Жуль Лафорг

Жуль Лафорг
Жуль Лафорг
Jules Laforgue
	Портрет Жуля Лафорга, 1885 р.
Народився	16 серпня 1860; Монтевідео
Помер	20 серпня 1887 (27 років); Париж; ·туберкульоз
Поховання	Кладовище Баньйо, Париж
Громадянство	Франція
Національність	француз
Діяльність	поет
Alma mater	Кондорсе
Знання мов	французька
Мова творів	французька
Напрямок	Символізм
	Жуль Лафорг у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Роботи у Вікіджерелах

Жуль Лафорг (фр. Jules Laforgue, 16 серпня 1860, Монтевідео — 20 серпня 1887, Париж) — французький поет- символіст.

Біографія

Син французьких емігрантів в Уругваї. Десятирічним повернувся до Франції, жив і навчався в Тарбі, рідному місті батька. Рідко бачив батьків, втратив матір у 17-річному віці. Провалив в Парижі іспит на ступінь бакалавра філософії, зайнявся літературою. Дебютував у пресі в Тулузі (1879). Входив до літературної групи гідропатія, дружив з Гюставом Каном. У 1881–1886 мешкав у Берліні, служив читцем французьких романів і газет при імператриці Августі. Потім одружився в Лондоні з юною англійською поетесою, повернувся з нею в Париж, але незабаром помер від туберкульозу.

Творчість

За життя випустив три книги — дві збірки віршів і драматичну поему. Перекладав Вітмена, зробив свій внесок у розвиток французького верлібра.

Твори

Les Complaintes (1885)
L'Imitation de Notre-Dame de la Lune (1886)
Le Concile féerique (1886, драматична поема)

Des Fleurs de bonne volonté (1890)
Derniers Vers de Laforgue (1890)
Le Sanglot de la terre (1901)
Premiers poèmes (1903)
Anthologie poétique de Jules Laforgue (1952)

Вплив

Лафоргівське поєднання лірики з іронією та пародією справило глибокий вплив на Е. Паунда і Т. С. Еліота.

На вірші Лафорга писали музику Анрі Соге, Артур Онеґґер.

Українські переклади

Українською мовою вірші Жюля Лафорга перекладали Микола Лукаш^[5], Михайло Драй-Хмара^[6].

Примітки

↑ ^а ^б ^в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
↑ CONOR.Sl
↑ ^а ^б LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
↑ ^а ^б authority file of the National Library of Uruguay
↑ Жюль Лафорг. Жалі до місяця в провінції; Скарга-епітафія: Вірші / З фр. пер. Микола Лукаш. Журнал «Всесвіт», 1981. — № 6.
↑ Михайло Драй-Хмара. Вибране. (Поезії та переклади) / Упоряд. Д. Паламарчук, Г. Кочура; Передм. І. Дзюби. — Київ: Дніпро, 1989. — 542 с. / Жюль Лафорг. Жалобний марш на смерть Землі. — 339 с.

Посилання

Персональний сайт [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] (фр.)
Сайт Товариства друзів Жюля Лаффорга (фр.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] а ^б ^в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-2] CONOR.Sl

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638"_data-entity-id="Q1798125">LIBRIS<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Королівська_бібліотека_Швеції|Королівська_бібліотека_Швеції]],_2012.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q953058]][[d:Track:Q1798125]]</div>-3] а ^б LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q126919021">authority_file_of_the_National_Library_of_Uruguay<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q126919021]]</div>-4] а ^б authority file of the National Library of Uruguay

[5] Жюль Лафорг. Жалі до місяця в провінції; Скарга-епітафія: Вірші / З фр. пер. Микола Лукаш. Журнал «Всесвіт», 1981. — № 6.

[6] Михайло Драй-Хмара. Вибране. (Поезії та переклади) / Упоряд. Д. Паламарчук, Г. Кочура; Передм. І. Дзюби. — Київ: Дніпро, 1989. — 542 с. / Жюль Лафорг. Жалобний марш на смерть Землі. — 339 с.

[1]

[2]

[5]

[6]