YaChudo

Еме Леборн

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Еме Леборн
фр. Aime Ambroise Simon Leborne Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфр. Aimé Ambroise Simon Leborne Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився29 грудня 1797[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брюссель, Бельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 квітня 1866 (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькомпозитор, музичний педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПаризька вища національна консерваторія музики й танцю Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніPaul Ivryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПаризька вища національна консерваторія музики й танцю Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанропера Редагувати інформацію у Вікіданих

Еме Амбруаз Сімон Леборн (фр. Aime Ambroise Simon Leborne; 29 грудня 1797[4], Брюссель — 1 квітня 1866, Париж) — французький композитор і музичний педагог. Предок Фернана Ле Борна[5].

Біографія

Навчався в Паризькій консерваторії у Луїджі Керубіні та Віктора Дурлена. У 1820 році був удостоєний Римської премії за кантату «Софонісба». Надалі викладав в ній сам, вів заняття з контрапункту, а з 1836 року і клас композиції, що перейшов до Леборна після смерті Антоніна Рейхи; серед його учнів були, зокрема, Сезар Франк, Віктор де Жонс'єр, Марі Габріель Огюстен Савар, Жюль Лоран Дюпрато та ін. Крім того, Леборн завідував бібліотекою Паризької опери і виготовленням копій прийнятих до постановки творів.

Творча діяльність

Підготував перевидання «Курсу гармонії» Кателя (1848), внісши в нього ряд доповнень. Автор комічних опер «Два Фігаро» (фр. Les deux Figaros; 1827, у співавторстві з Мікеле Карафа), «Табір золотої парчі» (фр. Le camp du Drap d'or; 1828, лібрето Поля де Кока, у співавторстві з Дезіре Александром Баттоном і Віктором Ріфо), «П'ять років антракту» (фр. Cinq ans d'entr'acte; 1833), «Який?» (фр. Lequel?; 1838).

Кавалер Ордена Почесного Легіону (1853).

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  3. ↑ Musicalics
  4. ↑ У деяких джерелах помилково вказано 1767 рік.
  5. ↑ # page/n17/mode/1up Albert Soubies. Histoire de la Musique. Belgique, Le XIXe siècle — Paris: Flammarion, 1901. — P. 10-11. (фр.)

Джерела

  • Enciclopèdia Espasa Volum nº. 49, pàg. 892 ISBN 84 239-4549-9

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).