YaChudo

Кальман Тиса

Переглядів: 0. Оновлено 13.11.2026.

Кальман Тиса
угор. Tisza Kálmán Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився16 грудня 1830[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Орадя, Румунія[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 березня 1902[1][2][…] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Будапешт, Угорщина[6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австрійська імперія
 Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьекономіст, політик, дипломат, голова уряду Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРеформатський колегіум Дебрецена, Будапештський університет[8] і Університет Фрідріха-Вільгельма[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька і угорська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоУгорська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулграф Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрем'єр-міністр Угорщини[9], член Національних зборів Угорщини[10], член Національних зборів Угорщини[10], член Національних зборів Угорщини[10], член Національних зборів Угорщини[11], член Національних зборів Угорщини[12], член Національних зборів Угорщини[12], член Національних зборів Угорщини[12], член Національних зборів Угорщини[12], член Національних зборів Угорщини[13], член Національних зборів Угорщини[14] і minister in attendance on the kingd[15] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяЛіберальна партія (Угорщина)[10], Resolution Partyd[10] і Left Centred[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідTisza noble familyd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоLajos Tiszad Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриLajos Tiszad і Domokos Tiszad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зHelene Johanna Josepha Mathilde Gräfin von Degenfeld-Schonburgd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиІштван Тиса[16], Lajos Tiszad, Kálmán Tiszad і Paulina Tiszad Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Чорного орла

Кальман Тиса (угор. Tisza Kálmán; 16 грудня 1830 — 23 березня 1902) — угорський політичний діяч, прем'єр-міністр Королівства Угорщина. Батько Іштвана Тиса.

Біографія

У 1861 році обраний в рейхстаг, де відразу зайняв одне з чільних місць в рядах крайньої лівої опозиції, яка боролася з помірною партією Ференца Деака і прагнула до політичної самостійності Угорщини, на основі особистої унії з Австрією.

У 1865 році він разом з Гици (Grhyczy) став вождем «лівого центру», а в 1875 році, після розпаду партії Деака, наполіг на злитті «лівого центру» з більшою частиною колишньої партії Деака і сформував таким чином нову ліберальну партію". По своїм принципам партія була ближче до колишньої партії Деака, ніж до «лівого центру»; вона стояла безумовно на ґрунті Деаковского угоди з Австрією, якому «лівий центр» у свій час запекло опирався. Внаслідок цього частина «лівого центру» покинула Тису і перейшла в ряди крайній лівій. Тим не менш, нова партія мала в рейхстазі більшістю.

З її середовища було сформовано в 1875 році міністерство Венкгейма, в якому Тиса отримав портфель внутрішніх справ. Вибори в рейхстаг у 1875 році дали нової партії блискучу перемогу; після них Тиса утворив міністерство, в якому зберіг портфель міністра внутрішніх справ. Він провів продовження терміну дії угоди з Австрією на другий (а згодом і на третій) десятирічний період. Він підтримував східну політику Дюли Андраші та окупацію Боснії, яка в Угорщині спершу викликала незадоволення. Він зумів досягти того, що у спільній австро-угорської політики вирішальна роль перейшла до Угорщини.

Австрійський уряд надав йому можливість вільно і послідовно проводити мадьяризацию всіх немадьярских елементів в Угорщині — слов'янських і навіть німецьких. Останні платили Тиса ненавистю, і рейхстаг не раз бував театром бурхливих сцен боротьби між національною опозицією і урядом. У 1887 році Тиса проміняв посаду міністра внутрішніх справ на портфель фінансів; в 1889 році відмовився і від нього, і зберіг лише пост міністра-президента без портфеля.

У 1890 році він вніс у рейхсрат проєкт нового закону про право угорського громадянства, в силу якого втрачає це право кожного, хто 10 років не був в Угорщині і не користувався ним яким-небудь іншим способом. Цей Закон позбавляв лідера угорської революції 1848 року Кошута, який жив у Турині та з 1849 року не відвідував Угорщину, прав угорського громадянства. Крайня ліва, вже давно ворожа Тиса, скористалася цим для запеклих нападів на нього, що викликали бурхливі сцени в рейхстазі; сам Кошут опублікував різкий протест проти законопроєкту. Тиса готовий був включити в новий закон особливий «Кошутовский параграф», який звільняв би Кошута від наслідків закону, але це викликало рішучу протидію в самому кабінеті, і в березні 1890 року Тиса вийшов у відставку.

З тих пір він мало брав участі у суспільному житті, залишаючись депутатом рейхстагу і членом ліберальної партії. У грудні 1898 року, коли міністерство Дезьо Банфі і рейхстаг були поставлені у вкрай скрутне становище обструкцією, Тиса запропонував на конференції партії «закон Тиса», який надавав міністерству Банфі виняткові повноваження на річний строк (право крім рейхстагу прийняти бюджет, укласти угоду з Австрією тощо). Закон був прийнятий більшістю ліберальної партії, але викликав сильне невдоволення навіть у її середовищі; президент палати депутатів Силагьи і обидва віце-президента склали з себе повноваження і вийшли зі складу ліберальної партії; останнім зробили ще багато членів. Закон не обговорювалося в рейхстазі і не тільки не врятував міністерство, але навіть прискорив його вихід у відставку.

Забаллотированный на загальних виборах у угорський рейхстаг у жовтні 1901 року, обраний на додаткових виборах в січні 1902 року, але в тому ж році помер.

Примітки

  1. ↑ а б Tisza Kálmán halála — 1902.
  2. ↑ а б в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ FamilySearch — 1999.
  5. ↑ https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:S3HT-D439-XFH?view=index&personArk=%2Fark%3A%2F61903%2F1%3A1%3ADMBP-Y9W2&action=view&cc=1452460&lang=hu&groupId=M9DJ-5KS
  6. ↑ Тиса Кальман // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  7. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  8. ↑ а б https://lexikon.katolikus.hu/T/Tisza.html
  9. ↑ József B., László H. Magyarország kormányai — 5 — Akadémiai Kiadó, 2004. — С. 81. — 549 с.
  10. ↑ а б в г д е Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 190. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  11. ↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 439. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  12. ↑ а б в г Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 149. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  13. ↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Líceum Kiadó, 2020. — С. 149. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  14. ↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 417. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  15. ↑ József B., László H. Magyarország kormányai — 5 — Akadémiai Kiadó, 2004. — С. 213. — 549 с.
  16. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117628093 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).