Карлово

Карлово
болг. Карлово
герб прапор
Панорама міста зі Старої Планини
Основні дані
42°38′ пн. ш. 24°48′ сх. д. / 42.633° пн. ш. 24.800° сх. д.
Країна	Болгарія
Регіон	Пловдивська область
Столиця для	Карлово  (община Болгарії)
Межує з — сусідні нас. пункти Казанлик  Троян  ?
Засновано	1483
Площа	102,173 км²[1]
Населення	26 084 (2008)
Висота НРМ	452 ± 1 м
Міста-побратими	Конін, Брянськ, Барановичі (29 травня 1999)[2], Владимир (2018)[3][4]
Телефонний код	335
Код місцевої адміністративної одиниці (NUTS)	BG36498
GeoNames	730565
OSM	↑1955793 ·R (Карлово)
Поштові індекси	4300
Міська влада
Мер міста	Найден Найденов
Вебсайт	www.karlovo.bg
Мапа
Карлово у Вікісховищі

Карлово — місто в Південній центральній Болгарії, розташоване в південній частині Старої Планини - Пловдивської області. Найближче місто до Карлово - місто Сопот в 5 км на захід, а до Пловдива - 52 км на південь. Місто є третім за величиною в регіоні після Пловдива і Асеновграда і є адміністративним центром общини Карлово.

Карлово розташоване на 386 м над рівнем моря в північній частині Карловської рівнини, яка сформована на південний захід від Балканських гір, на північ від Сищинських Середніх гір і на північний схід від Сарненських гір. Гірська область Козниця (до міста Клисура) відокремлює долину Стремсько від сусідніх долин на західі, а на сході відділена від Крестеця (Стражата). Це географічне положення відіграє важливу роль у кліматі міста та долині троянд, яка його оточує. Карлово знаходиться в 145 км на схід від столиці Софії і в 64 км на північ від обласного і другого за величиною міста країни - Пловдива.

Близько 1482 - 1485 рр підбалканське село Сушиця надійшло султану Баязиду II за часів володіння (мульк) Карли Заде Лала Али бея. У 1496 році Алі бей перетворив це володіння у вакф. Згідно з установчим документом , землі Сушиці межують на півночі зі Старими Планинами, на сході з селом Арабли, на півдні з річкою Гьопса (Стряма) і на заході з селом Акча-Кілізе (Сопот). У наступному столітті Сушиця швидко зростала: за османськими документами в 1516 році існує сім мусульманських і 42 християнських домогосподарства, а в 1596 році вже 117 мусульманських і 162 християнських домогосподарств. Доходи від вакфи складають 5997 акче у 1516 році та 23 596 у 1596 році відповідно. Таким чином, село переросло в місто, яке було названо на честь Карлизаде Алі бея Карлово.^[5] Карлизаде Алі бей зводить найдавнішу збережену будівлю в Карлово — Куршум Джамію (1485), названу так ("Олов`яна мечеть") через її металевий дах. Його будівля оголошена пам'ятником культури .

У 17 столітті у Карлово працював відомий майстер-книголюбник Аврам єрей. Він завершив у липні 1660 року Міней, та переписав у 1669 році Євангеліє, яке зберігається в Зографському монастирі. У травні 1674 року він закінчив Сбірник (Псалтир, місяцеслов, октоіх, календар і т.д.).

Приблизно в 1807 році вчителем у місті був Атанас Владос, арумун з Велеса. За ним були Нікола Бітолецит і Нено Келешт. Навчальна робота в Карлово досягла свого піку, коли в 1828 році Рейно Попович став учителем у місті. Попович навчає в місті близько 25 років.

У 1859 р Пловдійський митрополит Паїсій рукопоклав Василя Левського на ієродиякона у церкві Успіння Пресвятої Богородиці^[6].

У 1869 р Анастасія Райнова та Аніца Пулева заснували другу жіночу співдружність в Болгарії.

З 1953 по 1962 рік місто називається Левськиград.

В м. Карлово розташоване м'ясопереробне підприємство АТ «М`ясокомбінат Карлово», що входить до групи "Боні Холдінг" АТ. Продукцією виробника є відома Карловська луканка, Виробництво та реалізація Карловської луканки іншими виробниками поза параметрами виданого сертифіката є незаконним і є порушенням ст. 43 Закону про знаки та географічні зазначення. У місті є виробники косметичних засобів та м'ясокомбінати. Створена компанія "Болгарська троянда" АТ^[7], що випускає різноманітні косметичні продукти. У районі Карлово вирощуються ефірні олійні культури (лаванда, олійна троянда).

Православна церква Святого Миколая була побудована в 1847 році.

