YaChudo

Епіциклоїда

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Епіцикло́їда (від грец. ὲπί — на, над, при і κυκλος — коло) — плоска крива, що утворюється фіксованою точкою кола, яке котиться без ковзання по зовнішній стороні іншого нерухомого кола.

Червона крива є епіциклоїдою, що утворена точкою кола (радіус r = 1 ), що котиться по нерухомому колу (радіус R = 3 ).

Рухоме коло називається твірним, нерухоме коло — напрямним.[1] :стор.806

Початковою точкою епіциклоїди називається така її точка P {\displaystyle P} , що лежить на прямій, яка проходить через центр C {\displaystyle C} рухомого кола і його точку опори, і знаходиться по той же бік від C {\displaystyle C} , що і точка опори.[1] :стор.805 Початкові точки є каспами (простими точками звороту) епіциклоїди. Початкові точки епіциклоїди лежать на напрямному колі і збігаються з точками опори твірного кола.

Вершиною епіциклоїди називається така її точка V {\displaystyle V} , що лежить на прямій, яка проходить через центр C {\displaystyle C} рухомого кола і його точку опори, і знаходиться з нею по різні боки від C {\displaystyle C} .[1] :стор.806

Будь-яка епіциклоїда має однакову кількість вершин і каспів.

Епіциклоїда є окремим випадком епітрохоїди а також рулети — кривої, що отримана як траекторія точки деякої кривої, що котиться без ковзання по іншій нерухомій кривій.

Рівняння

Якщо центр нерухомого кола знаходиться в початку координат, його радіус дорівнює R {\displaystyle R} , а радіус кола, що котиться по ньому дорівнює r {\displaystyle r} , то епіциклоїда описується параметричними рівняннями відносно φ {\displaystyle \varphi } :

{ x ( φ ) = ( R + r ) cos ⁡ φ − r cos ⁡ ( R + r r φ ) y ( φ ) = ( R + r ) sin ⁡ φ − r sin ⁡ ( R + r r φ ) 0 ≤ φ ≤ 2 π   , якщо   , R r = k − натуральне число ; 0 ≤ φ ≤ 2 r ⋅ π   , якщо   , R r = p q − раціональне число ; 0 ≤ φ ≤ ∞   , якщо   , R r − ірраціональне число . {\displaystyle {\begin{cases}x(\varphi )=(R+r)\cos \varphi -r\cos({\frac {R+r}{r}}\varphi )\\y(\varphi )=(R+r)\sin \varphi -r\sin({\frac {R+r}{r}}\varphi )\end{cases}}\qquad {\begin{aligned}&0\leq \varphi \leq 2\pi \ ,{\text{якщо}}\ ,{\frac {R}{r}}=k-{\text{натуральне число}};\\&0\leq \varphi \leq 2r\cdot \pi \ ,{\text{якщо}}\ ,{\frac {R}{r}}={\frac {p}{q}}-{\text{раціональне число}};\\&0\leq \varphi \leq \infty \ ,{\text{якщо}}\ ,{\frac {R}{r}}-{\text{ірраціональне число}}.\end{aligned}}}

При цьому початкова точка епіциклоїди, її касп, з якого починається утворення кривої, лежить на додатній частині осі O x {\displaystyle Ox} .

Кут φ {\displaystyle \varphi }  — параметр, а саме — це кут нахилу відрізка між центрами твірних кіл до осі O x {\displaystyle Ox} .

Параметричне рівняння повернутої відносно початку координат епіциклоїди має вигляд:

