YaChudo

Зоря типу PG 1159

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

Зоря типу PG 1159 або передвироджена зоря[1] — зоря з атмосферою з дефіцитом водню, яка перебуває в перехідному стані між центральною зорею планетарної туманності та гарячим білим карликом. Ці зорі гарячі, мають температуру поверхні від 75 000 K до 200 000 K[2] і характеризуються атмосферами з малою кількістю водню та лініями поглинання гелію, вуглецю й кисню. Їхня поверхнева гравітація зазвичай становить від 104 до 106 метрів на секунду в квадраті. Деякі зорі PG 1159 усе ще здійснюють термоядерне горіння гелію[3],§ 2.1.1, 2.1.2, Table 2.. Зорі PG 1159 названо на честь їхнього прототипу — PG 1159-035. Ця зоря, відкрита під час огляду Паломар — Грін зоряних об'єктів з надлишком ультрафіолетового випромінювання[4], стала першою виявленою зорею типу PG 1159.

Вважають, що незвичайний хімічний склад атмосфер зір PG 1159 зумовлений тим, що після сходження з асимптотичної гілки гігантів у них повторно запалилося горіння гелію. Унаслідок цього атмосфера зорі PG 1159 є сумішшю речовини, яка в зорі-попередниці на асимптотичній гілці гігантів містилася між оболонками горіння водню та гелію[3], § 1.. Вважають, що з часом вони втрачатимуть масу, охолоджуватимуться й перетворюватимуться на білі карлики спектрального класу DO[2]; [5], § 4..

Деякі зорі PG 1159 мають змінну світність. Їхня яскравість дещо змінюється (на 5–10 %) через нерадіальні пульсації типу гравітаційних хвиль усередині самих зір. Вони одночасно коливаються в кількох модах, із типовими періодами від 300 до 3 000 секунд[6][7], Table 1.. Першою відомою зорею цього типу також була PG 1159—035, змінність якої виявили 1979 року[8], а 1985 року їй надали позначення змінної зорі GW Діви[9]. Ці зорі називають зорями типу GW Діви за їхнім прототипом, або ж клас поділяють на типи DOV і PNNV[7], § 1.1;[10].

Див. також

Примітка

  1. ↑ Jaschek & Jaschek: CARBON C
  2. ↑ а б Huegelmeyer, S. D.; Dreizler, S.; Werner, K.; Krzesinski, J.; Nitta, A.; Kleinman, S. J. (2006). Observational constraints on the evolutionary connection between PG 1159 stars and DO white dwarfs. arXiv:astro-ph/0610746.
  3. ↑ а б Werner, Klaus; Herwig, Falk (2006). The Elemental Abundances in Bare Planetary Nebula Central Stars and the Shell Burning in AGB Stars. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 118 (840): 183. arXiv:astro-ph/0512320. Bibcode:2006PASP..118..183W. doi:10.1086/500443.
  4. ↑ Green, R. F.; Schmidt, M.; Liebert, J. (1986). The Palomar-Green Catalog of Ultraviolet-Excess Stellar Objects. The Astrophysical Journal Supplement Series. 61: 305. Bibcode:1986ApJS...61..305G. doi:10.1086/191115.
  5. ↑ Koesterke, Lars; Werner, Klaus (1998). Determination of Mass-Loss Rates of PG 1159 Stars from Far-Ultraviolet Spectroscopy. The Astrophysical Journal. 500 (1): L55—L59. Bibcode:1998ApJ...500L..55K. doi:10.1086/311383.
  6. ↑ Winget, D. E. (1998). Asteroseismology of white dwarf stars. Journal of Physics: Condensed Matter. 10 (49): 11247—11261. Bibcode:1998JPCM...1011247W. doi:10.1088/0953-8984/10/49/014.
  7. ↑ а б Quirion, P. -O.; Fontaine, G.; Brassard, P. (2007). Mapping the Instability Domains of GW vir Stars in the Effective Temperature-Surface Gravity Diagram. The Astrophysical Journal Supplement Series. 171 (1): 219. Bibcode:2007ApJS..171..219Q. doi:10.1086/513870.
  8. ↑ McGraw, J. T.; Starrfield, S. G.; Liebert, J.; Green, R. (1979). PG 1159-035: A New, Hot, Non-Da Pulsating Degenerate. IAU Colloq. 53: White Dwarfs and Variable Degenerate Stars: 377. Bibcode:1979wdvd.coll..377M.
  9. ↑ Kholopov, P. N.; Samus, N. N.; Kazarovets, E. V.; Perova, N. B. (1985). The 67th Name-List of Variable Stars. Information Bulletin on Variable Stars. 2681: 1. Bibcode:1985IBVS.2681....1K.
  10. ↑ Nagel, T.; Werner, K. (2004). Detection of non-radial g-mode pulsations in the newly discovered PG 1159 star HE 1429-1209. Astronomy and Astrophysics. 426 (2): L45—L48. arXiv:astro-ph/0409243. Bibcode:2004A&A...426L..45N. doi:10.1051/0004-6361:200400079.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).