YaChudo

Й. Бернлеф

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Й. Бернлеф
нід. J. Bernlef
Ім'я при народженнінід. Hendrik Jan Marsman
ПсевдонімЙ. Бернлеф
Народився14 січня 1937
Сінт-Панкрас, Північна Голландія, Нідерланди
Помер29 жовтня 2012 (75 років)
Амстердам, Нідерланди
ГромадянствоНідерланди Нідерланди
Національністьнідерландець
Діяльністьпрозаїк
поет
перекладач
Знання мовнідерландська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівнідерландська
Роки активностіз 1960
Жанрромани
повісті
есеї
вірші
Magnum opusPubliek geheimd[2][3], Vallende sterd[3] і Buiten is het maandagd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зEva Hoornikd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Премія Пітера Гофта (1994)

Премія Константина Гюйгенса (1984)

Herman Gorterprijsd (1964)

Ferdinand Bordewijk Prized (1977)

Reina Prinsen Geerligs prized (1959)

Herman Gorterprijsd (1962)

Q2683093? (1989)

Debutantenprijs van de Maatschappij der Nederlandse Letterend (1964)

Boekenbon Literatuurprijsd (1987)


CMNS: Й. Бернлеф у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Й. Бернлеф (нід. J. Bernlef, справжнє ім'я: Гендрік Ян Марсман / нід. Hendrik Jan Marsman; 14 січня 1937, Сінт-Панкрас, Північна Голландія, Нідерланди — 29 жовтня 2012, Амстердам) — нідерландський прозаїк, поет і перекладач.

Псевдонім «Бернлеф» — данина творчості маловідомого фризького барда VIII століття, письменник узяв ще й тому, щоб відрізнятися від поета-однофамільця Гендріка Марсмана. Серед інших псевдонімів — Ronnie Appelman, J. Grauw, Cas den Haan, S. den Haan, Cas de Vries.

Біографія

У літературі Й. Бернлеф (Гендрік Ян Марсман) дебютував у 1956 році.

Редактор часопису «Barbarer» (1958—71), який розповсюдив у Нідерландах дадаїстичну техніку стосовно текстів, прислужившись у такий спосіб відсвіженню як мови в літературі, так і стилю журналістики.

Славу видатного прозаїзка приніс йому роман «І тільки тіні» (Hersenschimmen, 1984), згодом екранізований. У творі створено образ людини, котра втрачає можливість спілкування внаслідок старечої немочі[4].

Й. Бернлеф — також перекладач американської (Маріанна Мур, Елізабет Бішоп), іспаномовної (Октавіо Пас) і шведської (Томас Транстремер, Пер Улоф Енквіст) літератури, автор есеїв про джазову музику.

Твори

  • 1960 — Kokkels (вірші)
  • 1963 — Onder de bomen (новели)
  • 1965 — Stukjes en beetjes (роман)
  • 1966 — De schoenen van de dirigent (вірші)
  • 1966 — Paspoort in duplo (роман)
  • 1967 — De schaduw van een vlek (новели)
  • 1968 — Bermtoerisme (вірші)
  • 1968 — De dood van een regisseur (роман)
  • 1969 — De verdwijning van Kim Miller (новели)
  • 1970 — Wie a zegt (есеї)
  • 1970 — Hoe wit kijkt een eskimo (вірші)
  • 1971 — Het verlof (роман)
  • 1972 — De maker (роман)
  • 1972 — Grensgeval (вірші)
  • 1973 — Sneeuw (роман)
  • 1974 — Brits (вірші)
  • 1975 — Meeuwen (роман)
  • 1976 — De man in het midden (роман)
  • 1976 — Zwijgende man (вірші)
  • 1978 — Anekdotes uit een zijstraat (новели)
  • 1979 — Stilleven (вірші)
  • 1980 — De ruïnebouwer (п'єса)
  • 1980 — De kunst van het verliezen (вірші)
  • 1981 — Onder ijsbergen (роман)
  • 1982 — Alles teruggevonden/niets bewaard (вірші)
  • 1984 — Hersenschimmen (роман, екранізований у 1987)
  • 1985 — Verschrijvingen (вірші в прозі)
  • 1986 — Wolftoon (вірші)
  • 1987 — Publiek geheim (роман)
  • 1988 — Geestgronden (вірші)
  • 1989 — Vallende ster (повісті)
  • 1990 — De noodzakelijke engel (вірші)
  • 1990 — Doorgaande reizigers (новели)
  • 1991 — Ontroeringen (есеї)
  • 1992 — De witte stad (роман)
  • 1993 — Niemand wint (вірші)
  • 1993 — Eclips (роман)
  • 1993 — Schiet niet op de pianist. Over jazz (есеї)
  • 1994 — Vreemde wil (вірші)
  • 1995 — Alfabet op de rug gezien (вірші)
  • 1995 — Cellojaren (новели)
  • 1997 — Verloren zoon (роман)
  • 1998 — De losse pols (есеї)
  • 1998 — Aambeeld (вірші)
  • 1999 — Haalt de jazz de eenentwintigste eeuw? (есеї)
  • 1999 — Tindeman's Dilemma (новели)
  • 2000 — Boy (роман)
  • 2000 — Bernlefs beste volgens Bernlef (новели)
  • 2001 — Bagatellen voor een landschap (вірші)
  • 2002 — Verbroken zwijgen (новели)
  • 2004 — Kiezel en traan (вірші)
  • 2005 — De onzichtbare jongen (роман)
  • 2005 — Een jongensoorlog (роман)
  • 2007 — Op slot (роман)
  • 2008 — Het begin van tranen (новели)
  • 2008 — De pianoman (роман)
  • 2009 — De rode droom (роман)
  • 2009 — Ophelia (лібрето)

Видання українською

Серед україномовних перекладів творів Й. Бернлефа — новела «Початок сліз», вміщена в антології нідерландської прози, що вийшла друком у 2005 році у Києві, видавництвом «Юніверс», упорядкування й переклад здійснив Ярослав Довгополий.

Примітки

  1. ↑ CONOR.Sl
  2. ↑ Dutch Heights — 2010.
  3. ↑ а б в Stichting Jaarlijkse Literatuurprijs voor fictie en non-fictie Overzicht winnende en genomineerde boeken Boekenbon Literatuurprijs — 2024.
  4. ↑ Довідки про авторів // Антологія нідерландської прози (упорядкування і переклад Я. Довгополого), К.: «Юніверс», 2005, стор. 416

Посилання

  • J. Bernlef. dbnl.org. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 8 січня 2015.

Джерела

  • Довідки про авторів // Антологія нідерландської прози (упорядкування і переклад Я. Довгополого), К.: «Юніверс», 2005, стор. 416
  • Mertens A. J. Bernlef, veertig jaar schrijver. Amsterdam: Querido, 2000 (нід.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).