Йосиф (Мілян)

Йосиф (Мілян)
Єпископ-помічник Київської архиєпархії
з 16 квітня 2009 року
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
Титулярний єпископ Друзиліани
з 16 квітня 2009 року
Попередник:	єпископ Джузеппе Мерізі
Альма-матер:	Люблінський католицький університет Івана Павла II
Діяльність:	католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ
Народження:	6 липня 1956 (70 років) с.Добряни Городоцького району Львівської області
Священство:	30 грудня 1984 року
Єп. хіротонія:	18 червня 2009 року
Нагороди:
Йосиф у Вікісховищі

Йосиф Мілян (нар. 6 липня 1956, Добряни, Городоцький район, Львівська область) — єпископ-помічник Київської архієпархії УГКЦ.

Народився в родині греко-католиків.

У 1963—1971 роках навчався у 8-річній школі с. Добряни.

1974 року здобув середню спеціальну освіту.

Впродовж 1974—1976 років перебував на військовій службі. Одразу по її закінченні почав глибше цікавитися Церквою та її наукою.

У той час підпільну громаду нелегально діючої тоді греко-католицької парафії Святого Івана Богослова в Добрянах Городоцьких обслуговував ієромонах Василь (Вороновський), від якого він довідався про чернецтво (зокрема студитське) та підпільну семінарію.

5 січня 1979 р. отримав благословення о. Юліяна (Вороновського) (тоді настоятеля Студіону) на початок кандидатури до монастиря.

8 березня 1983 р. зложив вічні обіти-схиму і прийняв ім'я Йосиф (світське ім'я Іван).

Під час підпільного монашого життя намагався спільно, наскільки можливо, провадити монаше життя. Студіював семінарійний курс і проходив священичу та монашу формацію під проводом о. Юліяна Вороновського, інших ієреїв Студіону та єпархіального духовенства. У 1980-х роках відбулися зустрічі з Митрополитом Володимиром (Стернюком), якому складав частину іспитів з теологічних предметів.

9 травня 1984 р. отримав дияконські, а 30 грудня 1984 р. — ієрейські свячення (святитель — владика Володимир (Стернюк)).

З 1984 р. і до часу виходу УГКЦ з підпілля працював на Львівському заводі «Біофізприлад».

Як священик в підпіллі працював з катехитичними групами дітей та молоді. Обслуговував вірних у різних парафіях Яворівського, Перемишлянського та інших районів Львівської області.

Після виходу Церкви з підпілля служив у парафії с. Унів та навколишніх сіл Золочівського району. Пізніше як перший греко-католицький священик після легалізації УГКЦ служив у Студитському монастирі Св. пророка Іллі у Яремчі та обслуговував парафію м. Яремча-Дора і с. Ямна Надвірнянського деканату Івано-Франківської єпархії.

Восени 1990 року, після повернення Собору Св. Юра, служив у ньому майже рік як сотрудник.

1992 року покликаний проводом монастиря до монашої обителі Св. Йосифа у Львові та призначений настоятелем.

1992 року розпочав студії в Інституті літургічно-пасторальної формації Люблінського католицького університету. У червні 1996 року захистив магістерську працю у ЛКУ і отримав ступінь магістра богослов'я.

12 червня 1997 року, згідно з успішно складеними ліценціатськими іспитами, здобув ступінь ліценціата та продовжив студії над докторською працею «Християнська формація мирян у світлі писань Митрополита Андрея Шептицького» (у ЛКУ).

У травні 1993 року Блаженніший Мирослав-Іван (Любачівський) призначив його духовним опікуном (провідником) християнських молодіжних організацій. У лютому 1997 року декретом єпископа-помічника Глави УГКЦ призначений головою Патріаршої комісії у справах молоді.

З березня 1997 року призначений настоятелем храму Пресвятої Євхаристії у Львові, Центру душпастирства молоді УГКЦ. 1998 року зініціював та організував проведення щорічного різдвяного фестивалю «Велика Коляда».

З травня 1998 року отримав благословення Глави УГКЦ на працю в Європейському комітеті академічного душпастирства, створеного Папською конгрегацією католицького виховання та Римським вікаріатом.

Декретом Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира від 1 листопада 2008 року призначений настоятелем церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці при Патріаршому соборі Воскресіння Христового^[1], та іншим декретом призначений головою Комісії культури Київської архиєпархії.

16 квітня 2009 року Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про призначення ієромонаха Йосифа (Міляна) єпископом-помічником Київської архиєпархії. Новому єпископу уділено титулярний престол Друзиліана.

Архиєрейська хіротонія відбулася 18 червня 2009 року у Патріаршому соборі Воскресіння Христового (м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 5). Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира, був Високопреосвященний Владика Іван (Мартиняк), Митрополит Перемишльсько-Варшавський, а співсвятителями — Владика Юліан (Вороновський), Єпарх Самбірсько-Дрогобицький, і Владика Петро (Стасюк), Єпарх для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії.

• Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (23 серпня 2025) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку^[2]

• Короткий життєпис на сайті catholic-hierarchy.org [Архівовано 18 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Сайт Киїівської архиєпархії УГКЦ [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]