Кен Фокс
| Кен Фокс | |
|---|---|
| Народився | 1967 Скегнесс, Англія |
| Громадянство | |
| Діяльність | Власник «Стіни смерті» і виконавець трюків |
| Роки діяльності | 1980—... |
| Дружина | Джулі Фокс |
| Діти | 2 (Люк та Алекс) |
| IMDb | ID 1458566 |
Кен Фокс (нар. 1967, Скегнесс, Англія) — британський каскадер, виконавець трюків атракціону «Стіна смерті». Станом на 2026 рік, власник і керівник однієї з трьох діючих «Стін смерті» у Великій Британії.
Життєпис
Народився 1967 року[1] у Скегнессі. Батьки Кена утримували тир в місцевому парку розваг. Навпроти тиру розміщувалася шатро зі «стіною смерті», якою керував чоловік на ім'я Рой Кріпсі. Цей атракціон справив дуже велике враження на юного Кена Фокса, за найменшої нагоди він непомітно пробирався в шатро, щоб подивитися шоу і саме в той час він вирішив, що це стане справою його життя. Коли хлопцю виповнилося 13 батьки дозволили йому влаштуватися на роботу, в цей атракціон. Він працював по неділям з 9 до 17 години, до його обов'язків входило підмітання підлоги, приготування чаю, та допомога глядачам при виході з шатра[2]. В 16 років Кен здійснив свої перші виїзди на стіну, на мотоциклі Suzuki TS185. Невдовзі після цього стіна у Скегнессі припинила своє існування, тоді Кен уклав угоду на роботу зі стіною смерті в Африці і відбув до Лагосу, Нігерія. Повернувшись в Британію Кен продовжив виступи на стіні, в цей час він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Джулі, з якою взяв шлюб 1997 року. Пара має двох синів Люк (1987 року народження) і Алекс (1994 року народження)[2][3].

На початку 90-х років Кен 3 роки працював виконавцем на стіні смерті Алана Форда, який в майбутньому стане його основним конкурентом в цьому бізнесі. Цей період був пов'язаний з сентиментальними почуттями, оскільки Алан Форд володів саме тою стіною, яка раніше належала Рою Кріпсі, і з якою Кена пов'язувало багато дитячих та юнацьких спогадів. Протягом 1994-1995 років Кен спільно зі своїм партнером, Пітером Кетчпулом, в доках міста Беркенгед будував власну стіну смерті. 1995 року повністю нова стіна дебютувала на шоу Rempstone Steam Rally[2][4] Нова стіна мала діаметр 32 фути (приблизно 9,8 метри) та висоту 20 футів (приблизно 6,1 метра)[4]. Згодом Кен Фокс перетворив управління стіною смерті на сімейний бізнес. Нині його компанія володіє двома комплектами атракціонів, першим з яких керує сам Кен Фокс, а другим його старший син Люк Фокс. Кожного зі своїх синів, Кен навчав особисто і вони здійснили свої перші виїзди на стіну в 11-річному віці. У виступах і управлінні атракціонами задіяна вся сім'я Фоксів, сам Кен, його сини Люк та Алекс, Керрі Кемерон (наречена старшого сина Люка) та Еббі Фокс (дружина молодшого сина Алекса)виконують трюки на стіні, а дружина Кена продає квитки і допомагає з управлінням бізнесом[3][5]. В минулому в міжвоєнний період, в Британії функціонувало багато десятків стін смерті, це шоу було надзвичайно популярним[6]. Проте пік популярності стіни смерті давно минув. Станом на 2026 рік, компанія Кена Фокса, є однією з трьох які продовжують активні виступи на території Великої Британії[3][6]. Це небезпечне шоу, і Кен особисто і його наймані працівники неодноразово падали і зазнавали серйозних травм, проте продовжують виступити і не мають наміру полишити цю справу[7][8].
Мистецькі події
В лютому 2010 року «Національний театр Шотландії», за участі трупи Кена Фокса, представив публіці мультимедійний перформанс «Стіна смерті: спосіб життя» (англ. Wall of Death: A Way of Life), за участі митця-концептуаліста Стівена Скриньки. Вистава мала передати глядачам історію і стиль життя родини вершників стіни смерті, також вона включала інтерактивну частину, під час якої Стівен Скринька іздив стіною смерті на очах у публіки. Підготовкою й навчанням артиста опікувався Кен Фокс, а сама вистава була заснована на історії життя його родини[9][10][11]. Кен фокс працював каскадером для фільму «Мій будинок в Умбрії», також знімався в декількох телевізійних проєктах. 2011 року було відзнято короткометражну документальну стрічку «Стіна смерті», головними героями якої були Кен та його дружина Джулі. А 2020 року Кен взяв участь у зніманні першого епізоду в 2020 році, британського розважального шоу Top Gear[12].
