Кера Тамара
| Кера Тамара | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1340[1]  Друге болгарське царство |
| Померла | 1378[1] Османська імперія |
| Поховання | Бурса |
| Країна |  Османська імперія |
| Знання мов | болгарська |
| Титул | принцеса |
| Рід | Стратимировичіd[2] |
| Батько | Іван Александр[3] |
| Мати | Сара-Теодора |
| Брати, сестри | Десиславаd, Кераца-Марія Болгарська, Михайло Асен IVd, Іван Шишман, Іван Асен Vd, Іван Асен IVd і Іван Стратимир |
| У шлюбі з | Мурад I[1] |
Кера Тамара ( 1340 , Друге болгарське царство — 1378 , Османська імперія ) — дочка болгарського царя Івана Александра і його дружини Теодори Бессарабської, сестра Івана Шишмана та Івана Срацимира. Одна з дружин султана Мурада I. Вона народилася приблизно в 1340 році[4].
Життєпис
Першим чоловіком Кери Тамари був деспот Костянтин, який іноді ідентифікується з феодалом Костянтином Деяновичем, що правив у Вельбуждському деспотаті. Його дочка Олена Драгаш вийшла заміж за візантійського імператора Мануїла II і стала матір'ю останнього візантійського імператора Костянтина XI. Однак ця теорія була спростована істориками, тому що в 1371 році Кера Тамара була вже вдовою, а Костянтин Драгаш помер в 1395 році. Отже, деспот Костянтин, зображений у Тетраєвангелії Івана Александра поруч з болгарської княжною, був іншою людиною.
Вже у 1371 році, коли Іван Александр помер і йому успадковував Іван Шишман, в столицю Тирново прибули посли від османського султана Мурада I, щоб налагодити відносини з новим царем Болгарії. Султан, який багато чув про красу Кери Тамари і знав, що вона овдовіла, зажадав її в дружини як гарантії миру між двома державами[5]. Іван Шишман відмовився і зумів відстрочити рішення ще на сім років. Запис в анонімній болгарської хроніці XV століття:
|
...І на престол вступив Шишман, син Александра. Аморат [Мурад] послав до нього людей, щоб попросити руку його сестри, але він не хотів віддавати свою сестру царівну Керу Тамару...[5] | 
|
Проте в 1378 році, коли його спроби зупинити турків зазнали невдачі, Іван Шишман неохоче відправив Керу Тамару до гарему султана в османській столиці Бурса[5]. Вона зберегла свою християнську віру. У Борильському Синадніку її доля стала прикладом самопожертви:
|
|
...Кера Тамара, дочка великого царя Івана Александра, велика княжна, дружина великого еміра Амурата, якому вона була віддана як представниця болгарського народу. І коли вона приїхала туди, вона зберегла свою Істинну віру, звільнила свій народ, жила добре і благочестиво і померла в мирі, нехай пам'ять про неї буде жити вічно...[6] |
|
Могила Кери Тамари знаходиться в Бурсі в гробниці Османської династії поруч з могилою Мурада I, і відвідувачі знають її як «болгарську царицю Марію». За заповітом Кери Тамари, її могила залишилася незакритим надгробним каменем, а земля була засіяна ячменем.
Генеалогія
Примітки
- ↑ а б в г Library of Congress Library of Congress Names
- ↑ https://books.google.ch/books?id=ekgD2bZoXe4C&dq=Ivan+Alexander,+Bulgaria&pg=PA26&redir_esc=y#v=onepage&q=Ivan%20Alexander%2C%20Bulgaria&f=false
- ↑ https://books.google.ch/books?id=ekgD2bZoXe4C&dq=Ivan+Alexander,+Bulgaria&pg=PA27&redir_esc=y#v=onepage&q=Ivan%20Alexander%2C%20Bulgaria&f=false
- ↑ Czamańska, Ilona. // Balcanica Posnaniensia. — 2013. — S. 53. Процитовано 2015-07-27.
- ↑ а б в Павлов, Пламен. Търновските царици. В. Т.:ДАР-РХ, 2006.
- ↑ Павлов, Пламен. Търновските царици. В.Т.:ДАР-РХ, 2006.
Література
- Queens of Tarnovo, Plamen Pavlov, 2006
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).