Жан Еффель

Жан Еффель
фр. Jean Effel
При народженні	фр. François Lejeune[1]
Народження	12 лютого 1908[2][3][…]  XVII округ Парижа, Париж[1]
Смерть	10 жовтня 1982[1][5] (74 роки)
	VII округ Парижа, Париж[1]
Країна	Франція[6]
Діяльність	карикатурист, журналіст, письменник, художник, ілюстратор, рисувальник
Працівник	Юманіте
Брати, сестри	Michel Lejeuned і Claire Manier-Lejeuned
Роботи в колекції	Національна галерея Канади
Нагороди
Жан Еффель у Вікісховищі

Жан Еффель (фр. Jean Effel,Справжнє ім'я — Франсуа Лєжон (François Lejeune, 12 лютого 1908, Париж — 16 жовтня 1982, Париж) — французький художник-карикатурист. Псевдонім є похідним від його ініціалів F. L.

Франсуа Лєжон народився у 1908 році в сім'ї комерсанта. Він отримав різнобічну освіту, вивчав мови, філософію, музику, малював. Батько мріяв бачити сина своїм наступником. Однак юнака зовсім не цікавила комерція. Посварившись з родиною, він їде з дому з твердим наміром зайнятися драматургією. Лєжон пише п'єсу, пробує свої сили в області живопису.

Несподіваний успіх приносять йому карикатури для газет, з якими він починає співпрацювати з 1933 року. Тоді він і став підписувати свої твори псевдонімом Жан Еффель. З тридцятих років Еффель працює переважно з комуністичними газетами, на сторінках яких з'являються злі карикатури на Гітлера, Герінга, Ріббентропа, Муссоліні, Франко. Під сатиричне перо майстра потрапляють і французькі політики: Лебрен, Бонні, Ерріо та інші.

Під час фашистської окупації Франції Еффель брав участь в русі Опору. Він працював у підпільному «опівнічному видавництві», випускаючи разом з Луї Арагоном і Полем Елюаром антифашистські сатиричні листівки.

Розквіт творчості художника припадає на післявоєнний період. Один з найсильніших його творів — книга «Все ще в окупації», де зібрані найкращі карикатури 1947—1955 років. Дійсно, всі малюнки серії об'єднані спільною ідеєю, про що цілком виразно сказано в авторській передмові:"1947 … Три роки, як ми звільнилися від німців. Але не від визволителів. Навпаки … Окупація триває ".

У цих карикатурах викриваються насильство, брутальність і невігластво американців, які господарювали на французькій землі, розкривається обличчя «визволителів» — від солдатів, які свистять услід парижанці, до Трумена і Ейзенхауера, які за допомогою «батога і пряника» направляють політику французьких міністрів.

Найвагоміший твір — збірка «Створення світу» (La Création du Monde, 1951) на теми Старого Завіту, за мотивами якого Ісидор Шток написав п'єсу «Божественна комедія».

• Золота медаль Всесвітньої ради миру (1958)
• Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами» (1968)

• Жан Еффель у flickr