Йодид калію

Йодид калію
Назва за IUPAC	Калій йодид
Ідентифікатори
Номер CAS	7681-11-0
Номер EINECS	231-659-4
DrugBank	DB06715
KEGG	C08219 і D01016
Назва MeSH	D01.475.410.700 і D01.745.680
ChEBI	8346
RTECS	TT2975000
Код ATC	V03AB21, S01XA04 і R05CA02
SMILES	[K+].[I-][1]
InChI	InChI=1S/HI.K/h1H;/q;+1/p-1
Властивості
Молекулярна формула	KI
Молярна маса	166,003 г/моль
Густина	3,12 г/см³
Тпл	681 °C
Ткип	1323 °C
Розчинність (вода)	148 г/100 г
Розчинність (етанол)	2 г/100 г
Структура
Кристалічна структура	кубічна
Термохімія
Ст. ентальпія утворення ΔfHo 298	–78,37 ккал/моль
Ст. ентропія So 298	25,4 кал/(моль·K)
Теплоємність, co p	12,65 кал/(моль·K)
Пов'язані речовини
Інші аніони	хлорид калію, бромід калію, гідроксид калію
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Йоди́д ка́лію, ка́лій йоди́д — неорганічна сполука, калієва сіль йодидної кислоти складу KI. Речовина є безбарвними кристалами, які добре розчиняються у воді.

Незначною мірою йодид калію поширений у морських водоростях. Йодид калію використовується як лікарський засіб при йододефіцитних захворюваннях, для захисту щитоподібної залози від впливу радіоактивного йоду-131. Також KI застосовується як харчова добавка (наприклад, до кухонної солі) та у фотографічній справі.

Йодид калію формує безбарвні, кубічні кристали, які розчиняються у воді, етанолі, метанолі, ацетоні. Кристалогідратів не утворює.

Поширеним способом синтезу йодиду калію є розчинення йоду у концентрованому розчині гідроксиду калію (продукти взаємодії залежать від температурного режиму):

${\displaystyle \mathrm{2}\mathrm{K}\mathrm{O}\mathrm{H}\mathrm{+}{\mathrm{I}}_{\mathrm{2}}\mathrm{⟶}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{O}\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

${\displaystyle \mathrm{6}\mathrm{K}\mathrm{O}\mathrm{H}\mathrm{+}\mathrm{3}{\mathrm{I}}_{\mathrm{2}}\stackrel{t}{\to }\mathrm{6}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}\mathrm{K}\mathrm{I}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}\mathrm{+}\mathrm{3}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

З утвореної суміші йодид виділяють шляхом кристалізації.

KI утворюється при розкладанні йодату калію:

${\displaystyle \mathrm{2}\mathrm{K}\mathrm{I}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}\stackrel{560-650^{o}C}{\to }\mathrm{2}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}\mathrm{3}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}}$

Також застосовується метод отримання йодиду з гідрату йодиду заліза Fe₃I₈·16H₂O, котрий добувають, обробляючи залізні ошурки розчином йоду:

${\displaystyle \mathrm{3}\mathrm{F}\mathrm{e}\mathrm{+}\mathrm{4}{\mathrm{I}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}\mathrm{16}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{⟶}\mathrm{F}{\mathrm{e}}_{\mathrm{3}}{\mathrm{I}}_{\mathrm{8}}\mathrm{\cdot }\mathrm{16}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

${\displaystyle \mathrm{F}{\mathrm{e}}_{\mathrm{3}}{\mathrm{I}}_{\mathrm{8}}\mathrm{\cdot }\mathrm{16}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}{\mathrm{K}}_{\mathrm{2}}\mathrm{C}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}\mathrm{⟶}\mathrm{8}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}\mathrm{F}{\mathrm{e}}_{\mathrm{3}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}\mathrm{+}\mathrm{4}\mathrm{C}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}\mathrm{16}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

Для отримання надчистої речовини гідрокарбонат калію обробляють розчином йодоводню і утворений йодид виділяють у газуватому стані струменем розігрітого водню при температурі 725 °C:

${\displaystyle \mathrm{H}\mathrm{I}\mathrm{+}\mathrm{K}\mathrm{H}\mathrm{C}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}\mathrm{⟶}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}\mathrm{C}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\uparrow }\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

Йодид калію добре розчиняється у воді (нейтральне середовище), без гідролізу.

Після тривалого перебування під світлом водний розчин сполуки починає розкладатися з утворенням вільного йоду та трийодиду калію:

${\displaystyle \mathrm{5}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{⟶}\mathrm{4}\mathrm{K}\mathrm{O}\mathrm{H}\mathrm{+}\mathrm{K}\mathrm{[}{\mathrm{I}}_{\mathrm{3}}\mathrm{]}\mathrm{+}{\mathrm{I}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\downarrow }}$

Також йодид розкладається й у підкисленому розчині:

${\displaystyle \mathrm{4}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}\mathrm{4}\mathrm{H}\mathrm{C}\mathrm{l}\mathrm{+}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{⟶}\mathrm{2}{\mathrm{I}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\downarrow }\mathrm{+}\mathrm{4}\mathrm{K}\mathrm{C}\mathrm{l}\mathrm{+}\mathrm{2}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

