Заха Хадід

Заха Хадід
араб. زها حديد
Народження	31 жовтня 1950[1][2][…]  Багдад, Іракське Хашимітське Королівство[4][5][…]
Смерть	31 березня 2016[7][8][…] (65 років)  Маямі, Флорида, США[10][11][…]  ° heart attackd[13]
Поховання	Бруквудський цвинтарd[14]
Релігія	іслам
Країна (підданство)	Велика Британія[15][16]  Ірак
Навчання	Архітектурна школа архітектурної асоціаціїd (1977), Американський університет Бейрута і Berkhamsted Schoold
Діяльність	архітекторка, дизайнерка, викладачка університету, дизайнерка прикрас, мисткиня, скульпторка, художниця
Праця в містах	Баку[17], Берлін[17], Вайль-на-Рейні[17], Рим[17], Гонконг[17], Лондон[17], Нью-Гейвен[17], Чикаго[17], Бостон[17], Іст-Лансінг[17], Цинциннаті[17], Інсбрук, Копенгаген, Нью-Йорк, Москва, Сарагоса і Мілан
Архітектурний стиль	деконструктивізм
Найважливіші споруди	Центр водних видів спорту, Центр Гейдара Алієва[11], Оперний театр Ґуанчжоу[18], Центр сучасного мистецтва (Цинциннаті)[19], Дубайська опера, BMW Central Buildingd, Bridge Paviliond, Lilium Towerd[20], Бергізель, Phaeno Science Centerd, CMA CGM Towerd, Riverside Museumd, MAXXId, one-northd, CityLifed, Havenhuisd, Capital Hill Residenced[21] і Vitra Fire Stationd
Членство	Королівська академія мистецтв
Заклад	Гарвардський університет, Іллінойський університет в Чикагоd і Віденський університет прикладних мистецтв
Нагороди	премія Стерлінга (2010) Пріцкерівська премія (2004) Praemium Imperiale (2009) Королівська золота медаль (2016) премія Стерлінга (2011) Jane Drew Prized (2012) Премія Міс ван дер Рое (2003) 100 найвпливовіших жінок світу за версією Forbesd (2008) Fellow of the American Institute of Architectsd Distinguished Guest of Mexico Cityd (2012) RIBA Charles Jencks Awardd (2006)
Батько	Mohammed Ali Hadedd
Брати, сестри	Foulath Hadidd
Сайт	zaha-hadid.com
Заха Хадід у Вікісховищі

Дама За́ха Мохаммад Хаді́д (англ. Zaha Mohammad Hadid; 31 жовтня 1950, Багдад, Ірак — 31 березня 2016, Маямі, США) — британська архітекторка, скульпторка, ювелірка, художниця та викладачка іракського походження. Лауреатка Прітцкерівської премії з архітектури 2004 року. Представниця деконструктивістського напрямку в архітектурі. Засновниця архітектурного бюро Zaha Hadid Architects.

Народилася у Багдаді (Ірак) у 1950 році в родині колишнього Міністра фінансів Іраку Мохаммада Хадіда, який був на посаді у 1958—1963 рр. Здобула науковий ступінь з математики у Американському Університеті в Бейруті перед переїздом на навчання до лондонської Школи Архітектури при Асоціації Архітектури. Після закінчення школи працювала зі своїми колишніми викладачами Ремом Колгасом та Елією Зенгелісом у роттердамському архітектурному бюро Office for Metropolitan Architecture, ставши однією з його співзасновників у 1977 році.

Дипломний проєкт Заги Хадід називався «Тектонік Малевича» (К. Малевич (1878—1935) ). У змісті проєкту відобразилися мистецькі ідеї іншого вихідця з України харків'янина В. Татліна (1885—1956).

У 1980 році відкрила у Лондоні власне архітектурне бюро Zaha Hadid Architects. Протягом 1980-их викладала у Асоціації Архітектури та інших престижних закладах у всьому світі. Керувала кафедрою Кендзо Танге у Вищій Школі Дизайну при Гарвардському Університеті, кафедрою Саллівена у Школі Архітектури при Іллінойському університеті в Чикаго.

Будинки за проєктам Захи Хадід зведені в різних країнах світу — від Німеччини і Італії до Гонконгу і Азербайджану. Серед її проєктів — лондонський олімпійський комплекс водних видів спорту, оперний театр в Гуанчжоу (Китай), Центр Гейдара Алієва у Баку, також вона розробила проєкт одного з стадіонів для чемпіонату світу з футболу у Катарі у 2022 році^[22].

Заха Хадід — перша жінка, нагороджена Прітцкерівською премією, а також перша і єдина жінка, що отримала Королівську золоту медаль RIBA.

31 березня 2016 року в 65-річному віці померла від серцевого нападу в Маямі, де лікувалася від бронхіту.

• Прітцкерівська премія (2004);
• Стерлінгівська премія (2010, 2011);
• Королівська золота медаль RIBA (2016);
• Дама-командор Ордена Британської імперії.

• 
  Пожежна станція «Вітра» у Вайль-на-Рейні, Німеччина (1991–93)
• 
  Бергісельська вежа для лижних стрибків, Інсбрук, Австрія (1999-2002)
• 
  Центр сучасного мистецтва, Цинциннаті (1997-2003)
• 
  Науковий центр «Phæno», Вольфсбург, Німеччина (2000-2005)
• 
  Науковий центр «Phæno» усередині
• 
  Адміністративна будівля заводу BMW у Лейпцигу, Німеччина (2001-2005)
• 
  Одна з будівель музею «Ordrupgaard», Копенгаген, Данія (2001-2005)

• 
  Мостовий павільйон у Сарагосі, Іспанія (2005–2008)
• 
  Інтер'єр Національного музею 21-го століття у Римі, Італія (1998–2010)
• 
  Оперний театр Гуанчжоу, Гуанчжоу, Китай (2003–2010)

• 
  Музей Ріверсайд, Глазго, Шотландія (2004–2011)
• 
  Центр водних видів спорту, збудований до Літніх олімпійських ігор 2012 року, Лондон (2005–2012)
• 
  Музей мистецтв Бродів у Східному Лансінгу, Мічиган (2007–2012)
• 
  Галактичне СОХО у Пекіні, Китай (2008–2012)

• Офіційний сайт Заги Хадід [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.]
• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.