YaChudo

Жозіан Серр

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Жозіан Серр
Ім'я при народженніфр. Josiane Marie Mauricette Blanche Heulot[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася17 грудня 1922[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
7th arrondissement of Lyond, Ліон[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла11 жовтня 2004[1] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
XVI округ Парижа, Париж[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімікиня Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materÉcole normale supérieure de jeunes filles
факультет природничих наук Паризького університетуd (1957)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладÉcole normale supérieure de jeunes filles Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаdirector of École normale supérieure (Paris)d і директор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор[2] (1957)
У шлюбі зЖан-П'єр Серр[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиClaudine Monteild[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

72 noms de femmes de sciences pour la tour Eiffeld

Жозіан Марі Морісетт Бланш Ело, у шлюбі Жозіан Серр (17 грудня 1922 — 11 жовтня 2004) — французька хімікиня, остання директорка Вищої нормальної школи для молодих дівчат і виконуюча обов'язки директора Вищої нормальної школи в Парижі. Французька піонерка квантової хімії,[4] одна з 72 жінок у галузі дисциплін STEM-освіти, чиї імена запропоновано додати до Ейфелевої вежі.

Житєпис

Жозіан Марі Морісетт Бланш Ело народилася 17 грудня 1922 року в Ліоні [5] у родині негоцианта Моріса Люсьєна Гюстава Ело та Аталі Жозефін Марі Оло. [6][7]

Освіта

Вона здобула ступінь бакалавра з мистецтв і природничих наук у 1940 році, потім відвідувала підготовчі класи в ліцеї Фенелона у Парижі.[8] Після хвороби в 1944 році вона вступила до Нормальної вищої школи для дівчат (l' École normale supérieure de jeunes filles) у Севре.[8] [9]

Жозіан Ело склала конкурсний державний іспит з фізичних наук у 1948 році [8] [9] [10] та здобула ступінь доктора хімії в Паризькому університеті.[11] [12] Після одруження з математиком Жан-П'єром Серром взяла його прізвище і стала відома як Жозіан Серр.[13]

Кар'єра

Зліва направо: математики Рене Том, Жан Арбо, Жан-П'єр Серр, Жозіан Серр, Жан Браконьє та Жорж Ріб у Науково-дослідному інституті математики Обервольфаха в 1949 році

Спочатку Жозіан Серр працювала в галузі органічної хімії у Вищій нормальній школі у Парижі, там вона проводила дослідження терпенових похідних.[8] Під час роботи вона потрапила у серйозну аварію в лабораторії, внаслідок якої ледь не втратила здатність використовувати одну руку. У січні 1952 року вона перейшла досліджувати квантову хімію в Радієвому інституті, який очолювали Бернар та Альберт Пулман та Гастон Бертьє.[8] Її дослідження були зосереджені на ацетиленових сполуках. [8] Дослідження, зосереджені на новій галузі квантової хімії, вимагали математичного аналізу, перш ніж можна було розпочати комп'ютерну обробку даних. В цьому питанні Жозіан Серр співпрацювала зі своїм чоловіком Жан-П'єром Серром. [4] Протягом 1960-х років у Вищій нормальній школі (École normale supérieure) під керівництвом Жозіан Серр була заснована дослідницька група з квантової хімії.[14]

Робота у навчальних закладах вищої освіти

Після двох років викладання у середній школі [8] у 1950 році Жозіан Серр почала працювати викладачкою у Вищій нормальній школі для молодих дівчат (ENSJF). [8] Вона послідовно підіймалась кар'єрними сходами, була асистенткою, викладачкою (1961–1972), професоркою, заступницею директора (1969–1974) [10] і, нарешті — директоркою École normale supérieure de jeunes filles (1974–1987). [13] Серр закликала студенток закладу ENSJF не обмежувати себе та прагнути тих самих університетських посад, що й їхні колеги-чоловіки. Вона також працювала над розширенням кола посад, доступних для її студенток після закінчення ENSJF, зокрема у Великому корпусі державної служби Франції та на міжнародних посадах.[8]

Жозіан Серр заохочувала багатьох людей займатися азіатськими дослідженнями, які на той час були зосереджені на Японії та Китаї. Серед інших, вона підтримувала молоду математикиню Карін Шемлу, яка хотіла вивчити китайську мову та зробити свій внесок в історію математики в цій азійській країні. Шемла зараз є всесвітньо визнаною історикинею китайської математики за виявлення та аналіз арифметичних методів поза європейською традицією, а також за публікацію у співпраці з Го Шучунем двомовної (китайською та французькою) критики книги «Цзючжан Суаньшу».[15]

Під її керівництвом нормальна школа для дівчат об’єдналася з Вищою нормальною школою на вулиці Ульм. Об'єднання двох шкіл відбулося у 1985 році.[8] [11] Наступні роки проходили у перехідному періоді. [13] З 1988 по 1991 рік Жозіан Серр належала до керівної команди спільної навчальної школи Вищої нормальної школи у Парижі. [13]

