YaChudo

Анн Ідальго

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Анн Ідальго
ісп. Ana María Hidalgo Aleu
фр. Anne Hidalgo Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніісп. Ana María Hidalgo Aleu Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася19 червня 1959[1][2][…] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сан-Фернандо, Кадіс[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[5][4]
 Іспанія[5]
 Іспанія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьіспанці у Франціїd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітична діячка, Personnel of direct services to individuals Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Жана Мулена Ліон 3 і Університет Париж X Нантер Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[7], іспанська і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаmember of the regional council of Île-de-Franced, 2016-2019 UCLG Co-Presidentd[8][9], Councillor of Parisd[1], мер Парижаd[1], Councillor of Metropolis of Greater Parisd[1], голова[10], Councillor of Parisd[11] і мер Парижаd[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяСоціалістична партія Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриMary Hidalgod Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЖан-Марк Жерменd[12] і Philippe Jantetd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (3 Редагувати інформацію у Вікіданих)Matthieu Jantet-Hidalgod, Elsa Jantet-Hidalgod і AGHd Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст1,63 м[13] Редагувати інформацію у Вікіданих
Очікарі Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
Срібний Олімпійський орден офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону офіцер ордену «За заслуги» орден Ізабелли Католички Великий хрест ордена Громадянських заслуг Knight Commander of the Order of the Rising Sun орден княгині Ольги III ступеня орден Полярної зірки кавалер ордена «За заслуги перед Литвою» орден «За заслуги перед Литвою» Knight of the National Order of the Lion орден Пошани (Вірменія) медаль Андалусії

prix de la Carpette anglaised (2017)

IMDbID 1904559 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтparis.fr/pages/anne-hidalgo-2252 Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ідальго.

Анн Ідальго (фр. Anne Hidalgo), при народженні Ана Марія Гідальго Алеу (ісп. Ana María Hidalgo Aleu; нар. 19 червня 1959, Сан-Фернандо, Андалусія, Іспанія) — французька політична діячка, міська голова Парижа (з 2014). Перша жінка на посаді мера Парижа.

Біографія

Народилася 19 червня 1959 року в іспанському місті Сан-Фернандо, проте 1961 року з батьками, Антуаном і Марі Ідальго, переїхала до Франції, оселившись в Ліоні.

Її дід по батьківській лінії, Антоніо Гідальго, був іспанським комуністом і в 1937 році втік з франкістської Іспанії через Піренеї на віслюку до Франції. Вже через два роки він повернувся до Іспанії (один з чотирма дітьми, дружина не пережила зворотного шляху), де його заарештували і засудили до смертної кари, замінивши її згодом на довічне ув'язнення, і через три роки відпустили.

Здобувши освіту в галузі соціальної роботи та права, Анн Ідальго з 1984 року почала працювати інспекторкою з праці до 1993 року, коли почала працювати в Делегації з професійної підготовки в Міністерстві праці. З 1995 по 1996 рік брала участь у складі місії в Міжнародному бюро праці в Женеві. З 1996 по 1997 рік працювала в компанії Générale des Eau.

З 1997 року пішла в політику. Працювала на різних посадах в кабінетах міністрів Мартін Обрі, Ніколь Пері і Маріліз Лебраншю.

З 2001 року працює заступницею мера Парижа, соціаліста Бертрана Деланое.

На муніципальних виборах 2014 стала кандидаткою на посаду мера Парижа. Вийшла у другий тур разом з кандидаткою від партії Союз за народний рух Наталі Косцюшко-Морізе. Перемігши в них, Ідальго стала першою жінкою, що обійняла посаду мера Парижа.

28 червня 2020 року Ідальго було обрано мером Парижа з 50,2 % голосів. У другому турі муніципальних виборів була рекордно низька явка виборців (63,3 %) через пандемію Covic-19.[14]

У вересні 2021 року Анн Ідальго заявила про плани балотуватися на посаду президента Франції[15].

