YaChudo

Прокоп (кав'ярня)

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Прокоп
фр. Café Procope Редагувати інформацію у Вікіданих
Типресторан[1]
кав'ярня
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1686 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
48°51′11″ пн. ш. 2°20′20″ сх. д. / 48.853055555556° пн. ш. 2.33875° сх. д.
Вебсайт: procope.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа

CMNS: Прокоп у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
«Прокоп»

Кав'ярня Прокоп (фр. Le Procope) — найстаріша кав'ярня Парижа[2]. Знаходиться в Латинському кварталі, на вулиці Ансьен-Комеді (rue de l'Ancienne-Comédie), поблизу бульвару Сен-Жермен.

Історія

вивіска ресторану

У 1686 році сицилієць Франческо Прокопіо деї Кольтеллі, якого називали просто «Прокоп», відкрив кав'ярню на Rue des Fossés Saint-Germain (сьогоднішня Rue de l'Ancienne Comédie)[2]. Крім кави, чаю та гарячого шоколаду в ній також подавали іншу новинку — морозиво. Популярність мали фруктові соки і зацукровані фрукти. Крім того, кав'ярня пропонувала лікери та різні іноземні вина. Відкриття першої в Парижі кав'ярні сприяло тому, що заклади кав'ярень незабаром поширилися по всьому місту.

В епоху Просвітництва кав'ярня стала дискусійним центром для літераторів і філософів, перетворившись таким чином в першу літературну кав'ярню.

У XVIII столітті кав'ярня кілька разів змінювала власника. На початку XIX століття їй довелося витримувати конкуренцію з Режанс. У 1890 році кав'ярня закрилася; в 1893 відкрилася знову. У ній знаходилися, поперемінно, вегетаріанський ресторан, їдальня для студентів та їдальня для малозабезпечених [2]. У 1952 «Прокоп» знову відкрився як ресторан.

Відомі відвідувачі

У кав'ярні Прокоп: на задньому плані, зліва направо: Кондорсе, ла Гарп , Вольтер (з піднятою рукою) і Дідро

Кав'ярня завжди була популярною у представників гуманітарної громадськості. Серед її відвідувачів були письменники, актори, енциклопедисти, філософи, революціонери. У їх числі

Примітки

  1. ↑ а б base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
  2. ↑ а б в Larousse gastronomique, 2007, с. 712.
  3. ↑ Франция. Лингвострановедческий словарь./ Под ред. Л. Г. Ведениной. — Москва : Интердиалект+, 1997. — С. 136. ISBN 5-89520-003-6.

Література

  • Le Grand Larousse gastronomique / Isabelle Jeuge-Maynart. - Larousse, 2007. — P. 712. - ISBN 978-2-03-582360-1.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).