Шляхом комплексоутворення розчин йодиду калію здатен розчиняти у собі йод:

${\displaystyle \mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}{\mathrm{I}}_{\mathrm{2}}\mathrm{⟶}\mathrm{K}\mathrm{[}{\mathrm{I}}_{\mathrm{3}}\mathrm{]}}$

При пропусканні крізь розчин KI сильніших галогенів — хлору та брому — вони заміщують йод:

${\displaystyle \mathrm{2}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}\mathrm{C}{\mathrm{l}}_{\mathrm{2}}\mathrm{⟶}\mathrm{2}\mathrm{K}\mathrm{C}\mathrm{l}\mathrm{+}{\mathrm{I}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\downarrow }}$

Йодид калію є типовим відновником:

${\displaystyle \mathrm{10}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{K}\mathrm{M}\mathrm{n}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}\mathrm{+}\mathrm{8}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}\mathrm{⟶}\mathrm{5}{\mathrm{I}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\downarrow }\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{M}\mathrm{n}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}\mathrm{+}\mathrm{6}{\mathrm{K}}_{\mathrm{2}}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}\mathrm{+}\mathrm{8}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

${\displaystyle \mathrm{6}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}{\mathrm{K}}_{\mathrm{2}}\mathrm{C}{\mathrm{r}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{7}}\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}\mathrm{⟶}\mathrm{3}{\mathrm{I}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\downarrow }\mathrm{+}\mathrm{C}{\mathrm{r}}_{\mathrm{2}}\mathrm{(}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}{\mathrm{)}}_{\mathrm{3}}\mathrm{+}\mathrm{4}{\mathrm{K}}_{\mathrm{2}}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}\mathrm{+}\mathrm{7}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

${\displaystyle \mathrm{2}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}\mathrm{⟶}{\mathrm{I}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\downarrow }\mathrm{+}{\mathrm{K}}_{\mathrm{2}}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}\mathrm{+}\mathrm{2}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

${\displaystyle \mathrm{2}\mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}\mathrm{F}{\mathrm{e}}_{\mathrm{2}}\mathrm{(}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}{\mathrm{)}}_{\mathrm{3}}\stackrel{H_{2}S{O}_4}{\to }{\mathrm{I}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\downarrow }\mathrm{+}\mathrm{F}\mathrm{e}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}\mathrm{+}{\mathrm{K}}_{\mathrm{2}}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}}$

При електролізі водного розчину йодиду калію утворюються водень та йодат калію:

${\displaystyle \mathrm{K}\mathrm{I}\mathrm{+}\mathrm{3}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\stackrel{electrolysis}{\to }\mathrm{3}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\uparrow }\mathrm{+}\mathrm{K}\mathrm{I}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}}$

Як і значна частина йодидів, йодид калію є токсичним лише у випадку споживання значних його кількостей. Постійні споживання або сорбція крізь шкіру можуть призвести до появи йодизму, який супроводжується головним болем, нежитю, висипом, рідше — слабкістю, анемією та депресією.

Вживання йодиду калію є одним з основних методів лікування йододефіцитних захворювань. Так, препарати йодиду калію у формі таблеток по 100 або 200 мкг призначаються дітям, підліткам та вагітним жінкам: дітям раннього та дошкільного віку — 50—100 мкг на добу, дітям молодшого шкільного віку (до 12 років) — 100 мкг на добу, дітям старше 12 років, підліткам та вагітним жінкам — 200 мкг на добу^[4].

Властивості йодиду калію зменшувати вплив радіації на організм вперше були відкриті у 1954 році, а в 1957 році, після тривалих досліджень, було встановлено, що йодид калію є одноразовим блокатором тільки радіоактивного йоду-131, який розповсюджується довкола ядерних об'єктів^{[джерело?]} і становить головну загрозу^{[джерело?]}, впливаючи на стан щитоподібної залози^[5][6].

Йодид калію може зменшити вплив радіації на щитоподібну залозу на 90 %, якщо він був прийнятий завчасно або одразу після опромінення. Для дітей до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) — 16 мг, дітей від 1 місяця до 3 років — 32 мг, дітей від 3 до 12 років — 62,5 мг, підлітків від 13 до 18 років, дорослих до 40 років, вагітних та матерів, які годують грудьми — 125 мг^[7], хоч за інструкцією до KI: для дорослих осіб рекомендованою дозою є 130 мг, дітям віком від 2 років по 125 мг^[8]. Після впливу радіації впродовж чотирьох годин доза йодиду калію може зменшити вплив радіоактивного йоду-131 на 50 %^[9].

• Йододефіцит
• Йодид калію (лікарський засіб)
• Радіопротектори

• Patnaik P. Handbook of Inorganic Chemicals. — McGraw-Hill, 2003. — P. ?. — ISBN 0-07-049439-8. (англ.)
• Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / Brauer, G., editor. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — Vol. 1. — P. ?. (англ.)
• Lange's Handbook of Chemistry / Dean, John A., editor. — 15th. — New York : McGraw-Hill, 1999. — P. ?. — ISBN 0-07-016384-7. (англ.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — С. ?. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)

• КАЛІЮ ЙОДИД [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Йодна профілактика: все що необхідно знати 13.04.2022