Йожеф Чорба
| Йожеф Чорба | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 січня 1789  Севлюш, Угорське королівство |
| Помер | 23 листопада 1858[1] (69 років) Пешт, Угорське королівство, Австрійська імперія |
| Країна |  Угорщина |
| Діяльність | лікар, фізик |
| Alma mater | Будапештський університет |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Членство | Угорська академія наук |
| Брати, сестри | Янош Чорбаd |
Йо́жеф Чо́рба (угор. Csorba József; 11 січня 1789, Севлюш, Королівство Угорщина, Габсбурзька монархія — 23 листопада 1858, Пешт, Королівство Угорщина, Австрійська імперія) — угорський медик, фізик.
Життєпис
Народився 11 січня 1789 року в місті Севлюш комітату Угоча (нині Виноградів, Закарпатська область) у родині Андраша і Борбали Чорби — селян родини Перені[2].
Початкову освіту здобув у школі при реформатській церкві Севлюша. Далі навчався в закладах освіти Мараморош-Сигота, Дебрецена, у реформатському церковному колегіумі Шарошпатака[3]. Значну фінансову допомогу у здобутті освіти надавала родина Перені[2]. Також він підробляв тим, що навчав сина наджупана, на прізвище Майтені (угор. Majthényi), отримував за це платню в 1000 форинтів на рік (немала сума на той час).
З 1811 року навчався на медичному факультеті Пештського університету. 1817 року захистив дисертацію «Про розширення вен, зокрема про геморой» і здобув науковий ступінь доктора медицини[4].
Одразу після закінчення університету Чорбу призначили головним лікарем комітату Шомодь, що на південному заході Угорщини. На цій посаді Чорба перебував до 1848 року. Займався боротьбою з епідеміями, що охопили комітат у цей час. 1828 року у Шомоді відбулася епідемія кору. У 1831—1832 роках комітат охопила епідемія холери. За успіхи у подоланні епідемій 30 травня 1834 року імператор Франц I Габсбург надав Чорбі шляхетство з приставкою szakácsi (від села Сакачі, тоді — комітату Земплин)[5]. 1846 року Чорба організував відкриття комітатської лікарні в місті Капошвар[4][6]. Також займався вивченням віспи, сибірки. Сприяв вакцинації населення від віспи. За десятиліття керування Чорби рівень медицини в комітаті значно зріс. Чорба залишив низку медичних звітів, що є важливим джерелом до історії комітату Шомодь першої половини XIX століття[7].
1832 року за працю «Hygiastika…» (1829) Чорбу обрали академіком Угорської академії наук як медика і фізика[3]. 1837 року нагороджений премією академії наук за працю про сибірку в Угорщині[5][8].
У роки «весни народів» 1848—1849 років Чорба керував лікуванням солдатів Угорської національної гвардії. Після зайняття угорськими революціонерами Шомоді навесні 1849 року Чорбу на короткий час заарештували як «зрадника» і поплічника імперії, оскільки у час перебування в Шомоді імперських військ Чорба лікував і їхніх солдатів[2].
Після відставки з посади головного лікаря комітату Шомодь Чорба переїхав до Пешта, де займався науковою діяльністю[9]. Опублікував медичну працю «Опис комітату Шомодь» (угор. «Somogy vármegye ismertetése»)[4][5]. Як член Угорської академії наук прочитав понад сотню публічних лекцій на різні теми[2].
Помер у Пешті 23 листопада 1858 року. Похований у крипті реформатської церкви на площі Кальвіна[4].
Праці
Написав низку наукових праць на різні медичні теми, про різні хвороби. Друкував статті у різних угорських наукових медичних журналах.
- Dissertatio inaug. medica de phlebeurysmate in specie de haemorrhoidibus. Pestini, 1817.
- Hygiastika vagy is orvosi oktatás, mit kell tenni az egészség fentartására és a betegség gyógyítására addig is, míg orvos érkezik. 1829.
- Észrevételek az éghajlatnak befolyásáról az emberre. Falconner Vilmos után ford. 1833.
- A magyarországi pokolvar, annak természete, okai és gyógymódjai. Buda, 1837.
- Észrevételek az álladalmi egészség rendezéséről hazánkban. Pécs, 1848.
- Somogy vármegye ismertetése. Pest, 1857.
Родина
Дружиною Чорби була Йозефа Пацко (угор. Paczkó Jozefa). Станом на час надання родині шляхетства (1834) у шлюбі було дев'ять дітей: сини Шандор, Едвард, Рудольф, Густав, Йожеф, Альберт, Лайош, Віктор і дочка Герміна[10]. Загалом у шлюбі було 13 дітей, з яких 5 пережили Йожефа Чорбу[2].
Примітки
- ↑ а б http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/ABC02469/02874.htm
- ↑ а б в г д Józan Lajos (15 березня 2018). Csorba József nagyszőlősi születésű orvosdoktor és 1848/49-es rövid szerepe Somogyban. Kárpátalja (угор.). Процитовано 5 серпня 2026.
- ↑ а б Ugrai, János. History of the Reformed Church College in Sárospatak. — Sárospatak : Hernád Kiadó, 2013. — С. 232. (угор.)
- ↑ а б в г Vértes, László. Szakácsi Dr. Csorba József (1789–1858) megyeikórház-alapító és akadémikus // Orvosi Hetilap. — 2017. — Köt. 158, kiad. 24. — O. 956—957. (угор.)
- ↑ а б в Csorba József. tudosnaptar.kfki.hu. Процитовано 5 серпня 2026.
- ↑ Csorba József // Magyar Életrajzi Lexikon 1000–1990. Kötet I. (A–K) / Kenyeres Ágnes. — Budapest : Akadémiai Kiadó, 1967. — С. 323—324. (угор.)
- ↑ Nagy P. Csorba József reformkori főorvosi jelentései Somogy vármegye egészségügyi állapotairól / szerkesztő Bernadett Smid // Minden dolgok folytatása : Tanulmányok Deáky Zita 60. születésnapjára. — Budapest : ELTE BTK Néprajzi Intézet, 2015. — O. 213—230. (угор.)
- ↑ Чорба Йосип // Медицина в Україні. XVIII – друга пол. XIX ст. Біобібліографічний словник. Додатковий випуск 2 / Національна наукова медична бібліотека України. — Київ, 2007. — С. 65—66.
- ↑ Szinnyei J. Csorba József // Magyar írók élete és munkái II. (Caban–Exner). — Budapest : Hornyánszky, 1893. (угор.)
- ↑ Nagy Iván. Magyarország családai : czimerekkel és nemzékrendi táblákkal. — Pest, 1858. — Т. III. Caballini család – Dvornikovich család. — С. 181-182.
Література
- Чорба Йосип // Медицина в Україні. XVIII – друга пол. XIX ст. Біобібліографічний словник. Додатковий випуск 2 / Національна наукова медична бібліотека України. — Київ, 2007. — С. 65—66.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).