YaChudo

Загрос

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Загрос

33°40′00″ пн. ш. 47°00′00″ сх. д. / 33.666667° пн. ш. 47° сх. д.
Країна  Іран,  Ірак і  Туреччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Система Середземноморський геосинклінальний пояс Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип гірський хребет Редагувати інформацію у Вікіданих
матеріал осадові гірські породи
Висота 4409 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа 533 512 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Загрос. Карта розташування: Іран
Загрос
Загрос
Загрос (Іран)
Мапа
CMNS: Загрос у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Загрос. Світлина з космосу.
Загрос. Світлина з космосу.

Загро́с (перс. رشته كوه زاگرس, курд. زنجیره‌چیاکانی زاگرۆس, лурі: کو یه لی زاگروس) — масивне складчасте нагір'я шириною 150—300 км, що простягається на 1600 км від північно-західних кордонів Ірану в південно-східному напрямі. Переважаючі висоти 2000—3000 м, найвища — 4409 м (г. Дена).

Опис

Гірський хребет Загрос починається на північному заході Ірану, і приблизно відповідає західному кордону Ірану, і прямує вздовж західного і південно-західного краю Іранського плато, уриваючись на Ормузьку протоку. Найвища точка в горах Загрос знаходиться на хребті Дена — г. Зердкух, 4548 м. Масив Хазаран у провінції Керман Іран є найсхіднішим хребтом масиву, хребет Джебаль Барез заходить у Сістан.

Загрос було утворено в результаті зіткнення двох тектонічних плит — Євразійської і Іранської. Останні GPS вимірювання в Ірані[1] показали, що це зіткнення все ще активне, проте деформація розподіляється нерівномірно по терену, здебільшого стосується найбільших гірських поясів, як-от Ельбурс і Загрос. Швидкість колізії становить на південному сході Загросу ~10 мм/рік і ~5 мм/рік на північному заході Загросу[2].

29 січня 2025 року в науковому виданні Science Daily було опубліковано дослідження вчених Геттінгенського університету, за результатами якого підтверджено взаємодію геологічних процесів в глибинах Землі та змін на її поверхні, зокрема вплив нагір'я Загрос на вигин земної кори в цій місцевості. Вчені виявили, що океанічна плита Неотетіс, яка колись розділяла Аравійський та Євразійський континенти, продовжує розриватися горизонтально, і цей процес поширюється від південного сходу Туреччини до північного заходу Ірану. Коли континенти зближуються, океанічне дно занурюється під один із них, що згодом призводить до зіткнення континентальних мас і утворення гірських хребтів. Під їхньою вагою земна кора прогинається, створюючи глибокі западини. Змодельована вченими западина в регіоні гір Загрос має глибину 3–4 км, і її формування неможливо пояснити лише вагою гірських мас. Додаткову роль відіграє занурення залишків океанічної плити, яка все ще з’єднана з Аравійською плитою і тягне регіон вниз. Ці результати підтверджують, що глибокі тектонічні процеси мають визначальний вплив на формування земної поверхні та природних ландшафтів. Геодинамічна модель, розроблена в рамках дослідження, відкриває нові можливості насамперед в оцінці ризиків майбутніх землетрусів, як на території Туреччини, так і Ірану[3][4].

На відстані 800 км від прикордонного з Іраком району до порту Бушир на узбережжі Перської затоки, паралельно хребтам Загроса вздовж їхнього західного підніжжя простягається гряда височин висотою 300—600 м і шириною близько 65 км. Тут на південь від 32° пн. ш. зосереджені найбільші в Ірані запаси нафти.

Джерела

Інтернет-ресурси


Примітки

  1. ↑ Nilforoushan F., Masson F., Vernant P., Vigny C. , Martinod J. , Abbassi M.,Nankali H., Hatzfeld D., Bayer R., Tavakoli F., Ashtiani A.,Doerflinger E. , Daignières M., Collard P., Chéry J., 2003. GPS network monitors the Arabia-Eurasia collision deformation in Iran, Journal of Geodesy, 77, 411—422.
  2. ↑ Hessami K., Nilforoushan F., Talbot CJ., 2006, Active deformation within the Zagros Mountains deduced from GPS measurements, Journal of the Geological Society, London, 163, 143—148.
  3. ↑ Oceanic plate between Arabian and Eurasian continental plates is breaking away. // Source: University of Göttingen Date. January 29, 2025
  4. ↑ Розрив підземної плити може змінити карту Близького Сходу. // Автор: Анатолій Шевченко. 03.02.2025

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).