YaChudo

Жозе Сарамагу

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Жозе.
Жозе ді Соуза Сарамагу
José de Sousa Saramago
Жозе Сарамагу у січні 2008 року
Ім'я при народженніпорт. José de Sousa Saramago[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився16 листопада 1922
Азіньяга, округ Сантарен, (провінція Алентежу), Португалія
Помер18 червня 2010 (87 років)
Тіас, острів Лансароте, Іспанія
·лейкоз[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоПортугалія Португалія
Національністьпортугалець
Діяльністьпрозаїк
Знання мовпортугальська[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівпортугальська
Роки активності1947-2009
Жанрmagic realist fictiond Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusЄвангеліє від Ісуса, Сліпота, Seeingd, Caind, Death with Interruptionsd[5][6] і The Elephant's Journeyd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяатеїзм[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зІлда Рейс[8], Isabel da Nóbregad[9] і Пілар Дель Рьйо[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиViolante Saramago Matosd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Премії Нобелівська премія з літератури (1998)
Сайт: josesaramago.org Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Жозе Сарамагу у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Жозе́ ді Со́уза Сарамагу (або Сарамаґу[11][Коментар 1]; порт. José de Sousa Saramago; 16 листопада 1922, Азіньяга — 18 червня 2010, Тіас, острів Лансароте) — португальський письменник, класик світової літератури, володар багатьох літературних премій та нагород, у тому числі відзначений і Нобелівською премією в галузі літератури 1998 року.

Життя та творчість

Народився у селі Азіньяга (провінція Алентежу) на південь від Лісабона. Син безземельних селян, проте в трирічному віці його сім'я перебралася в Лісабон, з яким було пов'язано практично все життя письменника. Він був вимушений рано покинути школу і продовжував навчання в училищі, де опановував фах автослюсаря, оскільки це обіцяло реальні заробітки. До того як стати професійним письменником змінив цілий ряд професій (від слюсаря і кресляра — до перекладача і журналіста).

Його перша книга була опублікована в 1947 році, проте потім Сарамаґу нічого не видавав до 1966 року; критики відзначали, що літературний талант прийшов до нього пізно. Сарамагу працював журналістом, писав про політику, а жити виключно за рахунок літературної праці почав в 1976 році, в 54-річному віці.

У 1944 році письменник одружився із португальською художницею Ілдою Рейс, у подружжя народилася донька Віоланте. У 1970 році пара розлучилася[13].

Перші літературні успіхи Сарамагу припадають на середину 1970-х років. Роман «Підручник живопису і каліграфії» (1977), п'єса «Що мені робити з цією книгою» (1979), роман «Той що піднявся з землі» (1980, за загальним визнанням, його перший великий роман) принесли автору визнання на батьківщині.

З романом «Спогади про монастир» (1985) до Сарамагу прийшла світова слава. Він став володарем Премії критики, премії «ПЕН-клубу», й інших іноземних нагород. Після цього вже кожний наступний роман автора читацька спільнота зустрічала з неабияким захопленням.

У 1988 році одружився із іспанською журналісткою Пілар Дель Рьйо, яка згодом переклала багато його творів іспанською мовою та очолила Фонд Жозе Сарамаґу.

У 1991 році побачив світ роман «Євангелія від Ісуса Христа». Головний сюжет роману зав'язується навколо біблійної оповіді про вбивство безвинних немовлят у Вифлеємі, а сам Ісус постає перед читачами звичайною людиною зі своїми пристрастями та вадами. Роман відразу викликав гнівну реакцію католицької церкви та португальської критики, а автору було заборонено висувати його на здобуття літературних нагород. Португальська влада піддала цензурі роман, і на знак протесту Сарамаґу оселився на острові Лансароте, що на Канарах. А 1998 році шведський комітет нагородив письменника Нобелівською премією[14].

Негативні відгуки з боку християн та юдеїв отримували і наступні книжки письменника, зокрема — його останній роман «Каїн», що вийшов в 2009 році. Крім того, Сарамагу відкрито засуджував дії Ізраїлю в Палестині, а в 2009 році балотувався в Європарламент від Португальської комуністичної партії.

