Задача

Зада́ча — проблемна ситуація з чітко визначеною ідеєю мети, яку необхідно досягти саме через параметризацію граничних умов, обставин; у вужчому сенсі задачею називають також цю саму параметризовану мету, дану в рамках граничних умов проблемної ситуації, тобто те, що необхідно виконати. Задача — другий етап алгоритму системно-організаційної діяльності — СОД-алгоритму як формалізований алгоритм природного системогенезу (біофізик-системолог Ворона Ю. С., 1984 р.).

У першому значенні задачею можна назвати, наприклад, ситуацію, коли необхідно дістати предмет, що знаходиться занадто високо; інше значення чутно у вказівці: «Ваша задача — дістати цей предмет». Дещо жорсткіше розуміння «задачі» припускає явними та визначеними не тільки ціль, але й умови задачі, яка в цьому випадку визначається як усвідомлена проблемна ситуація з виділеними умовами (даними) й вимогами (ціллю). Ще вужче визначення називає задачею ситуацію з відомим початковим станом і кінцевим станом системи, при чому алгоритм досягнення кінцевого стану від початку відомий (на відміну від проблеми, у випадку якого алгоритм досягнення кінцевого стану системи не відомий).

У ширшому сенсі під задачею також розуміється те, що необхідно виконати — будь-яке завдання, доручення, справа, — навіть за відсутності яких-небудь ускладнень чи перепон під час виконання. В навчальній практиці «задача», навпаки, приймає вужчий сенс і позначає вправу, що потребує знаходження розв'язання за відомими даними за допомогою певних дій (умови від^{[уточнити]}, розрахунки, переміщення елементів тощо) за дотримання певних правил виконання цих дій (логічна задача, математична задача, шахова задача).

На відміну від функції, яка може здійснюватись постійно, задача може бути розв'язана, — ціль досягнута, ідея, спровокована проблемою, реалізована.

В задачі виділяють:

• умови та елементи ситуації, обставин
• граничні значення умов
• правила перетворення ситуації
• модель, версія розв'язання (ціль).

Слід розрізняти задачу як вправу для формування навичок і розуміння для оволодіння знаннями та досвідом або ж практичні обставини діяльності за СОД-алгоритмом.

Необхідне вирішення може бути задане по-різному: як кінцевий стан ситуації (наприклад, те, як повинна виглядати складена головоломка); як отримання нового знання з математики, фізики, хімії, біології тощо. Подібні практичні задачі сприяють формуванню навичок, закріплюючи теоретичні знання.

Учень на запитання, скільки йому років, відповів: «Я у три рази молодший за свою матір і в чотири рази молодший за свого батька. Якщо до суми наших років додати 12 років, то вийде рівно 100 років.» Скільки років учневі, його матері та батькові?

• Питання / Відповідь
• Головоломка
• Загадка
• NP-повні задачі
• Олімпіадні задачі
• Задачі прогнозуваня
• Задача (шахова)
• Функція
• Технічна задача

• Фридман Л. М. Основы проблемологии / Серия: Проблемология. М: Синтег, 2001. 228 с.
• Тихомиров О. К. Психология мышления. М., 1984.
• Балл Г. А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. М.: Педагогика, 1990. 184 с.
• Петухов В. В. Психология мышления: Учеб.-метод. пособие для студентов фак. психологии гос. ун-тов. — М.: Изд-во МГУ, 1987. — 87 с.