Жиліна

місто
обец
Жиліна; словац. Žilina [?] ±к:нп, засновані 1297 ±к:нп, засновані 1069
герб	прапор
	Основні дані
	49°13′00″ пн. ш. 18°44′00″ сх. д. / 49.216666666667° пн. ш. 18.733333333333° сх. д.
Країна	Словаччина
Край	Жилінський
Окрес	Жиліна → SPARQL ←
Столиця для	Жилінський край; Жиліна; Žilina region (1948 – 1960)d
Перша згадка	1297
Засновано	1208
Статус	з 1321 року
Водойма	Ваг (річка)
Висота над р.м.	345 м
Площа	80,02 км²
Населення	79 873 (2025)
· густота	998,05 осіб/км²
Міста-побратими	Дніпропетровськ (13 лютого 2003)
Телефонний код	+421-041
Автомоб. ном.	ZA
Поштовий індекс	010 01
	Місцева влада
Вебсторінка	zilina.sk/en/
	Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK031B517402
OpenStreetMap	r1859537 ·R
GeoNames	3056508
	Транспорт, відстані
	До крайового центру
	До Братислави
— фізична	168 км
Карта
	Жиліна (Жилінський край)
Список пам'яток	list of cultural heritage monuments in Žilinad
	Жиліна у Вікісховищі

Жи́ліна (словац. Žilina, нім. Sillein, угор. Zsolna) — місто, громада на північному заході Словаччини на річці Ваг, центр Жилінського краю, важливий індустріальний центр країни.

Географія

Жиліна розташована на 345 м. над рівнем моря, у гірській місцевості. Протікають річки Росінка; Трновка і Вшівак^[8].^[9]

Клімат

Клімат міста вологий континентальний з теплим літом та відносно холодною зимою. Найбільше опадів випадає у червні, найменше – у лютому. Кліматичне літо триває близько 3 місяців, з червня до серпня, зима — з грудня до лютого. Найдовший світловий день у червні-липні (16 годин), найкоротший – у грудні (8 годин).

Історія

Регіон був заселений слов'янами в V столітті. Перше слов'янське городище на території Жиліни датується IX століттям. Місто було вперше згадане в 1297 році, в 1327 отримало міські права. В кінці XIII століття Жиліна згоріла у великій пожежі, у місто прийшли німецькі колоністи, які стали його відбудовувати.

У XV столітті починається розквіт міста. У XVI-XVII століттях Жиліна була центром реформації в Угорщині, в 1686 році почалась контрреформація міста. У XVIII столітті на місто навалилися пожежі й епідемії, місто дуже постраждало.

У другій половині XIX століття починається другий розквіт міста, коли були побудовані нові залізничні колії, тут будуються численні заводи і фабрики, такі як фабрика тканин «Словена» (1891) і хімічна фабрика «Поважє» (1892).

Це був один із перших муніципалітетів, який підписав Мартинську декларацію (30 жовтня 1918 року) та до березня 1919 року місто було резиденцією словацького уряду. Зі 6 жовтня 1938 року, незабаром після Мюнхенської угоди, в Жиліні було проголошено автономію Словаччини у складі Чехословаччини.

Сьогодні Жиліна п'яте за величиною місто Словаччини, університетське місто (з 1953). Стародавній центр міста відреставрований в 1990-х роках. У 2006 році розпочав роботу автомобілебудівний завод Kia Motors Slovakia.

Населення

Статистика населення (10 років)^[3]
Рік:	1995	2005	2015	2025
Кількість осіб:	86 685	85 425	81 114	79 873
Різниця:		-1,45 %	-5,04 %	-1,52 %

Статистика населення^[3]
Рік:	2024	2025
Кількість осіб:	80 257	79 873
Різниця:		-0,47 %

Населення близько 80 тисяч осіб на 2023 рік.

Етнічний склад
словаки 96,9 %
чехи 1,6 %
румуни 0,2 %
угорці 0,1 %

Віросповідання
римокатолики 74,9 %
атеїсти 16,7 %
євангелісти 3,7 %

Економіка

У місті розташований автомобілебудівний завод Hyndai Zilina, що належить компанії Hyndai motor Slovakia (дочірня компанія Hyndai motor co).

Транспорт

У Жиліні транспорт представлений автобусами та тролейбусами, рух тролейбусів було відкрито 1994 року.

Пам'ятки культури та архітектури

Будатинський замок
Ансамбль Маріїнської площі
Церква святої Трійці — старовинний кафедральний собор
Вежа Буріана — окрема дзвіниця кафедрального собору, яка є однією з найстаріших ренесансних дзвіниць в Словаччині.
Ратуша — історична будівля, побудована на початку 16 століття.
Костел Навернення святого Павла — єзуїтська церква в стилі бароко, побудована в 18 столітті
Палац Розенфельдів — це мініатюрна модель віденського Бельведера

Спорт

У місті є футбольний клуб «Жиліна», що виступає Цоргонь-Лізі.

Відомі особистості

Уродженці

Еліяш Ладівер (1633—1686) — словацький філософ і драматург.
Ян Ленчо (1933—2012) — словацький письменник, літературний критик, рецензент, есеїст, перекладач.
Кароль Мічета (* 1952) — словацький ботанік, учений.
Вероніка Ремішова (* 1976) — словацька політична діячка
Юрай Яношик — словацький національний герой, герой багатьох легенд та художніх творів.