Суспільно-політична позиція

Сарамагу був атеїстом. Католицька церква неодноразово критикувала його через зміст деяких його романів, головним чином «Євангелія від Ісуса Христа», в яких він використовував сатиру та біблійні цитати, щоб комічно представити образ Бога[15]. Португальський уряд викреслив ім'я письменника зі списку номінантів на Європейську літературну премію, заявивши, що твір «Євангелія від Ісуса Христа» ображає переконання португальських католиків[16].

Був членом Комуністичної партії Португалії[17], а в останні роки життя визначав себе як прихильника лібертарного комунізму[18].

Під час Другої інтифади, відвідуючи Рамаллу в березні 2002 року, Сарамагу заявив, що «те, що відбувається в Палестині, є злочином, який ми можемо поставити на один рівень з тим, що сталося в Аушвіці... Почуття безкарності характеризує ізраїльський народ та його армію. Вони перетворилися на рантьє Голокосту»[19][20]. Під час Ліванської війни 2006 року Сарамагу разом із Таріком Алі, Джоном Берґером, Ноамом Хомським та іншими засудив те, що вони характеризували як «довгострокову військову, економічну та географічну практику, політичною метою якої є не що інше, як ліквідація палестинської нації»[21].

Підтримував іберизм — рух за зближення Іспанії та Португалії[22][23].

Екранізації

У 2010 році португальський режисер Антоніу Феррейра зняв фільм «Ембарго» за однойменною повістю Жозе Сарамагу, вперше виданою у 1978 році[24]. Прем'єра відбулася 30 вересня 2010 року, фільм був у португальському, іспанському та бразильському прокаті[25].

У 2013 році режисер Дені Вільнев зняв психологічний трилер «Ворог». Подвійну головну роль виконав Джейк Джилленгол. Фільм є екранізацією роману Жозе Сарамаґу «Двійник». Прем'єра в Сполучених Штатах відбулася 4 січня 2014 року.

Цікаві факти

Справжнє прізвище родини — «ді Соуза». Однак хлопчика Жозе записали в офіційних документах під прізвищем «ді Соуза Сарамаґу», до прізвища працівник архіву додав простонародне прізвисько сім'ї майбутнього письменника, що у перекладі з португальської мови означало «дика редька»[26]. Про цю деталь стало відомо лише тоді, коли хлопчику виповнилося 7 років[27].

Українські переклади

  • Нобелівська промова. Про те, як герої вчать автора ремесла. (Уривки) // Шкляр Л. Є., Шпиталь А. Г. Під знаком нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901—2006. Київ: Грамота, 2006. — 504 с. ISBN 966-349-040-3
  • Євангелія від Ісуса Христа. Роман. Переклад з португальської Віктора Шовкуна. Харків: Фоліо, 2010. — 539 с. ISBN 978-966-03-5015-1
  • Сліпота. Роман. Переклад з португальської Віктора Шовкуна. Харків: Фоліо, 2013. — 442 с. ISBN 978-966-03-5871-3
  • Каїн. Роман. Переклад з португальської Віктора Шовкуна. Харків: Фоліо, 2013. — 187 с. ISBN 978-966-03-5830-0
  • Прозріння. Роман. Переклад з португальської Віктора Шовкуна. Харків: Фоліо, 2015. — 448 с. ISBN 978-966-03-7161-3
  • Мандрівка слона. Роман. Переклад з португальської Світлани Щиголєвої. Харків: Фоліо, 2015. — 256 с. ISBN 978-966-03-7255-9
  • Смерть бере відпустку. Роман. Переклад з португальської Сергія Вакуленка. — Харків: КСД, 2021. — 288 с. ISBN 978-617-12-8839-3
  • Двійник. Роман. Переклад з португальської Катерини Скальської. — Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 2023. — 272 с. ISBN 978-617-82-8106-9
  • Бунт речей. Збірка оповідань. Переклад з португальської Інни Білоножко. — Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 2024. — 160 с. ISBN 978-617-82-8113-7
  • Історія облоги Лісабона. Роман. Переклад з португальської Олексія Шендрика. — Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 2024. — 296 с. ISBN 978-617-8281-10-6
  • Оповідка про Незвіданий Острів. Оповідання. Переклад з португальської Катерини Скальської. — Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 2026. — 48 с. ISBN 978-617-8281-29-8

