Зачепилівка
| селище Зачепилівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Харківська область | ||||
| Район | Берестинський район | ||||
| Тер. громада | Зачепилівська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA63060010010045022 
| ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | середина 18-го століття | ||||
| Статус | із 1968 року | ||||
| Площа | 7,04 км² | ||||
| Населення | ▼ 3101 (01.07.2024)[1] | ||||
| Густота | 626,19 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 64407 | ||||
| Телефонний код | +380 5761 | ||||
| Географічні координати | 49°11′47″ пн. ш. 35°14′42″ сх. д. / 49.19639° пн. ш. 35.24500° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 84 м | ||||
| Водойма | р. Берестова
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Зачепилівка | ||||
| До станції: | 1 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - залізницею: | 129 км | ||||
| - автошляхами: | 130 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 64401, с-ще Зачепилівка, вул. Центральна, буд. 56 | ||||
| Голова селищної ради | Кривенко Юрій Вікторович | ||||
| Карта | |||||
  Зачепилівка | |||||
 Зачепилівка | |||||
| |||||
|
| |||||
Зачепилівка — селище у Берестинському районі. Центр Зачепилівської селищної громади. До 2020 року була центром Зачепилівського району Харківської області.
Географія
Селище знаходиться на лівому березі річки Берестова біля місця впадіння в неї річки Вошива (ліва притока), вище за течією річки Вошива примикає до села Миколаївка, на протилежному березі річки Берестова розташовані села Нагірне і Кочетівка, нижче за течією примикає село Скалонівка.
Річка Берестова звивиста, на ній багато лиманів і заболочених озер, зокрема озеро Горіле.
На відстані кілометра знаходиться залізнична станція Зачепилівка.
Зі станції Зачепилівка можна без пересадок дістатися приміськими поїздами в Берестин, Самар, Дніпро, Харків.
Історія
Точної дати заснування тут села не встановлено.
За одними відомостями, Зачепилівка виникла в першій половині XVII ст. в результаті запорізької колонізації; за іншими — заснування села припадає на кінець XVII — початок XVIII ст., коли вихідці з Полтавського полку осіли хуторами по річках Орчику, Берестовій та Орелі. Серед селищ на річці Берестовій згадується і Зачепилівка.
В перші десятиліття свого існування село зростало повільно.
У 1764 році тут налічувалося 734 чол., а через 20 років — у 1784 році — 759 чоловік.
Основним господарським заняттям населення було землеробство і скотарство; багато хто чумакував. Займалися жителі села також рибальством та полюванням.
У 1802 році, після створення Полтавської губернії, Зачепилівка стала волосним центром Костянтиноградського повіту. На той час тут проживало 1 068 чоловік, часто відбувалися ярмарки, на які їздили жителі з навколишніх сіл.
За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 1800 осіб (881 чоловічої статі та 919 — жіночої), налічувалось 296 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].
Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Леб'язької волості мешкало 2318 осіб, налічувалось 481 дворове господарство, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 3 лавки, 42 вітряних млини, відбувалось 3 ярмарки на рік[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4054 осіб (2013 чоловічої статі та 2041 — жіночої), з яких 4036 — православної віри[4].
Станом на 1900 рік село було центром окремої, Зачепилівської волості[5].
У 1932-33 році селище зазнало втрат внаслідок голодомору[6]
В ході Другої світової війни в 1941—1943 рр. селище було окуповане німецькими військами. 07 жовтня 1941 року радянські війська відступили з Зачепилівки.
У 1968 — зміна статусу на селище міського типу.
У січні 1989 року чисельність населення становила 5130 чоловік.
У травні 1995 року Кабінет Міністрів України затвердив рішення про приватизацію райсільгосптехніки і райсільгоспхімії, а в липні того ж року було вирішено приватизувати відгодівельний радгосп.
У 1997 році ПТУ, що перебувало в селищі, було ліквідовано.
За даними перепису 2001 року чисельність населення становила 4 409 чоловік, станом на 01 січня 2013 року — 3 753 осіб.
Поблизу Зачепилівки у 2013 році Германо-Слов'янська археологічна експедиція Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна знайшла три поховання, які датуються II — III ст. н. е. Були знайдені гончарна та ліпна кераміка, залізний ніж, а також пряжка від паска[7].