Підтримка України

15 липня 2018 року в день фіналу Чемпіонату світу з футболу в Москві Анн Ідальго нагадала про українського режисера, політв'язня Кремля Олега Сенцова[16]:

«У той час, як у світі прикута увага до фіналу футбольного Чемпіонату світу в Москві, я дуже сильно думаю про Олега Сенцова, українського режисера, який перебуває в ув'язненні вже 4 роки.»

24 вересня 2018 року Муніципальна рада столиці Франції проголосувала за визнання Олега Сенцова почесним громадянином Парижа. Рішення ухвалене за пропозицією Анн Ідальго[17][18].

Особисте життя

В першому шлюбі народила сина Матьє (1986) і дочку Ельзу (1988).

Одружена з колегою по Соціалістичній партії (Жан-Марк Жермен). У 2002 році народила сина Артура, який став наймолодшим французом, що перепливав Ла-Манш.

Попри католицьку освіту, Ідальго є атеїсткою[19][20][21].

Володіє французькою та іспанською мовами.

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б в г Répertoire national des élus — 2019.
  2. ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1036302342 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б https://www.parismatch.com/People/Politique/Le-jour-ou-je-suis-devenue-francaise-524624
  6. ↑ https://www.france24.com/en/20140405-paris-first-woman-mayor-anne-hidalgo-spain-immigrant-delanoe
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ http://www.rabat2013.uclg.org/news/new-uclg-presidency-elected-rabat
  9. ↑ твіт — 2006.
  10. ↑ https://www.c40.org/blog_posts/paris-mayor-anne-hidalgo-elected-as-new-c40-chair
  11. ↑ а б French National Directory of Representatives, 13 July 2020 — 2020.
  12. ↑ https://paris.maville.com/actu/actudet_-Jean-Marc-Germain-homme-de-l-ombre-de-Martine-Aubry-et-epoux-d-Anne-Hidalgo_44484-2173128_actu.Htm
  13. ↑ https://vos-celebrites.fr/taille-celebrites.php?star=Anne-Hidalgo
  14. ↑ Anne Hidalgo Reelected As Mayor Of Paris Vowing To Remove Cars And Boost Bicycling And Walking. Forbes. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020.
  15. ↑ Мер Парижа вирішила балотуватися на пост президента Франції. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
  16. ↑ Мер Парижа в день фіналу ЧС з футболу в Росії нагадала про політв'язня Сенцова [Архівовано 16 липня 2018 у Wayback Machine.] // Громадське, 15.07.2018
  17. ↑ Oleg Sentsov, citoyen d'honneur de la Ville de Paris. Mairie de Paris. 24 вересня 2018. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.(фр.)
  18. ↑ Сенцов став почесним громадянином Парижа. Українська правда. 24 вересня 2018. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.
  19. ↑ Le Mone: «Anne Hidalgo, première dame» Par Béatrice Gurrey [Архівовано 5 жовтня 2019 у Wayback Machine.] 04.04.2014| «Pour cette athée farouche, fille de républicains espagnols, élevée dans la religion catholique, la Terre sainte est devenue familière»
  20. ↑ Atlantico: «Quand Anne Hidalgo s'essaie à l'anglais pour critiquer Donald Trump, c'est…très gênant» [Архівовано 5 листопада 2018 у Wayback Machine.] 13 Mai 2016
  21. ↑ " À Cadix, Hidalgo soigne son image en pensant à 2014 " [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.], Le Figaro, mis en ligne le 28 septembre 2012
  22. ↑ @AmbassadeurSE (3 грудня 2014). Ambassadeur de Suède on Twitter (Твіт). Процитовано 8 січня 2015 — через Твіттер.
  23. ↑ Зеленський символічно віддячив меру Парижа за підтримку енергетики під час терору рф. UA.NEWS (ua) . 20 квітня 2023. Процитовано 20 квітня 2023.
  24. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №68/2026 Про відзначення державними нагородами України.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).