Мануїл II

	Мануїл II Палеолог; грец. Μανουήλ Β΄ Παλαιολόγος
	Мануїл II Палеолог
	Імператор Візантійської імперії
	Імператор Візантійської імперії
16.02.1391 — 21.07.1425
Попередник:	Іоанн V Палеолог
Наступник:	Іоанн VIII Палеолог
Народження:	27 червня 1350; Константинополь
Смерть:	21 липня 1425 (75 років); Константинополь
Країна:	Східна Римська імперія
Релігія:	православ'я
Рід:	Палеологи
Батько:	Іоанн V Палеолог
Мати:	Олена Кантакузина
Шлюб:	Олена Драгаш
Діти:	Іоанн VIII Палеолог
	Медіафайли у Вікісховищі

Мануї́л II Палеоло́г (грец. Μανουήλ Β΄ Παλαιολόγος; 27 червня 1350 — 21 липня 1425) — візантійський імператор (1391—1425). Представник династії Палеологів.

Біографія

Мануїл II почав правління Візантією як васал османського султана Баязида I. Султан змусив його брати участь у турецьких походах, включаючи взяття Філадельфії — останнього візантійського міста в Анатолії. Відмова імператора підкорятися подальшим приниженням призвела до важкої облоги Константинополя турками, яка тривала з вересня 1394 по липень 1402 року.

Розгром Баязида Тамерланом в Ангорській битві тимчасово врятував Візантію. Мануїл II віртуозно втрутився в громадянську війну в Османській імперії, що почалася між синами Баязида. Він підтримав Мехмеда I в обмін на мирний договір, за яким Візантія повернула собі Фессалоніки, частину узбережжя Мармурового моря і була звільнена від данини.

Незадовго до смерті постригся в ченці під іменем Матвія. Грецька православна церква згадує його 21 липня^[1].

Був автором численних праць різного характеру, у тому числі листів, поем, описів життя святих, трактатів про теологію та риторику та епітафії для свого брата Феодора I Палеолога^[2], а також «дзеркала для князів» для сина і нащадка Іоанна^[3], яке має особливе значення, оскільки є останнім візантійським «дзеркалом».

Сім'я

Дочка
Костянтин Палеолог
Іоанн VIII Палеолог
Феодор II Палеолог, правитель Мореї
Андронік Палеолог, деспот Салонік
Дочка
Міхаїл Палеолог
Костянтин XI Драгаш
Димитрій Палеолог, деспот Мореї
Фома Палеолог, деспот Мореї
Ізабелла Палеологіна (поза шлюбом)

Див. також

Список Візантійських імператорів

Примітки

↑ Great Synaxaristes: (гр.) Ὁ Ὅσιος Μανουὴλ αὐτοκράτωρ Κωνσταντινουπόλεως [Архівовано 2 квітня 2017 у Wayback Machine.]. 21 Ιουλίου. ΜΕΓΑΣ ΣΥΝΑΞΑΡΙΣΤΗΣ.
↑ Manuel II Palaeologus Funeral Oration on His Brother Theodore. J. Chrysostomides (editor & translator). Association for Byzantine Research: Thessalonike, 1985.
↑ Ресурс про Мануїла Палеолога, включно з витримками з його «дзеркала» про чесноти царя до сина Іоанна. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 8 вересня 2017.

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Great Synaxaristes: (гр.) Ὁ Ὅσιος Μανουὴλ αὐτοκράτωρ Κωνσταντινουπόλεως [Архівовано 2 квітня 2017 у Wayback Machine.]. 21 Ιουλίου. ΜΕΓΑΣ ΣΥΝΑΞΑΡΙΣΤΗΣ.

[2] Manuel II Palaeologus Funeral Oration on His Brother Theodore. J. Chrysostomides (editor & translator). Association for Byzantine Research: Thessalonike, 1985.

[3] Ресурс про Мануїла Палеолога, включно з витримками з його «дзеркала» про чесноти царя до сина Іоанна. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 8 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]