Жан Люрса

Жан Люрса
Jean Lurcat
При народженні	Жан Люрса Jean Lurçat
Народження	1 липня 1892 Брюєр, Вогези, Франція
Смерть	6 січня 1966 (73 роки)
	Сен-Поль-де-Ванс, Приморські Альпи
Поховання	Сен-Лоран-ле-Тур
Національність	француз
Країна	Франція
Навчання	Академія Колароссі
Вчитель	Jean Prouvéd
Діяльність	художник, кераміст, ілюстратор, художник по текстилю, майстер гобеленів, учасник французького Руху Опору, ремісник, візуальний митець, дизайнер, графік, літограф, митець, дизайнер ювелірних прикрас
Напрямок	модернізм
Роки творчості	1917-1965
Відомі учні	Boris Taslitzkyd
Член	Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії і Академія красних мистецтв Франції
Твори	Chant du Monded
У шлюбі з	Simone Lurçatd
Брати, сестри	André Lurçatd[1]
Роботи в колекції	Художній інститут Чикаго, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національний музей образотворчого мистецтва Квебекуd[2], Музей мистецтва Метрополітен[3], Королівський музей витончених мистецтв[4], musée Jean Lurçatd, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей мистецтв Філадельфії, Phillips Collectiond, Міський музей (Амстердам)[5][6], Фонд Барнса, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Художній музей Сент-Луїса, San Diego Museum of Artd, Leicester Museum & Art Galleryd, Паризький міський музей сучасного мистецтва, New Mexico Museum of Artd, Національний музей образотворчого мистецтва[7], CODA Museumd[8], Смітсонівський музей американського мистецтва[9], Royal Collections of the Netherlandsd[10], Художній музей Берклі та Тихоокеанський кіноархівd, Музей образотворчих мистецтв Канаd, Хантеріанський музей та картинна галереяd, Гарвардський художній музей, Princeton Art Museumd, Художній музей Фогга, Strasbourg Museum of Modern and Contemporary Artd, Amgueddfa Cymrud, Національний музей сучасного мистецтва, musée des années trented, Musée des Beaux-Arts d'Angersd, Ден-Бошайський музей дизайнуd[11], TextielMuseumd[12], Print Collectiond[13], Mu.ZEE - Kunstmuseum aan Zeed, Judges' Lodgingsd, Музей образотворчих мистецтв Нансі, Museum Ludwigd, MA Art Museumd і Museum van Bommel van Damd[14]
Жан Люрса у Вікісховищі

Жан Люрса (фр. Jean Lurçat, 1 липня 1892, Брюєр, Вогези — 6 січня 1966, Сен-Поль-де-Ванс, Приморські Альпи) — французький художник, що відродив і реформував мистецтво створення гобеленів. Малював картони для аррасів, займався керамікою, сценографією, робив ілюстрації до книжок і літографії. Художнє навчання не закінчив. Брат французького містобудівничого Андре Люрса.

Починав з вивчення медичних дисциплін, але переходить до опановування мистецтв. З 1912 р. займався в Школі красних мистецтв міста Нансі. Переїхав до Парижу, де навчався в академії Колароссі. Малював картини, робив графіку під впливом кубізму та сюрреалізму. Займався сценографією.

Вже в 1917 р. зробив перші ескізи (картони) для килимів-„Званий вечір в Гранаді“, «Гроза», які виткала його мати. Самотужки вивчав витвори середньовічних майстрів килимарства (цикл «Танжерський Апокаліпсіс» та ін.)

Присвятив своє життя відновленню гобеленів з 1939 р., коли разом з художником М. Громером та ткачем Ф. Табаром заснував ткацьку майстерню. Це було в місті Обюссон, департамент Крез, де був історичний центр створення килимів. Сам створив близько 1 000 картонів — ескізів для створення килимів.

Під час Другої світової війни він серед бійців французького Спротиву. Антивоєнна тема знайшла своє місце і в творах Жана Люрса (гобелен «Рекрут ста селищ»).

Гобелени Люрса прикрасили великі громадські будівлі («Апокаліпсіс» Люрса в церкві Нотр-Дам-де-Тут-Грас, в ратуші французького міста Анже(р)- «Пісня миру».)

Помер в містечку Сен-Поль-де-Ванс.

Вивчення витворів середньовічних майстрів Франції переконало митця, що треба повернутися до деяких принципів давніх майстрів. Так виникли чотири принципи Люрса для створення гобеленів.

• Не копіювати картин олійними фарбами. Килимарство-самостійний різновид мистецтва і не може через свою специфіку відтворювати ідеї так, як це роблять в живопису.
• Зберігати фактуру килима (тобто досить товсті нитки)
• Розміри аррасу співвідносяться з розмірами приміщення, де розмістять килим.
• Розміри картону(ескізу)майбутнього аррасу дорівнюють розмірам цього килима.

Сміливо вводив в картони і аррраси символи, декоративні елементи, написи, навіть рядки віршів. Деякі з аррасів Люрса вражають контрастами чистих фарб, більш притаманних вітражам.

З 1945 р. він створив асоціацію художників-картоньєрів Франції.

Завдяки Люрса, з 1961 р. виникає Міжнародний центр стародавньої і сучасної тапісерії СІТАМ в Лозанні. А з 1962 р. проводять Бієнналє тапісерії для показу досягнень в килимарстві.

• «Зелені дівчата», 1916
• «Званий вечір в Гранаді»
• «Гроза»
• «Чотири пори року»,1940
• «Земля», 1943
• «Людина», 1946
• «Апокаліпсіс», 1948
• «Свобода», 1948
• «Відблиск вогню», 1950-і рр., Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Небо», 1956
• «Рекрут ста селищ», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна.
• «Сад поетів», 1955
• «Чотири стихії», 1961
• «Пісня миру», 1957—1963

• Французские шпалеры конца 15-20 вв. в собрании Эрмитажа, Л, «Аврора», 1974 (рос)
• Курьер ЮНЕСКО, август, 1990 (рос)

1. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
2. ↑ collections.mnbaq.org — Національний музей образотворчого мистецтва Квебеку.
3. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
4. ↑ http://kmska.be/collection/work/data/ywx1ma
5. ↑ Baigneuses à la mer
6. ↑ Gebrauchsgraphik International Advertising Art 4 1954
7. ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
8. ↑ Vrouwenfiguur
9. ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID
10. ↑ Les Illusions d'Icare — 1936.
11. ↑ Le soleil et la lune — 1960.
12. ↑ Ontwerptekening tapisserie met haan
13. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/408047
14. ↑ https://www.vanbommelvandam.nl/collectie/zoeken/kunstenaar-lurçat