Йозеф Вілль

Йозеф Вілль
Народився	30 квітня 1906[1]  Мюльгайм-на-Рурі, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Прусське королівство[1]
Помер	невідомо
Країна	Третій Райх[1]
Діяльність	солдат, підводник, офіцер ВМФ Німеччини
Знання мов	німецька[1]
Учасник	Друга світова війна[1]
Військове звання	Оберлейтенант-цур-зее[1]
Нагороди

Йозеф Вілль (нім. Josef Will; 30 квітня 1906, Мюльгайм-на-Рурі — ?) — німецький офіцер-підводник, оберлейтенант-цур-зее резерву крігсмаріне.

В жовтні 1939 року вступив на флот. З липня 1940 року — командир човна 17-ї флотилії форпостенботів. З 1 березня по 22 серпня 1943 року пройшов курс підводника, з 23 серпня по 8 вересня — курс командира взводу, з 9 вересня по 4 жовтня — курс командира човна, після чого був направлений на будівництво підводного човна U-318. З 13 листопада 1943 року — командир U-318, на якому здійснив 6 походів в Північне море (разом 102 дні в морі). 9 травня 1945 року здався британським військам в Нарвіку, проте залишався на борту свого човна до його прибуття в Лох-Еріболл 19 травня 1945 року. 20 червня 1947 року звільнений.

• Рекрут (жовтень 1939)
• Матрос-єфрейтор резерву (1 лютого 1940)
• Боцмансмат резерву (1 березня 1940)
• Боцман резерву (1 липня 1940)
• Лейтенант-цур-зее резерву (1 грудня 1940)
• Оберлейтенант-цур-зее резерву (1 лютого 1943)

• Залізний хрест
  • 2-го класу (25 квітня 1940)
  • 1-го класу (20 квітня 1941)
• Нагрудний знак мінних тральщиків (1942)
• Нагрудний знак підводника (8 березня 1945)
• Фронтова планка підводника в бронзі (25 березня 1945)

• Біографічні дані.
• Вілль на сайті uboat.net

1. ↑ ^{а б в г д е} Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 255. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1