{ x ( φ ) = ( R + r ) cos ⁡ φ − r cos ⁡ ( R + r r φ − α ) y ( φ ) = ( R + r ) sin ⁡ φ − r sin ⁡ ( R + r r φ − α ) r R ⋅ α ≤ φ ≤ 2 π + r R ⋅ α   , якщо   , R r = k − натуральне число ; r R ⋅ α ≤ φ ≤ 2 r ⋅ π + r R ⋅ α   , якщо   , R r = p q − раціональне число ; r R ⋅ α ≤ φ ≤ ∞   , якщо   , R r − ірраціональне число . {\displaystyle {\begin{cases}x(\varphi )=(R+r)\cos \varphi -r\cos({\frac {R+r}{r}}\varphi -\alpha )\\y(\varphi )=(R+r)\sin \varphi -r\sin({\frac {R+r}{r}}\varphi -\alpha )\end{cases}}\qquad {\begin{aligned}&{\frac {r}{R}}\cdot \alpha \leq \varphi \leq 2\pi +{\frac {r}{R}}\cdot \alpha \ ,{\text{якщо}}\ ,{\frac {R}{r}}=k-{\text{натуральне число}};\\&{\frac {r}{R}}\cdot \alpha \leq \varphi \leq 2r\cdot \pi +{\frac {r}{R}}\cdot \alpha \ ,{\text{якщо}}\ ,{\frac {R}{r}}={\frac {p}{q}}-{\text{раціональне число}};\\&{\frac {r}{R}}\cdot \alpha \leq \varphi \leq \infty \ ,{\text{якщо}}\ ,{\frac {R}{r}}-{\text{ірраціональне число}}.\end{aligned}}}

При цьому епіциклоїда повернута відносно початку координат проти годинникової стрілки на кут β = r R ⋅ α {\displaystyle \beta ={\frac {r}{R}}\cdot \alpha } (тобто кут між відрізком, що з'єднує початкову точку епіциклоїди (її касп, з якого починається утворення кривої) з початком координат, та віссю O x {\displaystyle Ox} дорівнює r R ⋅ α {\displaystyle {\frac {r}{R}}\cdot \alpha } .

Можна ввести величину k = R r {\displaystyle \textstyle k={\frac {R}{r}}} , тоді параметричні рівняння звичайної (неповернутої) епіциклоїди приймуть вигляд:

{ x ( φ ) = r ⋅ ( ( k + 1 ) cos ⁡ φ − cos ⁡ ( ( k + 1 ) φ ) ) y ( φ ) = r ⋅ ( ( k + 1 ) sin ⁡ φ − sin ⁡ ( ( k + 1 ) φ ) ) . {\displaystyle {\begin{cases}&x(\varphi )=r\cdot \left((k+1)\cos \varphi -\cos \left((k+1)\varphi \right)\right)\\&y(\varphi )=r\cdot \left((k+1)\sin \varphi -\sin \left((k+1)\varphi \right)\right).\end{cases}}}

Величина k {\displaystyle k} визначає форму епіциклоїди (див. нижче).

Ці рівняння можна записати більш компактно у комплексній формі: [2]

z ( φ ) = r ⋅ ( ( k + 1 ) e i φ − e i ( k + 1 ) φ ) {\displaystyle z(\varphi )=r\cdot \left((k+1)e^{i\varphi }-e^{i(k+1)\varphi }\right)}

де

  • кут φ ∈ [ 0 , 2 π ] {\displaystyle \varphi \in [0,2\pi ]}  ;
  • радіус твірного (рухомого) кола r {\displaystyle r} ;
  • радіус напрямного (нерухомого) кола R = k r {\displaystyle R=kr} .

Рівняння Чезаро для епіциклоїди має вигляд:[1] :стор.819

ρ 2 a 2 + ( ℓ − b ) 2 b 2 = 1 {\displaystyle {\frac {\rho ^{2}}{a^{2}}}+{\frac {(\ell -b)^{2}}{b^{2}}}=1}

де
a = 4 r ⋅ ( R + r ) R + 2 r {\displaystyle a={\frac {4r\cdot (R+r)}{R+2r}}} , b = 4 r ⋅ ( R + r ) R {\displaystyle b={\frac {4r\cdot (R+r)}{R}}}
ρ {\displaystyle \rho }  — радіус кривини епіциклоїди в певній точці;
ℓ {\displaystyle \ell }  — довжина дуги епіциклоїди від її початку до цієї точки.

Це рівняння виражає наступну властивість епіциклоїди:
Якщо дуга епіциклоїди котиться без ковзання по прямій A B {\displaystyle AB} , то центр кривини точки дотику рухається по еліпсу; центр останнього лежить в тій точці прямої A B {\displaystyle AB} , через яку прокочується вершина епіциклоїди; одна з напіввісей збігається з прямою A B {\displaystyle AB} і по довжині дорівнює половині арки епіциклоїди, а саме: 4 r ⋅ ( R + r ) R {\displaystyle {\frac {4r\cdot (R+r)}{R}}} . Друга напіввісь є радіусом кривини в вершині і дорівнює: 4 r ⋅ ( R + r ) R + 2 r {\displaystyle {\frac {4r\cdot (R+r)}{R+2r}}} .[1] :стор.819

Властивості та особливості форми

  • Будь-яка епіциклоїда лежить в круговому кільці, обмеженому колами з радіусами R {\displaystyle R} та R + 2 r {\displaystyle R+2r} .

