YaChudo

Зверинац

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Зверінац
хорв. Zverinac

Карта
Географія
44°09′50″ пн. ш. 14°55′00″ сх. д. / 44.16389° пн. ш. 14.91667° сх. д.
МісцерозташуванняАдріатичне море
АкваторіяАдріатичне море Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа4.18  км² 
Найвища точкаПагорб Кліс, 117 м
Країна
Хорватія Хорватія
РегіонЗадарська жупанія
Адм. одиницяСали Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення59 (2001)
Зверінац. Карта розташування: Хорватія
Зверінац
Зверінац
Зверінац (Хорватія)
Мапа

CMNS: Зверинац у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Зверінац (хорв. ) — острів в Хорватії, в центральній частині Далмації, належить до Задарської жупанії.

Природа

Острів розташований між незаселеним островом Тун Велі і північним узбережжям острова Дугі-Оток. Площа острова — 4,18 км², довжина — 5,8 км, ширина 1,1 км. Довжина берегової лінії — 14,274 км. Найвища точка острова — пагорб Кліс (117 м)[1]

Острів вкритий густою низькорослою середземноморською рослинністю - маквісом.

Історія

Зверінац вперше згаданий в 1421 під іменем Суіран, як власність задарського дворянина. В поселенні є палац в стилі бароко родини Фанфонга 1746.

Економіка. Населення

На західному узбережжі острова є затоки Каблін і Зверінац, де розташоване єдине поселення і однойменний порт. Є поромне сполучення з сусідніми островами і Задаром. Населення займається сільським господарством (виноградарством, вирощукванням оливок та інших плодових), рибальством і ослуговуванням туристів.

За переписом 2001 року на острові проживало 59 чоловік.

Згідно з переписом 2021 року, чисельність населення острова Зверинац становила 43 особи. Усі жителі мешкають в єдиному прибережному селищі. Основними джерелами існування для місцевої громади залишаються традиційне оливкарство, рибальство та приватний туризм.[2]

Примітки

Література

  • Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
  • Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0
  • Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).