Кейп-Баррен
| Кейп-Баррен | |
|---|---|
| Географія | |
| 40°25′00″ пд. ш. 148°12′00″ сх. д. / 40.416666666667° пд. ш. 148.2° сх. д. | |
| Акваторія | Бассова протока |
| Група островів | Острови Фюрно |
| Площа | 464 км² |
| Довжина | 42,3 км |
| Ширина | 22,7 км |
| Найвища точка | 715 м |
| Країна | |
| Адм. одиниця | Flinders Councild Тасманія[2] |
| Населення | 66 осіб (9 серпня 2016)[3], 64 осіб (10 серпня 2021)[4] |
Кейп-Баррен Кейп-Баррен (Австралія) | |
![]() | |
Кейп-Баррен (англ. Cape Barren, палава-кані Truwana) — острів в архіпелазі Фюрно в протоці Басса. Розташований на північний схід від узбережжя острова Тасманія. На північ від острова Кейп-Баррен розташований найбільший острів архіпелагу Фюрно — острів Фліндерс. Чисельність населення у 2021 році становила 64 особи.
Природа

У ландшафті острова переважають рівнинні або горбисті низовини, а також гранітні гори девонського періоду. На узбережжі розташовані піщані пляжі зі скелястими обривами. На сході острова — дюни та болота. Середня висота гір Кейп-Барр — 500—600 метрів над рівнем моря. Найвища точка острова — гора Манро (687 м). Площа — 478,4[5] км².
Рослинний покрив острів представлений переважно вересовими пустками, які в значній мірі схильні до пожеж.
На Кейп-Баррені вперше був помічений австралійський ендемічний вид гусеподібних — гуска тасманійська (Cereopsis novaehollandiae).
Історія
Перше поселення на Кейп-Баррені з'явилося на початку XIX століття, коли європейські мисливці на тюленів привезли на острів жінок-аборигенів з острова Тасманія, які повинні були стати вимушеними працівниками і дружинами. У 1850-х роках основним заняттям місцевих мешканців замість промислу тюленів стало розведення овець, а самі мешканці вели змішаний уклад життя: в ньому простежувалися риси європейців та аборигенів.
З 1866 року мешканці Кейп-Барр просили передати острів у общинну земельну власність на підставі їх аборигенних коренів. Однак їхні прохання постійно відхилялися. Замість цього в 1881 році тут була заснована резервація, в якій жило 80 осіб. Згідно з Законом про резервацію на острові Кейп-Баррен 1912 року мешканці острова визнавалися аборигенами. Однак в 1951 році згідно з політикою держави по асиміляції тубільців цей закон був скасований, і населення знову було визнано некорінним.
У період з 1940-х по 1970-і роки через безробіття та політики уряду по асиміляції велика частина мешканців Кейп-Барр була змушена переселитися на інші острови в протоці Басса. Наразі на ньому існує невелике поселення чисельністю 64 особи (2021 рік), в якому є школа, пошта, невеликі ясла, магазин та англіканська церква. Злітно-посадкова смуга Кейп-Баррен розташована приблизно за 3 км від поселення, де також є невелика пристань.
Примітки
- ↑ http://quickstats.censusdata.abs.gov.au/census_services/getproduct/census/2016/quickstat/SSC60095
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ http://www.censusdata.abs.gov.au/census_services/getproduct/census/2016/quickstat/SSC60095
- ↑ Cape Barren Island // QuickStats — Австралійське бюро статистики.
- ↑ Islands of Australia (англ.). UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 29 января 2009.
Література
- Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
- Барановська О. В. Фізична географія материків та океанів : Навч. посібник у 2 ч. — Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2013. — Ч. 1. Світовий океан, Африка, Австралія, Океанія, Південна Америка. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3
- Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0
- Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)
- Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
