YaChudo

Жадень

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

село Жадень
В'їзд в село зі сторони села Миляч
В'їзд в село зі сторони села Миляч
В'їзд в село зі сторони села Миляч
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Тер. громада Миляцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA56080110040039727
Основні дані
Населення 866 (01.01.2022)[1]
Площа 1,34 км²
Густота населення 646,27 осіб/км²
Поштовий індекс 34132
Телефонний код +380 3658
Географічні дані
Географічні координати 51°42′40.075″ пн. ш. 26°49′34.316″ сх. д. / 51.71113194° пн. ш. 26.82619889° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		136 м
Місцева влада
Адреса ради 34133, Україна, 34133, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Миляч, вул. Василевського, буд. 122 Б
Вебсторінка https://mylyacka-gromada.gov.ua/
Карта
Жадень. Карта розташування: Україна
Жадень
Жадень
Жадень. Карта розташування: Рівненська область
Жадень
Жадень
Мапа
Мапа

CMNS: Жадень у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Жа́день — село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] Розташоване за 28 км від Дубровиці, за 10 км від залізничної станції Удрицьк. Населення становило 997 осіб (2011 рік).[3]

Назва

Польською мовою згадується як Żadeń,[4] російською — як Жаденъ,[5] давньоруською градъ Жадьнъ; «ко граду Жадну» (1240), Жаденъ (1890), Żadan (1895), Zadeń (1915), Жадень (1946). Найдавніші фіксації ойконіма свідчать про його утворення способом субстантивації та онімізації давньоруського жадьнъ «бажаний, жаданий; жадний»; у сучасній українській мові слово жадний, крім давнього «бажаючий, спраглий», розвинуло негативне значення «скупий», «голодний». Палаталізація кінц. приголосного відбулася відн. пізно за аналогією до посесивів на *-уь.[6]

Географія

Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».[7]

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[8] Опадів 617 мм на рік.[8] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм.[8] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм.[8] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм.[8] Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,6 °C.[8] Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.[8]

Клімат Жадені
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,7 −1,4 3,4 12,4 19,3 22,9 23,9 23,1 18,2 11,7 4,7 −0,1 11,3
Середня температура, °C −5,7 −4,7 −0,3 7,5 13,7 17,5 18,6 17,7 13,2 7,7 2,2 −2,6 7,1
Середній мінімум, °C −8,6 −7,9 −3,9 2,7 8,2 12,1 13,3 12,3 8,3 3,8 −0,2 −5,1 2,9
Норма опадів, мм 36 29 29 43 56 90 83 65 57 45 42 42 617
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Пам'ятки природи

  • Урочище «Жаденське» — комплексна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 0,6 га, розташована в селі.[9]

Історія

Жадень на мапах
Жадень[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Жадень[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[5] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[10][11]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[12] У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.[13] У 1935 році село Жадень разом з хуторами Хочин, Хочин Миляцький, Баранець та Висока Заросля належало до громади Жадень гміни Висоцьк Поліського воєводства.[14]

З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН.[15] За даними українського націоналістичного підпілля у грудні 1942 року німці спалили Жадень, але населення про це було попередньо попереджене.[16] У роки війни поблизу села загинув житель Жаденя, учасник українського націоналістичного підпілля Жакунець Василь (нар. 1927).[17]

Після повторного встановлення радянської влади серед учнів села почала вестися радянська пропаганда:[18]

Із всього, що проходило в селі, у нас, дітей, склалося враження, що якщо в дядька Сендера забрали волів і коня, значить він зробив щось неправильно. Якщо енкаведисти забрали дядька Максима, – значить дядько Максим поганий чоловік, а той, хто вбив дядька Назара, – бандит, так як дядько Назар виконував всі накази влади.

В. Левкович[18]

У 1947 році село Жадень разом з хутором Гірне підпорядковувалося Жаденській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[19]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[20] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][22] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,46 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 8,45 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 3,71 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 310 мбер, з якої: зовнішнього — 19 мбер, загальна від радіонуклідів — 291 мбер (з них Cs — 280 мбер).[23]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади[24]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубровицького району, село увійшло до складу новоутвореного Сарненського району[25].