У 1986 році Жозіан Серр написала у звіті, поданому прем'єр-міністру Франції, рекомендацію до розширення набору до вищих навчальних закладів.[16]

Після смерті директора Вищої нормальної школи, математика Жоржа Пуату в 1989 році, Серр тимчасово займала посаду адміністраторки закладу з 1989 по 1990 рік. Вона була першою жінкою, яка обійняла цю посаду. [17]

Комітет та міністерство освіти

В той же рік Серра призначена членом Нкинеюіонального комітету з оцінки державних наукових, культурних і професійних установ.[18]

У 1991 році її було призначено до міністерства національної освіти при під керівництвом Ліонеля Жоспена, там вона відповідала за новостворені інститути підготовки вчителів.[11]

Особисте життя та смерть

Жозіан Ело одружилася з математиком Жан-П'єром Серром. У шлюбі народила дочку Клодін Монтей, дипломатку та письменницю.[13]

Жозіан Серр померла в Парижі 11 жовтня 2004 року.[5]

Визнання

  • У 2026 році Серр була оголошена однією з 72 жінок у STEM-освіті, чиї імена запропоновано додати до 72 чоловіків, яких вже відзначили на Ейфелевій вежі. План був оголошений очільницею Парижа Анною Ідальго за рекомендаціями комітету під керівництвом Ізабель Воглен з організації «Жінки та науки» та Жана-Франсуа Мартенса, який представляє компанію-операторку Ейфелевої вежі. [19] [20] [21]

Публікації

  • Josiane Serre, De l'École normale de professeurs femmes (Sèvres) à l'ENS de jeunes filles: 1881-1985, Bulletin de la Société des amis de l'ENS, 164, 1985, p. 13-20 . [13]

Примітки

  1. ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ а б Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
  3. ↑ а б http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Serre.html
  4. ↑ а б 40 fessmes scientifiques remarquables du XVIIIème siècle (PDF) (French) . Femmes & Sciences. Процитовано 11 червня 2026.
  5. ↑ а б Heulot, Josiane Marie Mauricette Blanche. deces.matchid.io. Процитовано 1 березня 2026.
  6. ↑ www.geni.com https://www.geni.com/people/Athalie-Heulot/6000000160650352827. Процитовано 26 вересня 2026. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  7. ↑ Généalogie de Josiane Marie Mauricette Blanche HEULOT. Geneanet (фр.). Процитовано 26 вересня 2026.
  8. ↑ а б в г д е ж и к л 40 femmes scientifiques remarquables du XVIIIe siècle à nos jours (PDF). 2018. Процитовано 4 березня 2022.
  9. ↑ а б Chervel, André (2015). Les agrégés de l'enseignement secondaire. Répertoire 1809-1960. rhe.ish-lyon.cnrs.fr. Процитовано 1 березня 2026.
  10. ↑ а б Mme Serre est nommée directrice de l’École normale supérieure de jeunes filles. Le Monde (фр.). 18 листопада 1975. Процитовано 1 березня 2026.
  11. ↑ а б в REPERES. Le Monde.fr (fr-FR) . Архів оригіналу за 3 червня 2025. Процитовано 1 березня 2026.
  12. ↑ Berthelemy, Claire (28 січня 2026). Dans quelles écoles ont été formées les 72 scientifiques dont les noms vont orner la tour Eiffel ?. Le Parisien (фр.).
  13. ↑ а б в г д е ж Fonds : École normale supérieure de jeunes filles, répertoire numérique détaillé (1881-1986). Cote : FRAN_NP_003775 20160281/1-20160281/143. Paris : Archives nationales.
  14. ↑ Lipkowitz, Kenny B.; Boyd, Donald B. (22 вересня 2009). Reviews in Computational Chemistry, Volume 12 (англ.). John Wiley & Sons. ISBN 978-0-470-12616-5.
  15. ↑ Stadler, Marta Macho (21 грудня 2023). Josiane Serre, la química que ayudó a sus alumnas a progresar en el mundo académico. Mujeres con ciencia (ісп.). Процитовано 26 вересня 2026.
  16. ↑ Les grandes écoles devraient élargir leur recrutement. Le Monde. 14 березня 1986.
  17. ↑ Hommage du comité de la Société des amis de l'ENS - 1994-2004. Bibliographie d'histoire de l'éducation française.
  18. ↑ Les dix-sept nouveaux membres. Le Monde. 19 травня 1989. Процитовано 1 березня 2026.
  19. ↑ Eiffel Tower: a list of 72 women scientists will soon be inscribed on the Parisian monument. www.sortiraparis.com (англ.). Процитовано 28 лютого 2026.
  20. ↑ Eiffel Tower to honor 72 women scientists for posterity (англ.). 26 січня 2026. Процитовано 28 лютого 2026.
  21. ↑ Les noms des 72 femmes pour la Tour Eiffel ont été révélés. Femmes & Sciences (фр.). Процитовано 28 лютого 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).