YaChudo

Зоря Людвіга

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Зоря Людвіга
Офіційна назвакілька Stella Ludoviciana (17 квітня 2026)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Каталожний кодHD 116798[2][3], BD +55 1602[4], TYC 3850-257-1[5][3], AG+55 886[3], BD+55 1602[3], GC 18150[3], GSC 03850-00257[3], PPM 34017[3], SAO 28748[3], YZ 55 7559[3], 2MASS J13245185+5453509[3], Gaia DR1 1563586795479902208[3] і Gaia DR2 1563586799775391104[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Першовідкривач або винахідникJohann Georg Liebknechtd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата відкриття (винаходу)2 грудня 1722 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сузір'яВелика Ведмедиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Відстань від Землі92,1353 ± 0,2377 парсек[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Паралакс10,8536 ± 0,028 кутова мілісекунда[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Власний рух за схиленням−5,202 ± 0,04 кутова мілісекунда на рік[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Власний рух за прямим піднесенням−19,91 ± 0,051 кутова мілісекунда на рік[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Радіальна швидкість−4,9 ± 3,7 км/с[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Спектральний класA5[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Видима зоряна величина7,58 ± 0,01[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Світність2,3576652E+27 ват[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Радіус1,61 сонячний радіус[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЕпохаJ2000.0[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Пряме піднесення3,511882550064 радіан[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Схилення0,958141343815 радіан[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ефективна температура7167 K[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Зоря Людвіга у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Зоря Людвіга (лат. Sidus Ludoviciana), також HD 116798[10] — зоря в приполярному сузір'ї Велика Ведмедиця в астеризмі Великий Віз. Зоря має видиму зоряну величину +7,58m[11], згідно зі шкалою Бортля, її видно неозброєним оком на ідеально темному небі. Власне зоря лежить майже точно посередині між Міцаром та Алькором і має спектральний клас, подібний до останнього, проте в систему Міцар — Алькор вона не входить, оскільки відстань до неї приблизно вчетверо більша: до неї бл. 300 світлових років, тоді як до системи Алькор — Міцар — лише 78.

З вимірів паралаксу, отриманих під час місії Gaia, відомо, що зоря видалена приблизно на 300,5 св. р. (92,1 парсека) від Землі[12]. Зоря спостерігається на широтах північніше 36° південної широти, тобто її видно практично на всій території населеної Землі, за винятком приполярних областей Антарктиди, а також південних областей Чилі, Аргентини, Африки та Австралії. Найкращий час спостереження — квітень.

Історія відкриття

16 листопада 1616 року Бенедетто Кастеллі, друг і учень Галілея, направив тому лист, де описував свої спостереження «зорі поблизу Міцара, видимої лише за допомогою телескопа». Кастеллі виміряв яскравість зорі й визначив, що її видима зоряна величина дорівнює 8. Він доклав до письма малюнок зоряного неба і наполягав на тому, що зоря трохи відійшла від позиції, зафіксованої минулого літа в резиденції Галілея у Флоренції, Беллосгардо.

2 грудня 1722 року Йоганн Лібкнехт спостерігав цю зорю через 6-футовий (183 см) телескоп астрономічної обсерваторії Гіссенського університету (Гіссен, Німеччина). Йому здалося, що він спостерігав власний рух небесного тіла. Він дійшов висновку, що відкрив нову планету, і назвав її Зоря Людвіга (лат. Sidus Ludoviciana) на честь ректора та засновника університету Людвіга V (ландграфа Гессен-Дармштадтського між 1596 та 1626 рр.). Але з огляду на те, що об'єкт перебуває надто далеко від площини екліптики, а також після ретельної перевірки було зроблено висновок, що він не може бути планетою. Замість слави Лібкнехт дістав чимало критики від своїх колег.

Властивості зорі

Зоря Людвіга — це біло-жовтий гігант спектрального класу A8III / F0III[13]. Це вказує на те, що водень у ядрі зорі вже закінчився і вона зійшла з головної послідовності. Спектр зорі свідчить, що вона лежить на межі спектральних класів A і F.

Радіус зорі, виміряний під час місії Gaia, виявився не дуже великим для зорі-гіганта: він дорівнює 1,61 сонячного[14]. Те ж можна сказати й про світність зорі: вона дорівнює 6,159 сонячної[14]. Температура зорі, виміряна під час місії Gaia, дорівнювала 7167 К[14]. Вона надає зорі характерний білий колір і робить її джерелом ультрафіолетового випромінювання.