На першому з них лежать каспи, а на другому — вершини епіциклоїди.

  • При повороті навколо початку координат (центру нерухомого кола) O {\displaystyle O} на кут, кратний 2 π ⋅ r R {\displaystyle 2\pi \cdot {\frac {r}{R}}} , епіциклоїда суміщається сама з собою.[1] :стор.812
  • Якщо k {\displaystyle k}  — натуральне число, то епіциклоїда є замкненою алгебричною кривою 2 ( k + 1 ) {\displaystyle 2(k+1)} порядку;

Крива складається з k {\displaystyle k} конгруентних арок, а отже, має k {\displaystyle k} вершин та каспів (тобто точок зворотів).
Точок самоперетину не має.

При цьому твірне коло, що обертається навколо нерухомого кола, робить (k + 1) повних обертів навколо свого центру.

  • Якщо k = p q {\displaystyle k={\frac {p}{q}}}  — раціональне число, виражене у вигляді нескоротного дроба, то епіциклоїда є замкненою алгебричною кривою 2 ⋅ | p + q | {\displaystyle 2\cdot |p+q|} порядку;

Крива складається з p {\displaystyle p} конгруентних арок, а отже, має p {\displaystyle p} вершин та каспів.
Крива має p ⋅ ( q − 1 ) {\displaystyle p\cdot (q-1)} точок самоперетину.

При цьому твірне коло, що обертається навколо нерухомого кола, робить (p + q) повних обертів навколо свого центру.

  • Якщо k {\displaystyle k}  — ірраціональне число, то епіциклоїда є незамкненою кривою, та має нескінченну кількість арок, вершин та каспів.
  • Епіциклоїда має однакову кількість вершин та каспів;
  • Будь-яка епіциклоїда з радіусами нерухомого та рухомого кіл R {\displaystyle R} та r {\displaystyle r} тотожна з гіпоциклоїдою (точніше гіпоциклоїдою, що належить до типу перициклоїд) з радіусами нерухомого та рухомого кіл R {\displaystyle R} та R + r {\displaystyle R+r} .[1] :стор.816
  • Властивість нормалі та дотичної

Нормаль, що проведена через будь-яку точку M {\displaystyle M} епіциклоїди, проходить через відповідну точку дотику E {\displaystyle E} твірного (рухомого) та напрямного (нерухомого) кіл.
Дотична до епіциклоїди в деякій її точці M {\displaystyle M} , проходить через точку E ′ {\displaystyle E'} напрямного кола, діаметрально протилежну до точки E {\displaystyle E} .[1] :стор.817

Метричні характеристики

  • Довжина дуги епіциклоїди між точками, що відповідають полярним кутам 0 ≤ φ ≤ φ 1 {\displaystyle 0\leq \varphi \leq \varphi _{1}} : [1] :стор.818
ℓ = 8 r ⋅ ( R + r ) R ⋅ sin 2 ⁡ ( R 4 r ⋅ φ 1 ) . {\displaystyle \ell ={\frac {8r\cdot (R+r)}{R}}\cdot \sin ^{2}\left({\frac {R}{4r}}\cdot \varphi _{1}\right).}

Зокрема, довжина дуги однієї повної арки епіциклоїди дорівнює:

ℓ = 8 r ⋅ ( 1 + r R ) {\displaystyle \ell =8r\cdot \left(1+{\frac {r}{R}}\right)}

Якщо k = R r {\displaystyle k={\frac {R}{r}}}  — натуральне число, то довжина ℓ {\displaystyle \ell } всієї епіциклоїди:

ℓ = 8 ( k + 1 ) ⋅ r {\displaystyle \ell =8(k+1)\cdot r}
  • Площа сектора епіциклоїди між точками, що відповідають полярним кутам 0 ≤ φ ≤ φ 1 {\displaystyle 0\leq \varphi \leq \varphi _{1}} : [1] :стор.820
S = ( R + r ) ( R + 2 r ) 2 ⋅ ( φ 1 − r R ⋅ sin ⁡ ( R r ⋅ φ 1 ) ) . {\displaystyle S={\frac {(R+r)(R+2r)}{2}}\cdot \left(\varphi _{1}-{\frac {r}{R}}\cdot \sin \left({\frac {R}{r}}\cdot \varphi _{1}\right)\right).}