Література

  • Жозе Сарамаґу // Шкляр Л. Є., Шпиталь А. Г. Під знаком нобеля. Лавреати Нобелівської премії з літератури 1901—2006. Київ, Грамота, 2006. — 504 с. ISBN 966-349-040-3

Коментарі

  1. ↑ У деяких перекладах використовується некоректна транскрипція з португальскої Сарамаго або Сарамаґо[12]

Примітки

  1. ↑ Projecto Vercial
  2. ↑ https://exploringyourmind.com/jose-saramago-biography-writer/
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ CONOR.Sl
  5. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118964038 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ Library of Congress Library of Congress Names
  7. ↑ https://www.independent.co.uk/news/saramago-the-atheist-an-outsider-in-his-own-land-1177040.html
  8. ↑ а б https://www.theguardian.com/books/2010/jun/18/jose-saramago-obituary
  9. ↑ http://www.ordens.presidencia.pt/?idc=153
  10. ↑ BeWeB
  11. ↑ Жозе Сарамаґу // Шкляр Л. Є., Шпиталь А. Г. Під знаком нобеля. Лавреати Нобелівської премії з літератури 1901—2006. Київ, Грамота, 2006. — 504 с.
  12. ↑ Сарамаґо Ж. Сліпота (2013)
  13. ↑ Violante Saramago Matos: filha de José Saramago fala com emoção das suas heranças: "É um imenso orgulho ser filha dele". Caras. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  14. ↑ The Nobel Prize in Literature 1998. www.nobelprize.org. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  15. ↑ PORTUGAL: Bible Is 'A Catalogue of Cruelties,' Says Saramago. www.globalissues.org (брит.). 21 жовтня 2009. Процитовано 20 червня 2026.
  16. ↑ President defends Jose Saramago funeral no-show. BBC News (брит.). 21 червня 2010. Процитовано 20 червня 2026.
  17. ↑ Nobel-winning Portuguese novelist Saramago dies - Yahoo! News. news.yahoo.com (амер.). Архів оригіналу за 21 червня 2010. Процитовано 20 червня 2026.
  18. ↑ Portugal mourns as Nobel laureate's body returned. www.ChinaPost.com.tw (англ.). Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 20 червня 2026.
  19. ↑ Evans, Julian (28 грудня 2002). The militant magician. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 20 червня 2026.
  20. ↑ Folha de S.Paulo - Para Saramago, israelenses são "judeus nazistas" - 28/03/2002. www1.folha.uol.com.br. Процитовано 20 червня 2026.
  21. ↑ Israel, Lebanon, and Palestine, by Noam Chomsky (chomsky.info). www.chomsky.info. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 20 червня 2026.
  22. ↑ Rendeiro, Margarida (2020–11), Gant, Mark; Rocha Relvas, Susana (ред.), “Soy un escritor ibérico antes que europeo”: José Saramago: a Case of Iberian publishing success, Cambridge scholars, с. 138—155, ISBN 978-1-5275-5953-0, процитовано 20 червня 2026{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  23. ↑ Grossegesse, Orlando (1 січня 2001). Journey to the Iberian God: Antonio Machado Revisited by Saramago. Portuguese Literary & Cultural Studies.
  24. ↑ Objecto Quase (1978) - | José Saramago. | José Saramago (pt-PT) . 3 листопада 2014. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 14 лютого 2018.
  25. ↑ Costa, Filipe; Carvalho, Cláudia; Diogo, Pedro (30 вересня 2010), Embargo, архів оригіналу за 10 лютого 2017, процитовано 14 лютого 2018
  26. ↑ Умер нобелевский лауреат Жозе Сарамаго, ненавидевший Израиль. Девятый канал. Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
  27. ↑ José Saramago. IMDb. Архів оригіналу за 14 грудня 2011. Процитовано 29 травня 2018.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).