Лох-Еріболл
| Лох-Еріболл англ. Loch Eriboll шотл. гел. Loch Euraboi | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| 58°50′18″ пн. ш. 4°40′18″ зх. д. / 58.83833° пн. ш. 4.67167° зх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
| |||
| Регіон |
Гайленд | |||
| Розташування | Шотландія | |||
| Прибережні країни | Шотландія (Велика Британія) | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип |
inletd | |||
| Розміри | ||||
| Довжина | 16 км | |||
| Ширина | 1,5—6,5 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Інше | ||||
| Geonames |
2649948 | |||
| ||||
| англ. Loch Eriboll шотл. гел. Loch Euraboi]] у Вікісховищі | ||||
Лох-Еріболл (англ. Loch Eriboll, шотландською гельською «Лох Еурабойл» шотл. гел. Loch Euraboi) — морський лох на північному узбережжі Шотландії, довжиною 16 км (9,9 миль), що простягається з південного заходу на південь та має ширину від 1,5 до 6,5 кілометрів. На сході воно обмежене біля входу прозорими та високими скелями Вайт-Хед. Глибина води коливається від п'ятнадцяти до шістдесяти сажнів. Воно розташоване в панорамному гірському регіоні, де домінує Бен-Хоуп. Східна сторона зелена з місцевими полями, багатими на вапно, західна — скелястим безплідним узбережжям. Лох-Еріболл століттями використовувалося як глибоководне місце для стоянки, оскільки воно захищене від штормових хвиль Кейп-Рет та Пентленд-Ферт.
У цьому районі знаходяться залишки бронзової доби, зокрема сутерен та дуже добре збережена стернова рубка на схилі пагорба над західним берегом. У XIX столітті тут розвинулося невелике вапняне виробництво, а в Ард-Нікі, мисі на східному березі озера, приблизно в 1870 році було побудовано чотири великі вапняні печі. До будівництва прибережної дороги навколо озера в 1890 році від пристані в Портнанконі на західному березі до Ард-Нікі курсував пором Хейлам. Як Ард-Нікі, так і Портнанкон були рибальськими станціями.
Роль Лох-Еріболл — в'язниця для нацистських підводних човнів
Після беззастережної капітуляції нацистської Німеччини, до Лох-Еріболл розпочали прибувати німецькі підводні човни Крігсмаріне. Між 10 і 19 травня 33 підводні човни, що здалися, були прийняті в озеро Лох-Еріболл та пройшли процедури допуску та перевірки[1].
Статистика операції з капітуляції в Еріболл була показовою: 1627 німецьких офіцерів і матросів пройшли через озеро Еріболл на своїх 33 оперативних підводних човнах. Пізніше було вилучено дев'яносто дві торпеди; 1073 німецьких військовослужбовців було переведено до таборів для військовополонених в Англії[1].
Ці 33 човни були відповідальні за затоплення або значне пошкодження 59 торгових суден союзників та 14 військових кораблів водотоннажністю понад 300 000 тонн[1].
Близько 116 підводних човнів, включаючи 28 човнів з Лох-Еріболл, були знищені шляхом затоплення в північній Атлантиці між листопадом 1945 року та лютим 1946 року[1].
Див. також
Посилання
- Loch Eriboll
- Loch Eriboll During World War 2
- Loch Eriboll
- The forgotten anniversary of the day Loch Eriboll beame a watery prison for Nazi subs
Примітки
- Виноски
- Джерела
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
