Жак Ербран
| Жак Ербран | |
|---|---|
| англ. Jacques Herbrand | |
 | |
| Народився | Народився 12 лютого 1908 Париж, Франція |
| Помер | Помер 27 липня 1931 (у віці 23) La Bérarde ·mountaineering accidentd[1]  |
| Країна |  Франція |
| Національність | Француз |
| Діяльність | математик, філософ |
| Alma mater | Вища нормальна школа (Париж) |
| Галузь | Математика |
| Науковий керівник | Ернест Вессіо |
| Відомий завдяки: | теорема Ербрана, Теорема Ербрана-Рібета,Ербант фактор |
| Нагороди | |
 Жак Ербран у Вікісховищі | |
Жак Ербран (фр. Jacques Herbrand, 12 лютого 1908 — 27 липня 1931) — французький математик. Хоча він помер у 23 роки, він вважався одним з «найвидатніших математиків молодшого покоління» його професорами були Гельмут Гассе і Ріхард Курант[2].
Він працював над математичною логікою та теорією полів класів. Він увів поняття функціональної рекурсії. Теорема Ербрана стосується двох зовсім різних теорем. Перша теорема є результатом його дисертаційної роботи з теорії доведення, а інша половина — теорема Ербрана-Рібета. Ербран фактор, як ейлерова характеристика, використовується в гомологічній алгебрі. Його внесок в програму Гільберта стосується основ математики. Він навів конструктивне доведення несуперечності слабкої системи арифметики. Доведення використовує вищезгадану, теорему-доведення Ербрана.
Біографія
Ербран отримав свій докторський ступінь у Вищій нормальній школі в Парижі під керівництвом Ернеста Вессіо в 1929. Він вступив до армії в жовтні 1929, однак, так і не захистив кандидатську дисертацію в Сорбонні до наступного року. Отримав нагороду Фонду Рокфеллера, що дозволило йому вчитися в Німеччині в 1931, спочатку з Джоном фон Нейманом в Берліні, а потім у червні з Еміль Артін в Гамбурзі, і, нарешті, з Еммі Нетер в Геттінгені.
На початку 1931 року Ербран представив свою основні дослідження теорії доведень та загальних рекурсивних функцій в роботі «Про несуперечності арифметики». У той час як есе було на розгляді, Гедель у листі «Про формальну нерозв'язність тверджень Principia Mathematica та пов'язаних систем I» оголосив про неможливість формалізації доведення теорії. Ербран вивчив статтю Геделя та написав додаток до свого дослідження, в якому пояснив, чому результати Геделя не суперечать його власним. У липні того ж року, при сходженні у французьких Альпах з двома друзями, він насмерть розбився в гранітних горах масиву де Екрінс. «Несуперечності арифметики» було опубліковано посмертно.
Цитати
«Жак Ербран ненавидів би Бурбак» сказав французький математик Клод Шевальє, процитовано в Мішель Чочан «Ніколя Бурбакі факти і легенди», Éditions du choix, 1995.
Література
Первинна література:
- 1930. «Дослідження в теорії доведення», 525-81.
- 1931. «Про несуперечність арифметики», 618-28.
- 1967. Жан Геєнорт (вид.), Від Фреге до Геделя: Збірник матеріалів з математичної логіки, 1879—1931, Кембридж, штат Массачусетс: Harvard Univ. Press.
- 1968. Жан Геєнорт (ред.), Жак Ербран, Логічні твори Париж: Presses Universitaires de France.
- 1971. Воррен Девід Гольдфарб (Пер. під ред.), Логічні твори Жака Ербрана, Кембридж, штат Массачусетс: Harvard University Press.
Див. також
Джерела
- ↑ Архів історії математики Мактьютор — 1995.
- ↑ Chevalley, Claude; Lautman, Albert (1971). Biographical Note on Jacques Herbrand. У Goldfarb, Warren D.; Van Heijenoort, Jean (ред.). Logical Writings. Berlin: Springer. с. 21–23. ISBN 90-277-0176-8.
Посилання
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Жак Ербран в архіві MacTutor (англ.)
- Жак Ербран(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).