Населення

Зміни населення
РікНаселення±% за р.
1859[26]202—    
1906[5]471+1,82 %
1921[4]803+3,62 %
1989[27]935+0,22 %
1993[23]938+0,08 %
2001[28]963+0,33 %
2011[29]997+0,35 %
2017[30]897−1,75 %
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Жадень налічувалося 18 дворів та 202 жителів (101 чоловік і 101 жінка), з них 199 православних і 3 євреїв[26]. Станом на 1906 рік у селі було 65 дворів та мешкала 471 особа.[5]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 106 будинків та 803 мешканці, з них: 429 чоловіків та 374 жінки; 768 православних та 35 юдеїв; 795 поляків, 5 українців, 1 білорус та 2 особи іншої національності.[4]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 935 осіб, з яких 450 чоловіків та 485 жінок.[27] На кінець 1993 року в селі мешкало 938 жителів, з них 295 — дітей.[23]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 963 особи.[28] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 997 осіб.[29]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[31][32]

Мова Кількість Відсоток
українська 973 99.29%
білоруська 5 0.51%
російська 2 0.20%
Усього 980 100%

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[33]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 176 155 331
18-39 156 163 319
40-59 103 74 177
60+ 65 105 170
Разом 500 497 997

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)[34]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 997
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
208 20 217 21 425 42 93 9 151 15 244 24
Зайнятість (станом на 2011 рік)[35]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 997
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
45 5 66 7 111 11 163 16 151 15 314 32
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[36]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
642 337 267 1 2 82 21 12 19 60 227 9 - 3

Політика

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.[37]

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155.[38] У селі розташована виборча дільниця № 560263.[38] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 656 осіб.[29]

Культура

У селі працює Жаденський сільський клуб на 85 місць.[39] Діє Жаденська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 13 877 книг та яка має 16 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 500 осіб.[40]

Релігія

Дім молитви

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Різдва Богородиці села Удрицьк Ровенського повіту,[41] яка з 1840-х років діяла як православна.[42]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада Свято-Дмитріївської парафії Сарненської єпархії УПЦ УПЦ (МП) 27 лютого 1995 100 Церква [43]
Релігійна громада ХВЄ ХВЄ 29 жовтня 1991 70 Молитовний будинок [43]
     — православні,      — протестантські.

Освіта

У селі діє Жаденська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.[44] У 2011 році в ній навчалося 190 учнів (із 200 розрахованих) та викладало 15 учителів.[44]

Інфраструктура

Наявне відділення поштового зв'язку.[45]

Відомі люди

Галерея

  • Центральна вулиця села
    Центральна вулиця села
  • Сільські будинки
    Сільські будинки
  • Сільські будинки
    Сільські будинки
  • Сільські будинки
    Сільські будинки

Примітки

Коментарі

  1. ↑ рос. Жадинъ, 18 дворів.
  2. ↑ нім. Shaden, 18 дворів.
  3. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[21]

Джерела

  1. ↑ Чисельність наявного населення (за оцінкою) по регіонах, районах, територіальних громадах та населених пунктах, 2022.
  2. ↑ Миляцька територіальна громада Україна - Картка громади. mylyacka-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 28 грудня 2024.
  3. ↑ "ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР". resource.history.org.ua. Процитовано 28 грудня 2024.
  4. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  5. ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 195. (рос.)
  6. ↑ Етимологічний словник топонімів України - Василь Лучик - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 28 грудня 2024.
  7. ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  8. ↑ а б в г д е ж Zhaden climate: Average Temperature, weather by month, Zhaden weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  9. ↑ Коротун, 1996, p. 264.
  10. ↑ ІАУ, 1980, p. 55.
  11. ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  12. ↑ ІАУ, 1980, p. 57.
  13. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  14. ↑ Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
  15. ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  16. ↑ Літопис УПА, 2007, p. 229.
  17. ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 106. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  18. ↑ а б Антонюк Я. М. Діяльність служби безпеки ОУН (б) на території Волині та Західного Полісся (1946–1951 рр.). — Луцьк : Ключі, 2013. — С. 241.
  19. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 439.
  20. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  22. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  23. ↑ а б в Коротун, 1996, p. 270.
  24. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  25. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  26. ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 653. (рос. дореф.)
  27. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  28. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  29. ↑ а б в Паспорт Дубровицького району, 2011, p. 4.
  30. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  31. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  32. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  33. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, p. 5.
  34. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, p. 10.
  35. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, p. 13.
  36. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, p. 42.
  37. ↑ с Жадень // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  38. ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  39. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, p. 55.
  40. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, p. 58.
  41. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65-66. Архівовано з джерела 18 червня 2018
  42. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 444.
  43. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011.
  44. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, p. 51.
  45. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, p. 71.
  46. ↑ «Салам, бача…»[недоступне посилання]

Книги

  • Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  • Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

Мапи

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).