YaChudo

Сістан

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Сістан

Типгеографічний регіон Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Іран Редагувати інформацію у Вікіданих
Руїни фортеці в Насретабаді, Сістан

Сіста́н (перс. سیستان), раніше Сакастан (буквальний переклад: країна саків) — географічна область на південному сході Ірану та південному заході Афганістану.

Західний Сістан є частиною іранської провінції Сістан і Белуджистан, натомість східний — афганської провінції Німроз.

Історія

У першій половині I тисячоліття до н. е. на території цього регіону переважно розташовувалася держава Дрангіана (було засновано іраномовними племенами дрангіанів) і частково царство Арахозія. За низкою відомостей в Дрангіані панування династія споріднена династії в Бактрії. Припускають, що Дрангіану було підкорено Мідійською державою, але невідомо чи Дрангіана стала частиною цього царству чи визнало зверхність Мідії. Після занепаду останньої ймовірно здобула незалежність. Але внаслідок походу Кира II Дрангіана була включена до складу Ахеменідської держави. Після сходження на трон Дарія I місцевий сатрап оголосив про незалежність, але зрештою зазнав поразки й Дрангіана остаточно перетворилася на перську сатрапію. Її столицею було місто Зарін (Зранка)

У 330—329 роках до н. е. Дрангіану було завойовано Александром Македонським, який заснував тут місто Александрія Профтазія (відома також як Александрія в Дрангіані), а потім Александрію в Арахозії, (сучасний Кандагар). Сатрапом було призначено Стасанора. У Дрангіані було розкрито змову Філоти, якого було страчено.

321 року до н.е. сатрапом Дрангіани (разом з Арією) став його родич Стасандр. Ймовірно Дрангіана і Арія стали частиною володінь Стасанора, що у 306 році до н.е. оголосив себе царем Бактрії і Согдіани. Але вже у 305 році до н.е. його було переможено Селевком I, який приєднав Дрангіану до власної держави. У 320-х роках до н.е. греко-бактрійський цар Євтидем I захопив Дрангіану, якою володів до 209 року до н.е, поки не ззанав поразки від Антіоха III, що повернув цю область під владу Селевкідів. За правління царя Деметрія I регіон входив до складу Греко-Бактрійського царства (зі 180 до н. е.). Першим сатрапом став його син Антімах.

У середині II ст. до н.е. Дрангіана ставала частиною володінь на які фактично розпалося Греко-Бактрійської царство. Після загибелі останнього 130 року до н.е. у війнах з тохарами і юечжі на нетривалий час стала частиною Індо-грецького царства.

З приходом саків наприкінці II століття до н. е. назва «Сакастан» поступово поширюється на Дрангіану (грец. Δραγγιανή, в античних та іранських джерелах також Заранг) — давньоіранську область у басейні озера Хамун та низов'ях річки Гільменд (у сусідніх районах сучасного Ірану й Афганістану), за часів Ахеменідів та в елліністичний період — одну з основних східноіранських областей. Індо-грецькі царі вели війни з саками за Дрангіану, доки цар Архебій не зазнав 80 року до н.е. поразки від сакського царя Мая.

У середині I століття до н. е. регіон остаточно заселили племена саків. Останніх приблизно у 60 до н. е. підкорила Парфія, у 20 — Кушанська держава, потім Сасандіська держава.

У 640 Сістан захопили араби.

З 861 до 1003 Сістаном керували Саффариди.

Пам'ятки

Найбільші археологічні розкопки розташовані на острові, оточеному водами озера Хамун, який у період розквіту зороастризму слугував одним з основних паломницьких напрямків.

Джерела

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).