YaChudo

Йосип Мурн

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Йосип Мурн
ПсевдоАлександров
Народився4 березня 1879[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Любляна, Крайнинське герцогство, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер18 червня 1901[1][2] (22 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Любляна, Крайнинське герцогство, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
·сухоти
Похованняцвинтар Жале Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаАвстро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьсловенець
Діяльністьпоет
Галузьпоезія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовсловенська[4][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоІґнац Цанкар
МатиМарія Мурн

Йосип Мурн (*Josip Murn, 4 березня 1879 —†18 червня 1901) — словенський поет, мав псевдоним «Александров».

Життєпис

Був позашлюбним сином Іґнаца Цанкара й Марії Мурн. Дитинство провів у селі, підліткові роки — на околиці Любляни серед міської бідноти. З 1885 до 1890 року навчався у церковній школі в Любляні. Після цього поступив до місцевої гімназії. У гімназії затоваришував з О. Жупанчичем, Д. Кетте, І. Цанкаром. Ще гімназистом почав друкуватися у 1896 році в журналах «Янгол» і «Садок».

Стипендіатом «Торгового товариства» 1898 року вирушив у Віденську торговельну академію (тепер Віденська бізнес-школа), яку незабаром змінив на юридичний факультет Празького університету. Втративши стипендію, хворий на сухоти, повернувся у 1899 році до Любляни, де працював стенографістом та писарем (з 1900 року) у Торгово-промисловій палаті. Мурн помер у 1901 році. У 1903 році було видано посмертно збірку віршів «Вірші і романси».

Творчість

Був одним з найвизначніших словенських ліриків. Спочатку пережив період палкого захоплення Лермонтовим, втілюючи свій розлад з суспільством в форму романтичного індивідуалізму, але більш істотним для його подальшого розвитку виявилося творчість Кольцова, Шевченка, Міцкевича, Бернса.

Словенська природа відтворюється Мурном у первинній свіжості і самобутності образів, що співвідносяться з тим чи іншим душевним станом.

Він першим в словенській поезії оспівує селянську працю — сам процес праці та її плоди («Млість», «Косар», «Пісня про колос»). Нерідко у віршах цього роду відбувається об'єктивізація лірики і своєрідна імітація фольклору при використанні його особливо виразних елементів — народних висловів, обрядових прислів'їв, заклинань.

Примітки

  1. ↑ а б в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ CONOR.Sl

Джерела

  • Vladimir Osolnik, Obrazi: Josip Murn-Aleksandrov (Ljubljana: Mladinska knjiga, 1980).

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).