Аби планета, аналогічна Землі, отримувала приблизно стільки ж енергії, скільки вона отримує від Сонця, її треба було б помістити на відстані 2,48 астрономічної одиниці, тобто приблизно туди, де в Сонячній системі розташований Пояс астероїдів. Причому з такої відстані Зоря Людвіга виглядала б на третину менше Сонця, яким ми його бачимо з Землі: вона мала б кутовий розмір 0,35° (кутовий діаметр Сонця — 0,5°).

Література

  • Johann Georg Liebknecht: D. Io. Georgii Liebknecht… Uberior stellae Ludovicianae noviter detectae, etc, Gissae, 1723 (16 p; 4. º)
  • Ondra, Leos: Box: Mizar, Alcor, і Sidus Ludoviciana, Sky and Telescope, vol. 108, number 1, page 74 (2004)
  • Richard Hinckley Allen: Star Names. Their lore and meaning", Dover Publishing, New York 1963, ISBN 0-486-21079-0, 446.
  • Robert Burnham, Jr.: Burnham's Celestial Handbook. An Observer's guide to universe before the Solar System, Vol. III, Dover Publishing, New York 1978, ISBN 0-486-23673-0, 1955.

Посилання

Примітки

  1. ↑ All Skies Encyclopaedia — IAU Working Group on Star Names.
  2. ↑ Каталог Генрі Дрейпера — 1918.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н SIMBAD Astronomical Database
  4. ↑ Friedrich Wilhelm August Argelander Боннський огляд
  5. ↑ а б Bastian, U., Fabricius, C. The Tycho-2 catalogue of the 2.5 million brightest stars // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2000. — Vol. 355. — P. L27–L30. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846
  6. ↑ а б в г д е ж Collaboration G. Gaia Data Release 2 // VizieR Online Data Catalog / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — VizieR, 2018. — doi:10.26093/CDS/VIZIER.1345
  7. ↑ F. Arenou Radial velocities. Measurements of 2800 B2-F5 stars for HIPPARCOS // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 1999. — Vol. 137, Iss. 3. — P. 451–456. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/AAS:1999489
  8. ↑ Cannon A. J., Pickering E. C. VizieR Online Data Catalog: Henry Draper Catalogue and Extension (Cannon+ 1918-1924; ADC 1989) // Annals of the Astronomical Observatory of Harvard College — 1993. — Vol. 91-100.
  9. ↑ а б в Brown, A. G. A., Vallenari, A., Prusti, T. et al. Gaia Data Release 2. Summary of the contents and survey properties // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2018. — Vol. 616. — P. 1–1. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201833051 — arXiv:1804.09365
  10. ↑ The Big Dipper Adds a Star. Sky & Telescope (амер.). 11 грудня 2009. Процитовано 18 вересня 2022.
  11. ↑ Høg, E.; Fabricius, C.; Makarov, V. V.; Urban, S.; Corbin, T.; Wycoff, G.; Bastian, U.; Schwekendiek, P.; Wicenec, A. The Tycho-2 catalogue of the 2.5 million brightest stars // Astronomy and Astrophysics : journal. — Vol. 355. — P. L27. — Bibcode:2000A&A...355L..27H.
  12. ↑ (англ.) Brown, A. G. A. та ін. (Серпень 2018), Gaia Data Release 2: Summary of the contents and survey properties, Astronomy & Astrophysics, 616, arXiv:1804.09365, Bibcode:2018A&A...616A...1G, doi:10.1051/0004-6361/201833051. {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка); Явне використання «та ін.» у: |first1= (довідка) Gaia DR2 record for this source at VizieR
  13. ↑ Grenier, S.; Baylac, M.-O.; Rolland, L.; Burnage, R.; Arenou, F.; Briot, D.; Delmas, F.; Duflot, M.; Genty, V.; Gómez, A. E.; Halbwachs, J.-L.; Marouard, M.; Oblak, E.; Sellier, A. Radial velocities. Measurements of 2800 B2-F5 stars for HIPPARCOS : [англ.] // Astronomy and Astrophysics Supplement : journal. — 1999. — Vol. 137, № 3. — С. 451. — Bibcode: 1999A&AS..137..451G. — doi:10.1051/aas:1999489.
  14. ↑ а б в Brown, A. G. A.; Vallenari, A.; Prusti, T.; Bruijne, J. H. J. de; Babusiaux, C.; Bailer-Jones, C. a. L.; Biermann, M.; Evans, D. W.; Eyer, L. (1 серпня 2018). Gaia Data Release 2 - Summary of the contents and survey properties. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 616. с. A1. doi:10.1051/0004-6361/201833051. ISSN 0004-6361. Процитовано 18 вересня 2022.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).