Економіка
- Молочно-товарна і велика птахо-товарна ферма
- ТОВ «Дружбокраянске»
- ТОВ «Миколаївка»
- КП "Редакція газети «Горизонти Зачепилівщини»
- Сільськогосподарське ПП ім. «ФРУНЗЕ»
- Зачепилівська інкубаторна станція
- Зачепилівський молокозавод
- Зачепилівський молокоцех Красноградського маслозаводу
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячий садок
- Школа
- Музична школа
- Парк
- Будинок культури
- Стадіон «Колос»
- Лікарня
- Бібліотека
- Телевізійний центр
Спорт
У 1994 році засновано футбольний клуб «Колос», який виступав у чемпіонаті Харківської області (Вища ліга), та в Аматорській лізі України.
28 липня 2018 року футбольний клуб «Колос» (Зачепилівка) припинив свою роботу.
Населення
Чисельність
| 1925[8] | 1959[8] | 1970[8] | 1979[8] | 1989[8] | 2001[8] | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 5 173 | ▼ 3 776 | ▲ 3 930 | ▲ 4 060 | ▬ 4 021 | ▬ 4 085 | |
| 2003[8] | 2004[8] | 2005[8] | 2006[8] | 2007[8] | 2008[8] | 2009[8] |
| ▼ 4 028 | ▼ 3 980 | ▼ 3 930 | ▼ 3 912 | ▼ 3 901 | ▼ 3 890 | ▼ 3 853 |
| 2010[8] | 2011[9] | 2012[10] | 2013[11] | 2014[12] | 2015[13] | 2016[14] |
| ▬ 3 849 | ▬ 3 848 | ▲ 3 871 | ▬ 3 866 | ▼ 3 857 | ▲ 3 903 | ▬ 3 903 |
| 2017[15] | 2018[16] | 2019[17] | 2020[18] | 2021[19] | 2022[20] | |
| ▲ 3 909 | ▼ 3 878 | ▼ 3 816 | ▼ 3 769 | ▼ 3 725 | ▼ 3 669 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[21]:
| Мова | Кіл-ть | Частка |
|---|---|---|
| українська | 4125 | 93.56% |
| російська | 275 | 6.24% |
| білоруська | 4 | 0.09% |
| вірменська | 1 | 0.02% |
| угорська | 1 | 0.02% |
| інші не визначилися | 3 | 0.07% |
| Усього | 4409 | 100% |
Уродженці
- Злидень Юрій Федорович (1925—2001) — український живописець.
- Злидень Федір Євтихійович — письменник та журналіст, плужанин, розстріляний 1938.
- Сипало Іван Миронович (1922—2002) — Герой Радянського Союзу.
- Ситник Клавдія Володимирівна (1986—2020) — сержант ЗСУ.
- Хижняк Антон Федорович (1907—1993) — письменник.
- Некрасов Максим Юрійович (1989—2022) —солдат ЗСУ.
Див. також
Примітки
- ↑ https://zachepylivska-gromada.gov.ua/wp-content/uploads/2024/08/Pasport-Zachepylivskoyi-selyshhnoyi-rady-na-01.07.2024-1.doc
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2133)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ Зачепилівський район Харківщини у роки Голодомору. Розповідь свідків. pershyj.com. Архів оригіналу за 20 лютий 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 20 лютого 2020? (довідка) - ↑ Тамара Кіч. Таємниці піщаної дюни. На Харківщині знайдені унікальні археологічні артефакти (ФОТО). [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Слобідський край. 17.10.2013.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Населення міст і містечок України. pop-stat.mashke.org (англ.). Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2011 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2012 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2013 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2014 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2015 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2016 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2017 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2018 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2019 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2020 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2021 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2022 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
Джерела
- Зачепилівщина: працею і подвигами уславлена : (історія р-ну в подіях і поколіннях) / [ред. група: С. Є. Тютюнник та ін.]. — смт Зачепилівка (Харків. обл.) : [б. в.], 2015. — 183 с. : іл., портр.
- Історія міст та сіл України. Том Харківська область. стор. 340—348(рос.)
- Погода в селищі Зачепилівка [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).