Площа сектора, що описується полярним радіусом O M {\displaystyle OM} епіциклоїди, коли точка M {\displaystyle M} пробігає одну її арку: [1] :стор.820

S 1 = π ⋅ r ( R + r ) ( R + 2 r ) R {\displaystyle S_{1}={\frac {\pi \cdot r(R+r)(R+2r)}{R}}}

Площа відповідного сектора напрямного (нерухомого) круга: S 2 = π ⋅ r ⋅ R {\displaystyle S_{2}=\pi \cdot r\cdot R} .

Таким чином, площа фігури, що обмежена однією аркою епіциклоїди та відповідною дугою напрямного кола, дорівнює

S = | S 1 − S 2 | = π r 2 ⋅ | 3 + 2 r R | {\displaystyle S=|S_{1}-S_{2}|=\pi r^{2}\cdot |3+2{\frac {r}{R}}|}

Якщо k = R r {\displaystyle k={\frac {R}{r}}}  — натуральне число, то площа S {\displaystyle S} фігури, що обмежена повною епіциклоїдою:

S = ( k + 1 ) ( k + 2 ) ⋅ π r 2 = π ⋅ ( R + r ) ( R + 2 r ) {\displaystyle S=(k+1)(k+2)\cdot \pi r^{2}=\pi \cdot (R+r)(R+2r)}

Це означає, що фігура, обмежена епіциклоїдою в ( k + 1 ) ( k + 2 ) k 2 {\displaystyle {\frac {(k+1)(k+2)}{k^{2}}}} разів більша за площею, від площі напрямного круга.

  • Радіус кривини будь-якої епіциклоїди в деякій її точці M {\displaystyle M} , що відповідає полярному куту φ {\displaystyle \varphi } :
ρ = 4 r ⋅ ( R + r ) R + 2 r ⋅ sin ⁡ ( R 2 r ⋅ φ ) , {\displaystyle \rho ={\frac {4r\cdot (R+r)}{R+2r}}\cdot \sin \left({\frac {R}{2r}}\cdot \varphi \right),}

Цю формулу можна записати у вигляді:[1] :стор.817

ρ = 2 ⋅ M E ⋅ R + r R + 2 r , {\displaystyle \rho =2\cdot ME\cdot {\frac {R+r}{R+2r}},}

де M E {\displaystyle ME}  — відрізок, що сполучає точку M {\displaystyle M} епіциклоїди і точку опори E {\displaystyle E} твірного кола.

В точках звороту епіциклоїди радіус кривини дорівнює ρ = 0 , {\displaystyle \rho =0,}
В вершинах епіциклоїди радіус кривини дорівнює ρ = 4 r ⋅ ( R + r ) R + 2 r . {\displaystyle \rho ={\frac {4r\cdot (R+r)}{R+2r}}.}

Відношення подібності складає[1] :стор.818 R : ( R + 2 r ) . {\displaystyle R:(R+2r).} Еволюта має той же центр, що і початкова епіциклоїда. Вершини еволюти збігаються з каспами початкової кривої. Отже, еволюту можна отримати, повернувши дану епіциклоїду на кут π ⋅ r R {\displaystyle \pi \cdot {\frac {r}{R}}} , а потім відповідно маштабувавши її.


Окремі випадки

Окремим випадком епіциклоїди є кардіоїда (епіциклоїда з одним каспом) та нефроїда (епіциклоїда з двома каспами).

Граничні випадки епіциклоїди:

  • Якщо радіус напрямного кола прямує до нескінченності ( R → ∞ {\displaystyle R\to \infty } ), крива стає циклоїдою з тим же радіусом твірного кола.[1] :стор.814
  • Якщо радіус твірного кола прямує до нескінченности ( r → ∞ {\displaystyle r\to \infty } ), твірне коло стає прямою, що котиться по нерухомому колу, а отримана крива, що описується фіксованою точкою цієї прямої, є евольвентою кола.

Див. також

Примітки

Література


Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).