YaChudo

Забережжя

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

село Забережжя
Прапор
Православна церква в Забережжі
Православна церква в Забережжі
Православна церква в Забережжі
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Богородчанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26040030090027307 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Перша згадка 1715[⇨]
Колишня назва Слобода
Населення ▼ 865 (на 1 січня 2025)
Площа 9 км²
Густота населення 96,78 осіб/км²
Поштовий індекс 77781
Телефонний код +380 3471
Катойконіми забережа́ни, забережа́нець, забережа́нка.
День села 6 червня
Географічні дані
Географічні координати 48°48′18″ пн. ш. 24°38′43″ сх. д. / 48.80500° пн. ш. 24.64528° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		314[1] м
Водойми Бистриця-Надвірнянська, Горохолина, Лукавець
Місцева влада
Адреса ради 77714, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Забережжя, вул. Шевченка, 10А
Староста Михайлюк Михайло Михайлович[2]
Карта
Забережжя. Карта розташування: Україна
Забережжя
Забережжя
Забережжя. Карта розташування: Івано-Франківська область
Забережжя
Забережжя
Мапа
Мапа

CMNS: Забережжя у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Забере́жжя — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Богородчанської селищної громади. Населення становить 865 осіб[3].

Історія

Перше детальне зображення Забережжя на мапі 1779—1783 років Фрідріха фон Міґа:
(пол. Zaberezie oder Sloboda).

Перша згадка про село датується 1715 роком.

Назва утворена семантичним способом від апелятива «забережжя» — місце, розташоване за берегом. Вона вказує на виникнення села за берегом річки Горохолина[4][5][6].

XIX сторіччя

Опис Забережжя у «Словнику географії Королівства Польського» (1895)[7]:

«Вздовж західного кордону на короткій ділянці протікає Бистриця Чорна, а на довшій ділянці — Лукавець, лівобічна притока Бистриці Чорної. Західну частину території перетинає Горохолинка. Усі три річки течуть з півдня на північний схід.

Сільська забудова розташована на півночі.

Територія між Лукавцем і Горохолинкою вкрита лісом.

Великі землевласники мають: ріллі — 18 морґів, сіножатей і садів — 229, пасовищ — 6 морґів;

Дрібні власники мають: ріллі — 404 морґи, сіножатей і садів — 1183, пасовищ — 19 морґів. У 1880 році було 70 домогосподарств, 475 мешканців у громаді, 3 домогосподарства, 21 мешканець на дворянській території (9 римо-католиків, 462 греко-католики, 25 юдеїв; 460 русинів, 36 поляків).

Парафія римо-католицька — в Надвірній, греко-католицька — в Тисменичанах.

У селі є церква і однокласна школа».

Діяльність УПА

6 вересня 1944 року НКВС оточили села Забережжя та Іваниківку, влаштувавши облаву, під час якої у Забережжі загинув у бою Богородчанський райпровідник ОУН Михайло Ярема[8].

Ліквідація 1950—1951 рр.

У результаті радянських репресій 1950—1951 років село Забережжя було ліквідоване. На той час у ньому мешкало 818 осіб та було 150 будівель[9].

Населення

За даними 1939 року, населення села становило 1130 осіб, серед яких: 1120 українців, 5 поляків, 5 німців й інших[10].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису України 2001 року[11]
Мова Кількість Відсоток
українська 871 99.89 %
російська 1 0.11 %
Усього 872 100 %

Народились

Світлини

  • Монумент пам'яті загиблим воїнам УПА
    Монумент пам'яті загиблим воїнам УПА

Примітки

  1. ↑ weather.in.ua
  2. ↑ Богородчанська селищна рада: склад виконавчого комітету. bogo-rada.gov.ua. Процитовано 31 серпня 2025.
  3. ↑ Богородчанська селищна рада: про громаду. bogo-rada.gov.ua. Процитовано 31 серпня 2025.
  4. ↑ Габорак М. М. (2014). Назви населених пунктів Івано-Франківщини. Етимологічний словник-довідник (PDF). Івано‑Франківськ: Місто НВ. с. 82. Процитовано 31 серпня 2025.
  5. ↑ Габорак М. М. (2013). Топонімія Покуття та деяких прилеглих територій: етимологічний словник‑довідник (PDF). Івано‑Франківськ: Місто НВ. с. 178. Процитовано 31 серпня 2025.
  6. ↑ Бучко Д. (1990). Походження назв населених пунктів Покуття (PDF). Львів: «Світ». с. 65. Процитовано 31 серпня 2025.
  7. ↑ Zabereże // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 179. (пол.)
  8. ↑ «Звід пам'яток Івано-Франківської області. Богородчанський район» Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2008. — 332 с. — ст. 143. ISBN 978966-668-168-6
  9. ↑ І. Ф. Дячишин, Р. Я. Іваницький. Івано-Франківська область // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
  10. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 84. — ISBN 3-447-02376-7.
  11. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  12. ↑ КОМАНДИРИ ВІДДІЛІВ ТВ 22 УПА «ЧОРНИЙ ЛІС»
  13. ↑ На Луганщині загинув 32-річний солдат з Прикарпаття Василь Шаламай
  14. ↑ На Харківщині загинув 23-річний військовий з Івано-Франківщини Руслан Половинко

Джерела

  • Семкович Л. Село Забережжя / Л.Семкович. Львів: Кобзар, 1999. 579 с.: іл.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).