Залеу
| муніципій | |
|---|---|
| Залеу Zalău | |
| Країна | |
| Повіт | |
| Телефонний код | +40 260 (Romtelecom, TR) +40 360 (інші оператори) |
| Координати | 47°11′00″ пн. ш. 23°03′00″ сх. д. / 47.1833° пн. ш. 23.05° сх. д. |
| Висота | 287 м.н.р.м. |
| Населення | 52 359[1] (2021) |
| Розташування | |
| |
| Влада | |
| Офіційна сторінка | |
Залеу (рум. Zalău) — місто в повіті Селаж у Румунії, що має статус муніципію.
Географія
Місто розташоване на відстані[2] 385 км на північний захід від Бухареста, 61 км на північний захід від Клуж-Напоки. Місто знаходиться біля колишнього кордону Римської імперії, точніше за 8 км від римського форту в «Поролісумі» - найпотужнішого оборонного укріплення в північно-західній частині римської провінції Дакія. У середньовіччі Залеу являв собою прохід із центральної Європи до серця Трансільванії через відому «соляну дорогу».
Історія

Перша письмова згадка про Залеу з’являється хроніці нотаріуса при дворі короля Угорщини Бели IV між 1200 і 1230 роками.
Наприкінці XVI століття місто належало до Трансільванії та мало автономне адміністративне керівництво, яке складалося з 33 обраних сенаторів, один з яких був мером.
У 1950 році Залеу входив до складу області Клуж, маючи статус округу. Після нового адміністративно-територіального поділу в 1968 році Залеу став центром повіту Салай, а в 1979 році отримав статус муніципалітету.
Адміністративний устрій
Адміністративно місту також підпорядковане село Стина (населення 267 осіб, 2021 рік)[1].
Населення
За даними перепису населення 2021 року[1] у місті проживали 52 359 осіб. Національний склад населення міста[3]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 38 424 | 73,4 % |
| угорці | 6108 | 11,7 % |
| роми | 717 | 1,4 % |
| євреї | 23 | < 0,1% |
| німці | 17 | < 0,1% |
| італійці | 12 | < 0,1% |
| словаки | 11 | < 0,1% |
| українці | 6 | < 0,1% |
| турки | 3 | < 0,1% |
| інші народи | 29 | < 0,1% |
Також у місті проживають росіяни-липовани, татари, серби, болгари та греки, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[4]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 38 585 | 73,7 % |
| угорська | 6217 | 11,9 % |
| ромська | 398 | 0,8 % |
| їдиш | 15 | < 0,1% |
| німецька | 10 | < 0,1% |
| словацька | 9 | < 0,1% |
| італійська | 9 | < 0,1% |
| українська | 4 | < 0,1% |
| турецька | 3 | < 0,1% |
| інша мова | 31 | < 0,1% |
Також рідною мовою називали російську, сербську та грецьку, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[5]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 33 649 | 64,3 % |
| реформати | 5365 | 10,2 % |
| п'ятдесятники | 1552 | 3,0 % |
| греко-католики | 1255 | 2,4 % |
| баптисти | 897 | 1,7 % |
| римо-католики | 597 | 1,1 % |
| свідки Єгови | 400 | 0,8 % |
| не релігійні | 284 | 0,5 % |
| євангелісти | 207 | 0,4 % |
| атеїсти | 145 | 0,3 % |
| євангельські християни | 92 | 0,2 % |
| інша релігія | 76 | 0,1 % |
| агностики | 56 | 0,1 % |
| адвентисти | 31 | < 0,1 % |
| православні (сербська церква) | 29 | < 0,1 % |
| іудеї | 18 | < 0,1 % |
| мусульмани | 12 | < 0,1 % |
| лютерани | 12 | < 0,1 % |
| унітарії | 7 | < 0,1 % |
| євангелісти аугсбурзького сповідання | 5 | < 0,1 % |
Також у місті проживають старообрядці та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Міста-партнери
Має партнерські зв'язки з українським містом:
Галерея
Примітки
- ↑ а б в Populaţia rezidentă (румунською) . Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Архів оригіналу за 2 липня 2023. Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
Посилання
- Дані про місто Залеу на сайті Ghidul Primăriilor [Архівовано 21 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

