YaChudo

Йозеф Банаш

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Йозеф Банаш
Народився27 вересня 1948[1][2][…] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Братислава, Чехословаччина[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Словаччина
 Чехословаччина[2][3]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдраматург
письменник
Знання мовсловацька Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПАРЄ Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Національної ради Словаччиниd, заступник члена в Парламентській асамблеї Ради Європиd[4], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[4] і заступник члена в Парламентській асамблеї Ради Європиd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяIDEA і Комуністична партія Чехословаччини Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAdela Vinczeovád Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди

Державна премія Олександра Дубчекаd (1 вересня 2025)

IMDbID 4980425 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтjozefbanas.sk Редагувати інформацію у Вікіданих

Йозеф Банаш (слов.:Jozef Banáš; *27 вересня 1948, Братислава) — словацький політик, дипломат, драматург, телесценарист та найбільшою мірою письменник. Роман «Зона натхнення» вийшов українською мовою (2012).

Біографія

Працював у системі Міністерства закордонних справ комуністичної Чехословаччини, був консулом у східній Німеччині та Австрії. Перші телесценарії написав і втілив у 1970-их роках. У 2000-их зосереджується на літературній творчості. 2012 в Ужгороді виходить його роман «Зона натхнення», перекладений українською мовою Іваном Яцканином. Значна частина дії роману відбувається на українському Закарпатті, у селі Колодне.

Багато працює політичним оглядачем, колумністом для європейських видань.

У 1990-их був звинувачений у співпраці з комуністичними спецслужбами, але у суді оспорював автентичність свого підпису під листом-згодою на співпрацю.

Дочка - відома телеведуча Адела Банашова.

Примітки

Джерела

Література

  • Кобець Н.О. Проблематика прози Й. Банаша в контексті словацько-українських зв’язків // Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70) №1. С. 172–176.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).