YaChudo

Кайя Сааріаго

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Кайя Сааріаго
Kaija Saariaho
Ім'я при народженніфін. Kaija Anneli Laakkonen[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася14 жовтня 1952[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гельсінкі, Фінляндія[1][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла2 червня 2023[2][3][…] (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
VIII округ Парижа, Франція[2][3][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
·гліобластома[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Фінляндія
 Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьфінка
Місце проживанняПариж[9]
Діяльністькомпозиторка
Галузьсценічне мистецтво, музична композиція[10] і музика[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materАкадемія імені Сібеліуса Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіПааво Хейніненd і Браян Фернехоу Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфінська[11][12], французька[11], англійська[11] і німецька[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук, Американська академія мистецтв та літератури і Академія красних мистецтв Франції[13] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанропера, сучасна класична музика[14], електронна музика[14] і Спектральна музика[14] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusOrion, Émilied, L'Amour de loind, Adriana Materd, Innocenced і Maad Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоLauno Laakkonend[15] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЖан-Батіст Баррьєрd[16][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (2[8] Редагувати інформацію у Вікіданих)Aleksi Barrièred[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
офіцер ордену «За заслуги» Кавалер ордена «За заслуги» Командор ордена Мистецтв і літератури Commander First Class of the Order of the Lion of Finland Pro Finlandia

премія Леоні Соннінг (2011)

Музична премія Рольфа Шокаd (2001)

Polar Music Prize (2013)

премія імені Гравемаєраd (2003)

Wihuri Sibelius Prized (2009)

BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards (2017)

Почесний доктор Університету Бордо IIId (2015)

Stoeger Prized (2000)

Член Американської академії мистецтв і наук

Премія Гравемаєра за музичну композиціюd (2003)

Зала слави фінської музикиd (2019)

почесний доктор Гельсінського університетуd (2003)

doctor honoris causa of the University of Turkud (2003)

Honorary Member of the International Society for Contemporary Musicd

IMDbID 0754347 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтsaariaho.org Редагувати інформацію у Вікіданих

Кайя Сааріаго (фін. Kaija Saariaho; 14 жовтня 1952, Гельсінкі — 2 червня 2023, Париж) — фінська композиторка.

Життєпис

Батьки Кайї Аннелі Лааконен (фін. Kaija Anneli Laakkonen) не були музикантами, але вони цікавилися образотворчими мистецтвами й мали колекцію картин. З дитинства майбутня композиторка мала сильний потяг до музики. Зокрема, вона часом не могла заснути, бо їй заважала «музика в її голові»[17]. У дитинстві вона брала приватні науки гри на скрипці, фортепіано, і, згодом, гітарі. З 1970 по 1972 року вона навчалася як скрипалька й піаністка у Східному музичному інституті Гельсінкі[18], але навчання там було занадто зосереджено на виконавстві.

У 1972 році Кайя вступила в Академію мистецтв Гельсінкі, проте за кілька років вона припинила навчання там. Паралельно навчалася у Консерваторії Гельсінкі спершу як піаністка, а в останній рік навчання — як органістка. Також вона вивчала музикознавство в університеті Гельсінкі[18].

З 1976 року навчалася композиції у Академії ім. Сибеліуса у Пааво Гейнінена[19][20], а також заснувала творчу групу «Open Ears»[9] (фін. Korvat auki ry) разом з Esa-Pekka Salonen і Magnus Lindberg[21]. Після закінчення Академії у 1980 році вона навчається у Вищій школі музики у Фрайбурзі у Браяна Фернехоу та Клауса Губера, яку закінчила у 1982 році.[18] Також вона була учасницею Дармштадських курсів нової музики. У 1982 році почала вивчати техніки застосування комп'ютерів у композиторській творчості в IRCAM'і, і того ж року переїхала до Парижа, де мешкає з того часу[9][20]. У 1983 р. також працювала над електронною доріжкою свого твору «Verblendungen у Groupe de Recherches Musicales».