Школи:

• "Василь Левський" [Архівовано 13 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• "Христо Проданов"
• Початкова школа "Св. Кирила і Мефодія"
• Початкова школа "Райно Попович"
• Професійна гімназія "Євлогій і Христо Георгієви"
• ПГ "Христо Смирненський" [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]

Фонд налічує близько 68 тисяч бібліотечних документів, бібліотека обслуговує близько 1500 читачів, чиї щорічні відвідування становлять близько 27 тисяч, а бібліотечні документи - близько 50000 на рік.

• Товариство болгарських письменників - Карлово
• Художня галерея - Карлово

• Національний музей "Василь Левський" — будинок Апостола. Працює цілий рік. Це 44 місце з 100 національних туристичних об'єктів - Болгарського туристичного союзу. Літній час: з 08:30 до 13:00 та з 14:00 до 17:30; Зимовий робочий час: 08:00 - 13:00 та 14:00 - 17:00, є печатка книги Болгарського туристичного союзу.
• Муніципальний історичний музей - Карлово. Музей відкритий цілий рік з робочим часом: з 08:00 до 12:00 і з 13:00 до 17:00. Є печатка книги Болгарського туристичного союзу для 100 національних туристичних об'єктів.
• Музей "Етнографічна експозиція епохи відродження Мазаков Будинок" і "Даскаль Батьов". Будинок Мазакова побудований священиком Христо Попвасилевим в 19 столітті і сьогодні є музеєм у Старому місті на бульварі Євстаті Гешева 3, з робочим часом 08:00 - 12:00 і 13:00 - 17:00., історичний пам'ятник культури, побудований близько 1848 року. Є постійно діюча етнографічна експозиція з оригінальними тканинами, народними костюмами з Карлово, та іншим. Відтворюється типовий міський спосіб життя, характерний для багатих сімей Карлово. Будинок даскаля (педагога) Ботева по вулиці Даскаль Ботьо Петкова 11 можна відвідати за запитом в Історичному музеї.
• Центр ремесел і культурних традицій. Будівля була побудована в середині 19 століття і є однією з найцікавіших і красивих будівель міста. Революційний комітет, заснований Василем Левським, колись збирався тут у готелі. Сьогодні відвідувачі можуть доторкнутися до минулого майстрів, місцевих лісорубів, різбарів, граверів, мідних майстрів, бондарів, іконописців.
• Архітектурно-історичний заповідник "Старе місто". Незважаючи на появу сучасного будівництва, у старій частині міста збереглися близько 115 будинків, оголошених пам'ятками культури. Невелика їх кількість відкрита для відвідування і відвідувачі можуть насолодитися прекрасними фасадами будинків, дерев'яними воротами і віконницями, настінними розписами на стінах, гарними дворами.

• 16 січня - Святкування засідання Першої міської ради Карлово
• 19 лютого - Пам'ять Василя Левського
• 25 лютого - Ігри Кукерів
• 18-28 лютого - Марафон читання
• Травень - Ярмарок ремесел "Стародавне Карлово"
• 27 травня - свято троянд
• 28 травня - Свято Каракачана
• 17 - 18 липня - Святкування народження Василя Левського, міські свята
• 3 жовтня - День Євлоги та Христо Георгієвих

Природа

• Водоспад Сучурум - частина заповідника, що знаходиться над Карлово. Також там є будинок культури, хрест та мисливський парк.
• Національний парк "Центральний Балкан"

Театр

Музеї

• Національний музей "Василь Левський" — будинок Апостола. Працює цілий рік. Це 44 місце з 100 національних туристичних об'єктів - Болгарського туристичного союзу . Літній час: з 08:30 до 13:00 та з 14:00 до 17:30; Зимовий робочий час: 08:00 - 13:00 та 14:00 - 17:00, є печатка для книги Болгарського туристичного союзу.
• Пам'ятник Василю Левському - на площі між двома церквами, є вираженням глибокої поваги та подяки великому Апостолу свободи його співгромадянами. Укладання кам'яного фундаменту пам'ятника відбулося 15 травня 1903 року у присутності князя Фердинанда I. Побудували за проектом Маріна Васілева. Скульптор зобразив Апостола вободи в повний зріст з револьвером у руці і з левом поруч з ним. На постаменті пам'ятника є імена людей, які загинули під час страшних липневих і серпневих днів 1877 року.
• Карлово кале - фортеця невеликого розміру і належить до так званих кастел. Займає площу близько 500 м². Планування фортеці, місце розташування, техніка будівництва та знайдені знахідки відносяться до пізньої античності IV-VI ст.