Рекорд швидкості
28 березня 2016 року, британський мотогонщик Гай Мартін встановив офіційний світовий рекорд, досягнувши на спеціально збудованій для рекорду стіні смерті, швидкості 78,15 миль/год (125,77 км/год). Виконавець рекорду при цьому тривалий час зазнавав перевантаження близько 5,2 одиниць, ризикуючи втратити свідомість[13]. В процесі підготовки і встановлення цього рекорду, Кен Фокс був технічним консультантом і особисто тренував Гая Мартіна, готуючи його до рекордного заїзду[14].
Примітки
- ↑ Fox, Ken, Born 1967 (англ.). Архів оригіналу за 18 червня 2025. Процитовано 23 березня 2026.
- ↑ а б в ABOUT US - The Ken Fox Hell Riders Wall of Death World Tour (англ.). Архів оригіналу за 11 лютого 2026. Процитовано 23 березня 2026.
- ↑ а б в «My kids drive me up the wall», The Guardian, 04.09.2010, 2010.
- ↑ а б Ken Fox’s Wall of Death – John's Motorcycle News (англ.). Архів оригіналу за 25 січня 2026. Процитовано 29 березня 2026.
- ↑ THE TEAM - The Ken Fox Hell Riders Wall of Death World Tour (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2026. Процитовано 29 березня 2026.
- ↑ а б «Last of the daredevils», The Guardian, 05.12.1999, 1999.
- ↑ «Wall Of Death stunt rider fractures skull in horror motorcyle fall», Daily Star, 27.07.2015, 2015.
- ↑ Wall of death rider 'clipped colleague's wheel' - BBC News (англ.). Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 23 березня 2026.
- ↑ «Stephen Skrynka: 'This is not some Jackass stunt'», The Guardian, 26.01.2010, 2010.
- ↑ «Get your motor running», The Times, 07.02.2010, 2010.
- ↑ Wall of Death: A Way of Life - National Theatre of Scotland (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2025. Процитовано 30 березня 2026.
- ↑ Ken Fox - IMDb (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2026. Процитовано 29 березня 2026.
- ↑ British motorcycle racer Guy Martin smashes Wall of Death world record after reaching 78 mph - Guinness World Records (англ.). Архів оригіналу за 14 лютого 2026. Процитовано 29 березня 2026.
- ↑ How to ride the Wall of Death (англ.). Архів оригіналу за 20 липня 2024. Процитовано 29 березня 2026.
Джерела
- John Dodd. Last of the daredevils // The Guardian : газета. — Лондон, Англія : Guardian Media Group, . — ISSN 0261-3077. Архівовано з джерела 8 травня 2014. Процитовано 23 березня 2026.
- Lyn Gardner. Stephen Skrynka: 'This is not some Jackass stunt' // The Guardian : газета. — Лондон, Англія : Guardian Media Group, . — ISSN 0261-3077. Архівовано з джерела 19 червня 2024. Процитовано 3 березня 2026.
- Rachel Devine. Get your motor running // The Times : газета. — Лондон, Англія : Times Media, . — ISSN 0140-0460. Архівовано з джерела 3 березня 2026. Процитовано 3 березня 2026.
- Andrew Martin. My kids drive me up the wall // The Guardian : газета. — Лондон, Англія : Guardian Media Group, . — ISSN 0261-3077. Архівовано з джерела 24 січня 2015. Процитовано 23 березня 2026.
- Peter Ross. Bikers brave the Wall of Death in Edinburgh // The Scotsman : газета. — Единбург, Шотландія : Johnston Press, . — ISSN 0307-5850. Архівовано з джерела 28 грудня 2025. Процитовано 23 березня 2026.
- Ian Proctor. Wall Of Death stunt rider fractures skull in horror motorcyle fall // Daily Star : газета. — Лондон, Англія : Reach plc, . — ISSN 0957-6231. Архівовано з джерела 6 лютого 2021. Процитовано 23 березня 2026.
- Gary Margerum. The Ken Fox Hellriders: A Journey with the Wall of Death. — Челтнем, Велика Британія : The History Press, 2012. — ISBN 9780752465739.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).