З того часу Сааріаго присвячує себе здебільшого написанню музики. У 1988—89 роках вона була композиторкою-резиденткою у Сан-Дієго, а у 1993 році вона була композиторкою-резиденткою в Кіото. Протягом 1997—98 років навчального року разом з чоловіком Жаном-Батістом Барʼєре була запрошеною професоркою з композиції у Академії музики ім. Яна Сібеліуса.[18] У 80-х роках вона також отримала ряд нагород і замовлень. У рамках одного з них вона написала твір «Nymphéa», прем'єра якого відбулася у виконанні Кронос-квартету (замовлення від Лінкольн-центру). У 1991 р. вона отримала замовлення від Фінського національного балету, для якого вона написала «The Earth». Під час перебування у Кіото вона отримала замовлення від коледжу Куніташі, завдяки якому вона написала Шість японських садів для перкусії й електроніки. Для Гідона Кремера вона написала «Graal Théâtre» у 1994 році. У 2000 році під керівництвом Кента Нагано відбулася премʼєра її опери «L'amour de loin».

Композиторка одружувалася двічі — перший раз у 1972 року з Markku Veikko Ilmari Saariaho, проте вони невдовзі розлучилися. Вдруге вона одружилася у 1984 році із Жаном-Батістом Бар'єре[22], у них є двоє дітей. У лютому 2021 року у неї було діагностовано гліобластому. 2 червня 2023 року померла у Парижі.

Творчість

На стиль Кайі Сааріаго мала вплив творчість композиторів-спектралістів Жерара Грізе і Трістана Мюрая[17], а також має певні спільні риси з музикою Дьордя Лігеті[18]. Значення тембру переважує над мелодією чи гармонією у її музичній мові. У її доробку камерна, симфонічна, вокальна, електроакустична музика, чотири опери, ораторія.

Серед найвідоміших творів — Verblendungen (1982—1984), де вона поєднує оркестр і запис на плівці, Lichtbogen (1986, ансамбль і live electroincs), Orion для оркестру (2002), L'amour de loin (2000, опера), Jardin secret II (1984—86, клавесин і плівка) та ін.

Примітки

  1. ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ а б в Pitkänen H., Tiikkaja S. Säveltäjä Kaija Saari­aho on kuollut // Helsingin Sanomat / за ред. E. Yläjärvi — Helsinki: Sanoma Media Finland, 2023. — ISSN 0355-2047; 1239-257X; 1798-1557
  3. ↑ а б в Kaija Saariaho, l'une des plus grandes compositrices de notre temps, s'est éteinte — 2023.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11950006X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ Discogs — 2000.
  7. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  8. ↑ а б в г Puljujärvi I. Säveltäjä Kaija Saariaho, 70, on kuollut // Iltalehti — Helsinki: Alma Media, 2023. — 122548 екз. — ISSN 0783-0025; 1797-7983
  9. ↑ а б в Біографія на сайті композиторки. Архів оригіналу за 27 червня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  10. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  11. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  12. ↑ CONOR.Sl
  13. ↑ Kaija Saariaho entre à l’Académie des Beaux-Arts — 2022.
  14. ↑ а б в Biografiskt lexikon för Finland — SLS.
  15. ↑ Suomen talouselämän vaikuttajat — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura.
  16. ↑ The International Who's Who of Women 2006 — 2005.
  17. ↑ а б A guide to Kaija Saariaho's music. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  18. ↑ а б в г д Esa Laaksonen. Saariaho, Kaija (1952 - ). 100 Faces from Finland – a Biographical Kaleidoscope. Переклад Ruth Urbom. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  19. ↑ Paavo Heininen
  20. ↑ а б Біографія на сайті AllMusic.com. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  21. ↑ Kaija Sariaho. Polar Music Prize. Архів оригіналу за 22 червня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  22. ↑ фр. Jean-Baptiste Barrière

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).