Ерік Гриффін
Ерік Гриффін  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство |  США |
| Народження | 3 листопада 1967 Лафаєтт |
| Смерть | 7 жовтня 2023 (55 років) Лафаєт, Луїзіана, США  |
| Вагова категорія | перша найлегша |
| Стійка | шульга |
| Зріст | 160 |
| Розмах рук | 170 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 21 жовтня 1992 |
| Останній бій | 31 травня 1997 |
| Боїв | 20 |
| Перемог | 16 |
| Перемог нокаутом | 13 |
| Поразок | 4 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник США
| |||
| Чемпіонат світу з боксу | |||
| Золото | Москва 1989 | до 48 кг | |
| Золото | Сідней 1991 | до 48 кг | |
| Ігри доброї волі | |||
| Золото | 1990 Сіетл | до 48 кг | |
Ерік Гриффін (англ. Eric Griffin; 3 листопада 1967, Лафаєтт — 7 жовтня 2023, там само) — американський професійний боксер, дворазовий чемпіон світу серед аматорів.
Аматорська кар'єра
1987 року став чемпіоном молодіжного турніру Золоті рукавички.
На чемпіонаті світу 1989 завоював золоту медаль.
- В 1/8 фіналу переміг Нарцисіо Гонсалеса (Мексика) — RSCH 2
- В чвертьфіналі переміг Петріса Парасківа (Румунія) — 23-10
- В півфіналі переміг Кім Док Нам (КНДР) — 20-10
- В фіналі переміг Рохеліо Марсело (Куба) — 17-13
1990 року, здобувши перемоги над Алсібелем Флоресом (Венесуела), Ншаном Мунчяном (СРСР) і Анатолієм Філіпповим (СРСР), став переможцем на Іграх доброї волі.
На чемпіонаті світу 1991 завоював золоту медаль.
- В 1/8 фіналу переміг Чо Дон Бум (Південна Корея) — 48-18
- В чвертьфіналі переміг Ердененцогт Цогтжаргала (Монголія) — KO 3
- В півфіналі переміг Нельсона Дьєппа (Пуерто-Рико) — 43-11
- В фіналі переміг Рохеліо Марсело (Куба) — 36-18
На Олімпійських іграх 1992 переміг Фаусто дель Росаріо (Домініканська Республіка) — 14-2 і програв Рафаелю Лосано (Іспанія) — 2-6.
Професіональна кар'єра
1992 року дебютував на профірингу і здобув 10 перемог поспіль, після чого зазнав першої поразки в бою за вакантний титул чемпіона NABF у першій найлегшій вазі проти Маркоса Пачеко (Мексика). Через чотири місяці в реванші здобув перемогу одностайним рішенням і відібрав звання чемпіона.
Здобувши ще три перемоги, 15 грудня 1994 року вийшов на бій за звання обов'язкового претендента на титул чемпіона світу за версією WBA у першій найлегшій вазі і зазнав поразки нокаутом від Карлоса Мурільйо (Панама).
В наступному бою 19 вересня 1995 року знов завоював вакантний титул чемпіона NABF у першій найлегшій вазі, але, провівши один вдалий захист, 16 квітня 1996 року програв нокаутом Хесусу Чонг (Мексика).
31 травня 1997 року вдруге вийшов проти Хесуса Чонга в бою за вакантне звання чемпіона світу за версією WBO у першій найлегшій вазі і цього разу програв технічним нокаутом у другому раунді, після чого вирішив завершити кар'єру.
Посилання
- Ерік Гриффін(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
- Гриффін на сайті olympedia
- Результати змагань на amateur-boxing.strefa
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).