YaChudo

Калагарівка

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

село Калагарівка
Герб Прапор
Село Калагарівка. По центру церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Село Калагарівка. По центру церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Село Калагарівка. По центру церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Гримайлівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060110080071097 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1581
Населення 425
Територія 1.540 км²
Густота населення 444.81 осіб/км²
Поштовий індекс 48233
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°15′18″ пн. ш. 26°14′29″ сх. д. / 49.25500° пн. ш. 26.24139° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
251 м[1]
Водойми Збруч
Відстань до
районного центру
32 км
Найближча залізнична станція Гримайлів
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради 48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8
Карта
Калагарівка. Карта розташування: Україна
Калагарівка
Калагарівка
Калагарівка. Карта розташування: Тернопільська область
Калагарівка
Калагарівка
Мапа
Мапа

CMNS: Калагарівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Старий водяний млин
Статуя Божої Матері

Калага́рівка — село в Україні, у Гримайлівській селищній територіальній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району, на правому березі річки Збруч (на лівому березі сусідом Калагарівки є селище Сатанів). До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані села Волиця та Крутилів. До Калагарівки приєднано хутір Чехова.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1560.

З середини1850-х років та до адміністративної реформи 1867 року село перебувало у складі Гримайлівського повіту[2].

У 1867 — 1918 рр. у складі Скалатського повіту (Королівство Галичини та Володимирії)[3].

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Красне Скалатського повіту[4].

До 1939 року діяли «Просвіта» та інші українські товариства.

1947 року ланковому місцевого колгоспу імені Сталіна Петрові Бабію першому в історії комсомольської організації Тернопільської області надали звання Героя Соціалістичної Праці. Бабій зібрав по 619 центнерів цукрових буряків з гектара на площі 2 гектари [5][6].

У 2019 — 2020 у складі Вікнянської сільської територіальної громади (Тернопільська область)[7][8][9].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади[10].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[11].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:

Мова Кількість Відсоток
українська 684 99.85%
білоруська 1 0.15%
Усього 685 100%

Символіка

Затверджений 23 жовтня 2020р. рішенням №1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, С.В.Ткачов, К.М.Богатов.

Герб

Щит перетятий хвилясто зеленим і срібним, у першій частині три срібні квітки яблуні, одна і дві, у другій червона мурована стіна з відчиненою брамою, у брамі чорний смолоскип із золотим полум'ям з червоною облямівкою. Унизу картуша напис "КАЛАГАРІВКА" і рік першої згадки "1560".

Герб означає розташування в Медоборах біля річки Збруч, сади біля села, а також легенду про підземний хід до Сатанова.

Прапор

Квадратне полотнище, розділене хвилястою горизонтальною смужкою на три частини – зелену, білу і муровану червону (57:6:57). На верхній смузі три білі квітки яблуні в горизонтальний ряд.

Пам'ятки та пам'ятники

Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1920, ПЦУ).

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), насипано символічну могилу борцям за волю України (1992).

За переказами, у селі є льох, з якого починається підземний хід, що веде на лівий берег Збруча — до Сатанівської фортеці [13].


Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Охорона природи

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Відомі мешканці

Уродженці

Примітки

  1. ↑ weather.in.ua
  2. ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.130.
  3. ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.130.
  4. ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 666. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu skałackiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (PDF).
  5. ↑ Тернопільська область після війни. Архів оригіналу за 15 квітня 2010. Процитовано 3 липня 2010.
  6. ↑ Івасюта М. К. Нариси історії колгоспного виробництва в західних областях Української РСР. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. — С. 119—120.
  7. ↑ Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міської рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міського голів 22 грудня 2019 року. Нормативні акти Центральної виборчої комісії (укр.). 11 жовтня 2019. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 10 березня 2026.
  8. ↑ Кабмін оприлюднив нову карту Тернопільської області. За Збручем (укр.). 12 травня 2020. Процитовано 10 березня 2026.
  9. ↑ Тернопільщина: Уряд дав добро Вікнянській, Млиновецькій і Великобірківській ОТГ. Терен (укр.). 5 березня 2020. Процитовано 10 березня 2026.
  10. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  11. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  12. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  13. ↑ Колесниченко Тетяна. Великий льох. На подвір'ї звичайної селянської хати схований хід у Сатанівську фортецю. Архів оригіналу за 31 грудня 2011. Процитовано 3 липня 2010.
  14. ↑ Калагарівка. castles.com.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.

Література

  • В. Гаджук, В. Уніят, В. Щавінський Калагарівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 62—64. — ISBN 978-966-457-228-3.
  • В. Гаджук, В. Уніят, о. М. Шаварин. Калагарівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 12. — ISBN 966-528-199-2.
  • Калагарівка [Текст] // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 514-515.
  • І ми там були - мед пили [Текст] : Компанія "Мрія" на Гусятинщині провела родинний медовий фестиваль "Свято файних мрій" / В. Баца // Вільне життя плюс. — 2018. — № 74 (26 верес.). — С. 1, 2 : фот. кол.
  • Kałaharówka, z Wychwatańcami i Kręciłowem, wieś w pow. skałackim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 717. (пол.)
  • Звідтам, де ріжкаті панують (лист із Калагарівки від 17 лютого 1922 року) // Свобода. — 1922. — 27 березня. — С. 3.

Посилання



Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).