Жаклін дю Пре
| Жаклін Дю Пре | |
|---|---|
| Jacqueline du Pré | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 січня 1945[1][2][…]  |
| Місце народження | Оксфорд, Англія, Велика Британія[4][5] |
| Дата смерті | 19 жовтня 1987[1][2][…] (42 роки) |
| Місце смерті | Лондон, Велика Британія[4][6][5] |
| Причина смерті | розсіяний склероз |
| Поховання | Єврейський цвинтар Голдерс-Грінd[6] |
| Роки активності | 1961 — 1973 |
| Громадянство |  Велика Британія |
| Професії | віолончелістка |
| Освіта | Ґілдголська школа музики й театру[7] і Croydon High Schoold[8] |
| Вчителі | Пабло Касальс, Поль Тортельє[7], Мстислав Ростропович[7] і Вільям Пліт[7][8] |
| Відомі учні | Anssi Karttunend |
| Інструменти | 1673 Antonio Stradivarius Sergio Peresson 1970 David Tecchler 1696 Davydov Stradivarius 1712 Francesco Goffriller |
| Жанри | класична музика |
| Співпраця | Даніель Баренбойм Джон Барбіроллі Антал Дораті |
| Лейбли | EMI, Angel Records |
| Нагороди | |
| Мати | Iris du Préd |
| У шлюбі з | Даніель Баренбойм |
| Брати, сестри | Hilary du Préd |
| www | |
 Файли у Вікісховищі | |
Жаклін Дю Пре (фр. Jacqueline Mary du Pré; 26 січня 1945, Оксфорд — 19 жовтня 1987, Лондон) — англійська віолончелістка.
Біографія
Спочатку займалася музикою з матір'ю, піаністкою, композиторкою та диригенткою Айріс дю Пре, потім в Лондонській віолончельній школі і в Гілдголській школі музики у Вільяма Пліта. Відвідувала майстер-класи Поля Тортельє, Пабло Казальса, Мстислава Ростроповича.
Дебютувала в 1962 р., зігравши з симфонічним оркестром Бі-Бі-Сі віолончельний концерт Едварда Елгара, який багато разів виконувала потім з різними оркестрами та диригентами — Джоном Барбіроллі, Анталом Дораті.
В 1967 р. одружилася з ізраїльським піаністом та диригентом Даніелем Баренбоймом, з яким багаторазово виступала. Її інструментом в ті роки була віолончель Страдіварі, що колись належала К. Ю. Давидову. Грала з найкращими оркестрами Європи і США під керівництвом Адріана Боулта, Зубіна Мети, Леонарда Бернстайна та ін, блискуче виконуючи Й. С. Баха, Генделя, Гайдна, Бетховена, Шумана, Брамса, Дворжака, Ріхарда Штрауса, Бріттена, Елгара.
З 1971 р. почала відчувати проблеми зі здоров'ям, в 1973 р. їй діагностували розсіяний склероз. Грати більше не могла і після 1973 р. не виступала на сцені і не записувала дисків.
Визнання
Про Жаклін дю Пре знято кілька документальних стрічок, наприклад «Згадуючи Жаклін дю Пре» (1994), а також художній фільм «Гіларі та Джекі» (1998), що викликав суперечливу реакцію описом приватного життя віолончелістки [9].
Іменем дю Пре названий сорт троянд[10].
Джерела
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118972316 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
- ↑ а б Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew, D. Cannadine — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Див., наприклад: Игорь Померанцев. Недобрый гений // «День» (Киев), № 19, 3 февраля 1999.
- ↑ Каталог роз: сорт «Жаклин дю Пре». Архів оригіналу за 19 лютого 2009. Процитовано 4 червня 2014.
Посилання
- Офіційний сайт (англ.) [Архівовано 8 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- «Згадуючи Жаклін дю Пре» на сайті IMDb (англ.)
- «Гіларі та Джекі» на сайті IMDb (англ.)
- Біографія, лінки (англ.)
- Дискографія [Архівовано 25 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Література
- Easton C. Jacqueline du Pré: A Biography. New York: Simon & Schuster, 1990.
- Hilary du Pré, Piers du Pré. A Genius in the Family: Intimate Memoir of Jacqueline du Pré. New York: Ballantine Books, 1998.
- Wilson E. Jacqueline du Pré: Her Life, Her Music, Her Legend. New York: Faber and Faber, 1999.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).