Жуль Дюпрато
| Жуль Дюпрато | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | фр. Jules Laurent Anacharsis Duprato[1]  |
| Дата народження | 20 серпня 1827[2][3] |
| Місце народження | Нім[2] |
| Дата смерті | 20 травня 1892[4][5][3] (64 роки) |
| Місце смерті | rue Catherine-de-La-Rochefoucauldd, IX округ Парижа[4] |
| Поховання | Цвинтар Монмартр |
| Громадянство |  Франція |
| Віросповідання | протестантизм |
| Професії | композитор, викладач музики |
| Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Вчителі | Еме Леборн |
| Відомі учні | Firmin Bernicatd, Antoine Simond і Робер Планкетт |
| Жанри | опера |
| Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
 Файли у Вікісховищі | |
![[1]](#cite_note-%5Bhttps://v-earchives.gard.fr/series/FRAD030_ETAT_CIVIL/NIMES/REGISTRES/FRAD030_189_00540?s=FRAD030_189_05MI380419_0001.jpg&e=FRAD030_189_05MI380419_0474.jpg&levelDescription=FRAD030_RPEC_NIMES_de-523_https://v-earchives.gard.fr/series/FRAD030_ETAT_CIVIL/NIMES/REGISTRES/FRAD030_189_00540?s=FRAD030_189_05MI380419_0001.jpg&e=FRAD030_189_05MI380419_0474.jpg&levelDescription=FRAD030_RPEC_NIMES_de-523%5D<span_class=%22wef_low_priority_links%22></span><div_style=%22display:none%22></div>-1){kind=link}
![[2]](#cite_note-<span_class=%22wikidata_cite_citetype_Q2860456%22_data-entity-id=%22Q19606460%22>%5Bhttps://v-earchives.gard.fr/series/FRAD030_ETAT_CIVIL/NIMES/REGISTRES/FRAD030_189_00540?s=FRAD030_189_05MI380419_0001.jpg&e=FRAD030_189_05MI380419_0474.jpg&levelDescription=FRAD030_RPEC_NIMES_de-523_%22Fils_de_Cesarine_Duprato,_%C3%A2g%C3%A9e_de_30_ans,_non_mari%C3%A9e%22%5D_//_Departmental_archives_of_Gard<span_class=%22wef_low_priority_links%22>_%E2%80%94_1796.</span></span><div_style=%22display:none%22>%5B%5Bd:Track:Q19606460%5D%5D</div>-2){kind=link}
Жуль Лоран Дюпрато (фр. Jules Duprato; 20 серпня 1827, Нім — 20 травня 1892, Париж) — французький композитор.
Біографія
Закінчив Паризьку консерваторію по класу композиції Еме Леборна. 1848 року отримав Римську премію за кантату «Дамокл». Першу комічну оперу Дюпрато «Підкидьок» (італ. Les Trovatelles; 1854) та наступну оперету «Пан Ландрі» (фр. Monsieur Landry; 1856) високо оцінили публіка і фахівці, однак такого ж успіху не мали наступні твори Дюпрато, як театральні — опери «Коринфська наречена» (фр. La Fiancée de Corinthe), «Богиня і пастух» (фр. La Déesse et le Berger) тощо, — так і камерні та вокальні. Надалі значною мірою перемикнувся на викладацьку діяльність, спершу в Школі церковної музики Луї Нідермеєра, а з 1871 року — як професор гармонії в Паризькій консерваторії. Серед його учнів були, зокрема, Робер Планкетт та Антон Сімон.
Примітки
- ↑ https://v-earchives.gard.fr/series/FRAD030_ETAT_CIVIL/NIMES/REGISTRES/FRAD030_189_00540?s=FRAD030_189_05MI380419_0001.jpg&e=FRAD030_189_05MI380419_0474.jpg&levelDescription=FRAD030_RPEC_NIMES_de-523
- ↑ а б "Fils de Cesarine Duprato, âgée de 30 ans, non mariée" // Departmental archives of Gard — 1796.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б мерія Парижа Vital records of Paris
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Florian Bruyas: Histoire de l'Opérette en France 1855—1965. Lyon 1974
- Enciclopèdia Espasa Volum núm. 18.-2ª. part, pàgs. 2541-42 (ISBN 84-239-4581-2)
Посилання
|
Це незавершена стаття про композитора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).