• ФК "Левський"
• СК бойових видів спорту
• СК "Діамант"

• Аврам Дмитрович (XVII ст.), священик, перший вчитель, письменник і автор пісень
• Анка Ламбрева (1895—1976), мандрівниця
• Ганна Лалева Заїмова (Атанасова) (1894—1983), дружина генерала Володимира Заїмова
• Ботьо Петков (1815—1869), вчитель епохи відродження та батько Христо Ботева
• Брайко Генов (1814—1865), вчитель, священик, етнограф
• Василь Кірков (1870—1931), драматург, один із засновників Болгарського національного театру
• Василь Левський (1837—1873), революційний і національний герой
• Іван Ночев (1916—1991) брав участь у винаході двигуна модуля «Орел» «Аполлона-11»
• Олена Снежина (1882—1944), перша болгарська драматична актриса
• Іван Богоров (1818—1892), болгарський просвітитель, публіцист, журналіст і енциклопедист, чемпіон чистоти болгарської мови.
• Іван Лазаров (1890—1952), скульптор
• Іван Попов (1865—1966), засновник болгарського театру та його історіограф
• Лазар Ненков Лазаров (1941—2006), художник
• Марія Симова (1920—1977), художниця і драматург
• Михайло Ганчев (1872—1931), болгарський військовий і революційний діяч
• Микола Стоянов (1948), болгарський письменник і перекладач
• Паїсій Каравелов (1891—1944), болгарський священик і громадський діяч
• Петко Абаджиєв (1913 р.н.), художник
• Петро Александров (1962 р.н.), футболіст, національний, бронзовий призер чемпіонату світу з футболу 1994 року в США
• Петро Тантилов (1861—1937), військовий офіцер, генерал-лейтенант
• Петро Юруков (1882—1905), революційний діяч
• Хаджі Тодор Сахатчиєв (?-1877), просвітитель, торговець
• Райна Кассабова (1897—1969) бере участь у першому бойовому польоті в світі
• Райно Попович (1773—1858), вчитель і вчений
• Рангель Геровський (1959—2004), болгарський борець, олімпійський призер
• Стойчо Керев (1965 р.н.), журналіст, продюсер та медіа експерт, автор, викладач та комунікатор методів поведінки та аналізу
• Христо Георгієв (1824—1872), підприємець
• Христо Мутафчиєв (1969 р.н.), актор
• Христо Проданов (1943—1984), альпініст, піднявся на Еверест
• Василь Банов, 26 липня 1946, актор
• Іван Банґеєв (1876—?) — болгарський військовик
• Лазар Лазаров (1864 -?), болгарський військовик, генерал-лейтенант
• Пенка Стоянова (1950—2019) — болгарська баскетболістка, срібна призерка Олімпійських ігор 1980 року, бронзова призерка Олімпійських ігор 1976 року

У Карлово знаходиться 61-я Стрямська механізована бригада болгарської армії. Близько 10 км на південь від міста Карлово знаходиться місто Баня, де цілий рік працюють гарячі басейни і спа-готелі.

Кухня

• Виноградна ракія Карлова
• Карловський мускат
• Карловська анісовка - коньяк з анісом, в основному п'ють в Карлово і Асеновграді
• Карловська луканка

У Карлово приймаються наступні радіостанції, що транслюються передавальною станцією поблизу Войнягово:

• 99.4 Горизонт
• 102,9 Дарік радіо
• 107.8 Радіо Фреш

А з піку Ботева:

• 92.2 Христо Ботев
• 100.9 Горизонт

• 
  Історичний музей Карлово
• 
  Дзвіниця церкви "Св. Микола", 1890
• 
  Могила Джини Кунчевої
• 
  Економічна школа "Теодор і Анна Пулієви", Карлово
• 
  Фреска, Карлово
• 
  Площа 20 липня, Карлово
• 
  Школа Лазара (1892)
• 
  Пам'ятник Василю Левському, Карлово
• 
  Пам'ятник Василю Левському, Карлово, фото до 1949 року
• 
  Національний банк Болгарії в центрі Карлово
• 
  Водоспад
• 
  Вид з вершини водоспаду Сучум
• 
  Площа 20 липня, Карлово
• 
  Пам'ятник на площі "20 липня", Карлово
• 
  Пам'ятник на площі "20 липня", Карлово
• 
  Площа "20 липня", Карлово
• 
  Архітектурно-історичний заповідник "Старе місто"
• 
  Готель "Сова"

• Офіційний сайт муніципалітету Карлово [Архівовано 1 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• Найбільш цікаве в Карлово і області [Архівовано 14 червня 2022 у Wayback Machine.]
• GPS-дані сайтів в парковій зоні "Карлово" Національного парку Центральних Балкан [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Інформаційний портал Карлово і області [Архівовано 27 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Новини та актуальна інформація про Карлово та регіон [Архівовано 9 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• Інформація про Карлово і регіон [Архівовано 13 квітня 2022 у Wayback Machine.]
• Фотографії Карлово [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Радіо та телебачення в Карлово [Архівовано 22 квітня 2009 у Wayback Machine.]
• Музей Кукері [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Старики - Кукери з Карлово
• Актуальна інформація та новини про Карлово та регіон [Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.]
• Спортивний клуб Діамант Карлово [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт міста [Архівовано 1 квітня 2010 у Wayback Machine.] (болг.)