантах — «правому» і «лівому».

Перетворення ромбокубооктаедра на «лівий» і «правий» кирпаті куби.

Метричні характеристики і кути

При визначенні метричних властивостей кирпатого куба доводиться розв'язувати кубічні рівняння і користуватися кубічними коренями — тоді як для ахіральних архімедових тіл і для платонових тіл не потрібно нічого складнішого від квадратних рівнянь і квадратних коренів. Тому кирпатий куб, на відміну від платонових і ахіральних архімедових тіл, не допускає евклідової побудови[4]. Це стосується і кирпатого додекаедра, а також двоїстих їм каталанових тіл.

При описі метричних властивостей і кутів кирпатого куба важливу роль відіграє константа трибоначчі:

t = 1 3 ( 1 + 19 − 3 33 3 + 19 + 3 33 3 ) ≈ 1,839 2868. {\displaystyle t={\frac {1}{3}}\left(1+{\sqrt[{3}]{19-3{\sqrt {33}}}}+{\sqrt[{3}]{19+3{\sqrt {33}}}}\right)\approx 1{,}8392868.} .

Якщо кирпатий куб має ребро довжини a {\displaystyle a} його площа поверхні та об'єм виражаються як

S = ( 6 + 8 3 ) a 2 ≈ 19,856 4065 a 2 , {\displaystyle S=\left(6+8{\sqrt {3}}\right)a^{2}\approx 19{,}8564065a^{2},}
V = 613 t + 203 9 ( 35 t − 62 ) a 3 ≈ 7,889 4774 a 3 . {\displaystyle V={\sqrt {\frac {613t+203}{9(35t-62)}}}\;a^{3}\approx 7{,}8894774a^{3}.}

Радіус описаної сфери (що проходить через усі вершини багатогранника) при цьому дорівнює

R = 3 − t 4 ( 2 − t ) a ≈ 1,343 7134 a ; {\displaystyle R={\sqrt {\frac {3-t}{4(2-t)}}}\;a\approx 1{,}3437134a;}

радіус напіввписаної сфери (дотичної до всіх ребер в їх серединах) —

ρ = R 2 − a 2 4 = 1 4 ( 2 − t ) a ≈ 1,247 2232 a . {\displaystyle \rho ={\sqrt {R^{2}-{\frac {a^{2}}{4}}}}={\sqrt {\frac {1}{4(2-t)}}}\;a\approx 1{,}2472232a.}

Вписати в кирпатий куб сферу — так, щоб вона дотикалася до всіх граней, — неможливо. Радіус найбільшої сфери, яку можна помістити всередині кирпатого куба з ребром a {\displaystyle a} (вона буде дотикатися тільки до всіх квадратних граней в їх центрах), дорівнює

r 4 = R 2 − a 2 2 = t − 1 4 ( 2 − t ) a ≈ 1,142 6135 a . {\displaystyle r_{4}={\sqrt {R^{2}-{\frac {a^{2}}{2}}}}={\sqrt {\frac {t-1}{4(2-t)}}}\;a\approx 1{,}1426135a.}

Відстань від центра багатогранника до центра будь-якої трикутної грані перевищує r 4 {\displaystyle r_{4}} і дорівнює

r 3 = R 2 − a 2 3 = t + 1 12 ( 2 − t ) a ≈ 1,213 3558 a . {\displaystyle r_{3}={\sqrt {R^{2}-{\frac {a^{2}}{3}}}}={\sqrt {\frac {t+1}{12(2-t)}}}\;a\approx 1{,}2133558a.}

Двогранні кути між двома суміжними трикутними гранями кирпатого куба рівні α 33 = arccos 1 − 2 t 3 ≈ 153 , 23 ∘ , {\displaystyle \alpha _{33}=\arccos \,{\frac {1-2t}{3}}\approx 153{,}23^{\circ },} між суміжними квадратною і трикутною гранями α 43 = arccos ⁡ ( − 1 − 2 3 t ) ≈ 142 , 98 ∘ . {\displaystyle \alpha _{43}=\arccos \left(-{\sqrt {1-{\frac {2}{3t}}}}\right)\approx 142{,}98^{\circ }.}

Тілесний кут при вершині дорівнює 3 α 33 + 2 α 43 − 3 π ≈ 1 , 14 π . {\displaystyle 3\alpha _{33}+2\alpha _{43}-3\pi \approx 1{,}14\pi .}

В координатах

«Лівий» кирпатий куб можна розмістити у декартовій системі координат так, щоб координати 12 його вершин були всіма парними перестановками тих трійок чисел ( ± t ; ± 1 ; ± t − 1 ) , {\displaystyle (\pm t;\pm 1;\pm t^{-1}),} серед яких парне число від'ємних, а координати решти 12 вершин — всіма непарними перестановками тих трійок, серед яких непарна кількість від'ємних.

Якщо вчинити навпаки — взяти парні перестановки трійок з непарним числом мінусів і непарні перестановки трійок з парним числом мінусів — отримаємо «правий» варіант кирпатого куба.

Початок координат ( 0 ; 0 ; 0 ) {\displaystyle (0;0;0)} в обох випадках буде центром описаної і напіввписаної сфер багатогранника.

Пов'язані многогранники та мозаїки

n32 симетрії кирпатих мозаїк: 3.3.3.3.n
Симетрія
n32
Сферична Евклідова Компактна
гіперболічна
Паракомп.
232 332 432 532 632 732 832 ∞32
Кирпаті
фігури
Конфігурація 3.3.3.3.2 3.3.3.3.3 3.3.3.3.4 3.3.3.3.5 3.3.3.3.6 3.3.3.3.7 3.3.3.3.8 3.3.3.3.∞
Фігури
Конфігурація V3.3.3.3.2 V3.3.3.3.3 V3.3.3.3.4 V3.3.3.3.5 V3.3.3.3.6 V3.3.3.3.7 V3.3.3.3.8 V3.3.3.3.∞

Примітки

  1. ↑ Веннинджер, 1974, с. 20, 41.
  2. ↑ Энциклопедия элементарной математики, 1963, с. 437, 435.
  3. ↑ Люстерник, 1956, с. 183.
  4. ↑ У. Болл, Г. Коксетер. Математические эссе и развлечения. — М.: Мир, 1986. — Стр. 153.

Посилання

Література

  • М. Веннинджер. Модели многогранников. — Мир, 1974.
  • Многоугольники и многогранники // Энциклопедия элементарной математики. Книга четвёртая. Геометрия / Под ред. П. С. Александрова, А. И. Маркушевича, А. Я. Хинчина. — М. : Государственное издательство физико-математической литературы, 1963. — С. 382—447.
  • Л. А. Люстерник. Выпуклые фигуры и многогранники. — М. : Государственное издательство технико-теоретической литературы, 1956.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).