YaChudo

Йожко Шавлі

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Йожко Шавлі
словен. Jožko Šavli
Народився22 березня 1943
Затолмін, Толмин, Словенія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 березня 2011 (67 років)
Гориція, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСловенія Словенія
Італія Італія
Національністьсловенець
Діяльністьпедагогіка
Відомий завдякивенетолог
Alma materЛюблянський університет,
Віденський економічний університет
Знання мовіталійська і словенська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулдоктор наук
Посадавикладач
Конфесіяримо-католицтво
РідШавлі

Йожко Шавлі (словен. Jožko Šavli; 22 березня 1943, Толмин — 11 березня 2011, Горіція) — викладач у Гориції (Італія), дослідник походження словенського народу, словенської мови та словенської міфології[2], венетолог. Професор економіки, історик фрилансер[2].

Життєпис

Народився він у місті Толмині тоді, коли це місто було під Королівством Італії, а нині це Словенія.

Йожко став відомим у Словенії в середині 1980-х років, коли він разом з поетом Матей Бором висунув теорію про венетів, надрукувавши в видавництві «Глас Коротан» (словен. Glas Korotan)[2]. Відповідно до теорії, словенці були автохтонами[2], як і всі слов'яни, які оселилися в Альпах в VI столітті, але вони були нащадками праслов'янських людей відомих як венети. Теорія набула широкої популярності в Словенії, а також викликала певний інтерес за кордоном. Історик Йожко став творцем словенської історії, запропонувавши свіжу альтернативну історію, що є переконливою[2]. Він дав новий сенс працям словенських етнологів і натхнення колекціонерам[2]. Повне значення роботи і досягнень доктора наук Йожко Шавлі в повній мірі оцінюватиме й визнає нова генерація[2].

Уже на початку 1980-х років Йожко почав публікувати статті та есе, які розглядали, зокрема, середньовічну слов'янську державу Карантанію. У своїх книгах підкреслив політичну й культурну спадкоємність між прото-словенською державою «Карантанія» і подальшим Каринтійським герцогством. Він ствердив, що виявив «Чорну пантеру»[3], як герб або символ Карантанії. Ця «карантанська пантера» відома у геральдиці: Згадана в XII столітті як герб та символ печатки Штирійського герцогства, а потім як герб герцогської родини Отокара I, став знаком князівства й федеральної австрійської землі Штирії, що є нині.

Але на це відкриття в академічних колах істориків знайшлися опоненти. Результат його роботи запропонував нову перспективу для дослідження, привів до нових відкриттів щодо минувшини Словенії, у таких темах, як словенська геральдика, словенські святі, словенська шляхта, інтронізації словенських князів, словенська міфологія тощо[2].

Йожко жив та працював у Горіції, де він помер у березні 2011 року.

Праці

словенською
  • Jožko Šavli, Veneti: naši davni predniki («Венети: Наші стародавні предки», 1985 р., разом з Matej Bor, Ivan Tomažič), Glas Korotana, 1985, 10, 5-50. (словен.)
  • Jožko Šavli, Vojvodski stol, Glas Korotana, 1987, 12, 7-89.
  • Jožko Šavli, Slovenska država Karantanija («Словенська держава Карантанія»), Založba Lipa, Koper (Capodistria). Editiones Veneti, Wien; Karantanija, Ljubljana 1990. (словен.)
  • Jožko Šavli, Slovenska država Karantanija, Ljubljana 1990, ISBN 86-7089-001-1 (словен.)
  • Jožko Šavli, Slovenska znamenja («Словенські символи»), Založba (Verlag) Humar, Gorizia / Bilje 1994. (словен.)
  • Jožko Šavli, Slovenija: podoba evropskega naroda («Словенія: образ європейської нації», 1995 р.) (словен.)
  • Jožko Šavli, Etruščani in Veneti («Етруски і Венеди», 1995 р., разом з Іваном Томажичем) (словен.)
  • Jožko Šavli, Slovenski svetniki («Словенські святі», 1999) (словен.)
  • Jožko Šavli, Zlati cvet, Bajeslovje Slovencev. (словен.)
  • Jožko Šavli, Zlata ptica, 2010. (словен.)
  • Jožko Šavli, Karantanija, Nova Gorica 2007. (словен.)
  • Jožko Šavli, Karantanski klobuk najpristnejši slovenski simbol, Glas Korotana (Stimme des Korotan), 1981, 7, 7-37. (словен.)
  • Jožko Šavli, Črni panter — najstarejši karantanski grb, Glas Korotana, 1981, 7, 38-68. (словен.)
  • Jožko Šavli, Lipa drevo življenja, Glas Korotana, 1982, 8, 5-50. (словен.)
  • Jožko Šavli, Knežji kamen in njegova simbolika, Glas Korotana, 1986, 11, 4-51. (словен.)
іншомовні
  • Йожко Шавли, «Венеты: наши давние предки», изд. Общество содействия развитию связей между Словенией и Россией «Д-р Франце Прешерн», г. Москва, 2002 г. — 162 с. ISBN 5-88879-021-4 (рос.)
  • Veneti: First Builders of European Community, 1996 (Венети — перші будівельники Європейського співтовариства). (англ.)
  • Slovenia: Discovering a European Nation, 2003 (Словенія — відкриття європейської нації). (англ.)
  • Golden Flower, Mythology of Slovenian People. (англ.)
  • Golden Bird, 2010. (англ.)
  • Jožko Šavli, Matej Bor, Unsere Vorfahren — die Veneter. Hrsg. von Ivan Tomažič. Wien 1988, ISBN 3-85013-110-6 (нім.)
  • Jožko Šavli, Das Mitteleuropa als ein gemeinsames Erbe der Vorgeschichte in geistiger und kultureller Bedeutung. Carantha History of Slovenia Carantania.
  • Jožko Šavli, Karantanien, ein Vorgänger Mitteleuropas Historia magistra est vitae.

Див. також

Примітки

  1. ↑ CONOR.Sl
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м Aleksandra Čeferin, «Jožko Šavli IN MEMORIAM (english) [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.]» (англ.)
  3. ↑ Luka Lisjak Gabrijelčič, The Dissolution of the Slavic Identity of the Slovenes in the 1980s. The Case of the Venetic Theory [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. (PDF 500 kB — CEU Library) Diplomarbeit Central European University, Budapest — 2008, S.92 (англ.)

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).