YaChudo

Удар

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Пружний удар двох однакових за масою тіл
Абсолютно непружний удар двох тіл

Удар, зіткнення — подія, за якої фізичні тіла взаємодіють між собою зі значними силами впродовж відносно короткого проміжку часу.

Хоча найбільш поширене використання слова зіткнення стосується явищ, коли два або більше предметів стикаються з неабиякою силою, наукове застосування цього терміна нічого не говорить про величину сили.

Також, у фізиці удар можна класифікувати за зміною повної кінетичної енергії системи, до та після зіткнення.

Розрізняють пружні удари і непружні удари. Під час пружного удару, дотримується закон збереження механічної енергії — сума потенціальних і кінетичних енергій механічного руху тіл зберігається. У разі непружного зіткнення, частина енергії перетворюється на тепло і механічна система втрачає енергію. Цілком непружним ударом називають такий удар, коли вся енергія відносного руху тіл переходить у тепло і тіла злипаються.

При ударі виконується закон збереження імпульсу.

Центральний удар двох тіл

Загалом після удару двох тіл, вони можуть обертатися і розлітатися в різні боки. Такий удар складний для пояснення. Найпростіше розглянути серединний або лобовий удар, коли відносний рух тіл відбувається вздовж однієї прямої. Такий удар можна розглядати в системі відліку, в якій друге тіло перед ударом перебувало у стані спокою.

Під час удару, частина енергії розсіюється. Оцінити частку енергії, що розсіюється таким чином, можна за допомогою коефіцієнту відновлювання, що дорівнює відношенню швидкостей тіл відносно одне одного до удару і після:

C R = v b − v a u a − u b , {\displaystyle C_{R}={\frac {v_{b}-v_{a}}{u_{a}-u_{b}}},}

Якщо C R = 1 {\displaystyle C_{R}=1} , то кінетична енергія тіл після удару не змінюється, і такий удар називається абсолютно пружним. Інакше удар є непружним. Якщо C R = 0 {\displaystyle C_{R}=0} , тобто, після удару тіла "злипаються" і починають рухатися як одне ціле, удар називається абсолютно непружним.

Закони збереження енергії та імпульсу дозволяють записати систему рівнянь у випадку пружного і непружного удару

Абсолютно пружний удар

Закон збереження імпульсу:

m 1 v 1 + m 2 v 2 = m 1 v 1 ′ + m 2 v 2 ′ {\displaystyle m_{1}v_{1}+m_{2}v_{2}=m_{1}v_{1}^{\prime }+m_{2}v_{2}^{\prime }}

Закон збереження енергії

m 1 v 1 2 2 + m 2 v 2 2 2 = m 1 v 1 ′ 2 2 + m 2 v 2 ′ 2 2 {\displaystyle {\frac {m_{1}v_{1}^{2}}{2}}+{\frac {m_{2}v_{2}^{2}}{2}}={\frac {m_{1}v_{1}^{\prime 2}}{2}}+{\frac {m_{2}v_{2}^{\prime 2}}{2}}}

Тут штриховані змінні позначають швидкості тіл після удару. Розв'язок цієї системи рівнянь:

v 1 ′ = m 1 − m 2 m 1 + m 2 v 1 {\displaystyle v_{1}^{\prime }={\frac {m_{1}-m_{2}}{m_{1}+m_{2}}}v_{1}} ,
v 2 ′ = 2 m 1 m 1 + m 2 v 1 {\displaystyle v_{2}^{\prime }={\frac {2m_{1}}{m_{1}+m_{2}}}v_{1}} .

Особливо цікавий випадок рівності мас. Тоді

v 1 ′ = 0 {\displaystyle v_{1}^{\prime }=0} ,
v 2 ′ = v 1 {\displaystyle v_{2}^{\prime }=v_{1}}

Після удару перше тіло повністю зупиняється і передає власну кінетичну енергію другому тілу.

Якщо перше тіло легше від другого, то воно відскочить назад. Якщо важче — продовжуватиме рухатися в тому ж напрямку.

Абсолютно непружне зіткнення

За законом збереження імпульсу:

m 1 v 1 + m 2 v 2 = ( m 1 + m 2 ) V {\displaystyle m_{1}v_{1}+m_{2}v_{2}=(m_{1}+m_{2})V\,} ,

де V — швидкість злиплих тіл. Як наслідок

V = m 1 m 1 + m 2 v 1 {\displaystyle V={\frac {m_{1}}{m_{1}+m_{2}}}v_{1}} .

Загальна кінетична енергія зменшується, оскільки частина її переходить у теплову, звукову тощо.

Параметр удару

У простій теорії зіткнень твердих куль — найменша віддаль зближення центрів тяжіння при зіткненні двох частинок у разі відсутності сил взаємодії між ними, якщо траєкторії руху кожної з частинок не відхиляються від прямолінійності внаслідок удару (лежать на одній прямій лінії після удару).

Див. також

Джерела

  • Яворський Б. М. Довідник з фізики: для інженерів та студентів вищих навч. закладів / Б. М. Яворський, А. А. Детлаф, А. К. Лебедєв. — Перекл. з 8-го, перероб. та випр., рос. вид. — Т.: Навчальна книга-Богдан, 2007. — 1034 с. — ISBN 966-692-818-3

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).