Імре Кертес
| Імре Кертес | |
|---|---|
| Kertész Imre | |
 Імре Кертес | |
| Народився | 9 листопада 1929 Будапешт |
| Помер | 31 березня 2016 (86 років) Будапешт ·хвороба Паркінсона  |
| Поховання | Керепеші[1] |
| Країна |  Угорщина[2] Німеччина[2] |
| Діяльність | письменник |
| Сфера роботи | Голокост |
| Alma mater | Madách Imre High Schoold (1948) |
| Знання мов | угорська[3][4][5] і німецька[5] |
| Мова творів | угорська |
| Жанр | проза |
| Magnum opus | «Знедолені», «Кадиш для ненародженої дитини» |
| Членство | Берлінська академія мистецтв, Німецька академія мови і поезії[6] і Széchenyi Academy of Literature and Artsd |
| У шлюбі з | Albina Vasd і Magda Ambrusd |
| Премії |  Нобелівська премія з літератури (2002) |
 Імре Кертес у Вікісховищі | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Імре Кертес (угор. Kertész Imre, 9 листопада 1929, Будапешт — 31 березня 2016, Будапешт[7]) — угорський єврейський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури за 2002 рік «за опис тендітного і крихкого досвіду боротьби індивіда проти варварського деспотизму історії» в своєму першому романі «Знедолені».
Біографія
Імре Кертес народився 9 листопада 1929 у Будапешті. У віці 14 років він разом з іншими угорськими євреями був ув'язнений у концтаборі Аушвіц, а потім у Бухенвальді, звідки його було звільнено у 1945-му. Після війни (з 1948) працював у будапештській газеті «Világosság», але був звільнений у 1951 р. після того як газета стала дотримуватися лінії партії. Після двох років військової служби Кертес став незалежним письменником та перекладачем німецьких авторів.
Досвід перебування у концтаборах лежить в основі всього написаного Кертесом пізніше.
31 березня 2016 року помер після тривалої хвороби.
Твори
Найвідоміші два романи Кертеса:
- «Sorstalanság» / «Знедолені» (1975, екранізовано 2005)
- «Kaddis a meg nem született gyermekért» / «Кадиш для ненародженої дитини» (1990)
Кертес — автор декількох книг есеїстики. Крім того, він перекладав німецькомовну художню і філософську прозу (Фрідріха Ніцше, Зигмунда Фрейда, Людвіга Вітгенштейна, Еліаса Канетті, Йозефа Рота).
Його власні твори перекладені багатьма мовами світу, включаючи китайську.
Літературні нагороди
Літературні нагороди Імре Кертеса :
- Brandenburger Literaturpreis 1995
- Leipziger Buchpreis zur Europäischen Verständigung 1997
- Herder-Preis und the WELT-Literaturpreis 2000
- Ehrenpreis der Robert-Bosch-Stiftung 2001
- Hans Sahl-Preis 2002
- Нобелівська премія з літератури 2002
Примітки
- ↑ https://jogkodex.hu/doc/7053043
- ↑ а б в Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б CONOR.Sl
- ↑ Digital Literary Academy — 1998.
- ↑ Помер нобелівський лауреат із літератури Імре Кертес. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
Посилання
- Нобелівська лекція Імре Кертеса [Архівовано 19 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Катерина Ботанова. Спочатку був Освенцім. Дзеркало тижня. № 40 (415) 19 — 25 жовтня 2002[недоступне посилання з червня 2019]
- Знедолені: уривок з роману: Імре Кертес // Всесвіт [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Імре Кертес: біографія, фотографії, твори [Архівовано 15 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Імре Кертес. Гнітюча спадщина Європи (I) (рос.)
- Імре Кертес. Гнітюча спадщина Європи (II) (рос.)
|
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).