YaChudo

Емі Медіган

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Емі Медіган
Amy Madigan
У лютому 2018 року
У лютому 2018 року
У лютому 2018 року
Ім'я при народженніЕмі Мері Медіган
Народилася11 вересня 1950 (76 років)
Чикаго, Іллінойс
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка
Alma materУніверситет Маркетта (1972)
Роки діяльностіз 1981
ЧоловікЕд Гарріс (з 1983)
IMDbnm0001496
Нагороди та премії
«Золотий глобус» (1990)
«Оскар» (2026)
Премія Гільдії кіноакторів США (2026)
«Вибір критиків» (2026)
CMNS: Емі Медіган у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Емі Мері Медіган (англ. Amy Marie Madigan; нар. 11 вересня 1950, Чикаго) — американська акторка. Лауреатка премій «Оскар», Гільдії кіноакторів США та «Вибір критиків» за роль у фільмі жахів «Зброя» (2025).

Починала як рок-співачка, на початку 1980-х років перейшла в акторську сферу. Найзнаніша за ролями у фільмах і серіалах «Вулиці у вогні» (1984), «Дядечко Бак» (1989), «Поле чудес» (1989), «Темна половина» (1993), «Карнавал» (2003—2005), «Бувай, дитинко, бувай» (2007), «Анатомія Грей» (2008—2009), «Межа» (2010—2011) та «Полювання» (2020).

Життєпис

Народилась 11 вересня 1950 року в Чикаго, штат Іллінойс. Має давнє ірландське коріння, мати — акторка-аматорка, батько — журналіст Newsweek, радіоведучий у Чикаго[3][4].

У 1972 році закінчила Університет Маркетта в Мілвокі, має ступінь бакалавра мистецтв. У 1974 році переїхала до Лос-Анджелеса, де розпочала кар'єру рок-співачки. «Я щодня сумую за музикою. Це вкрай вісцеральне та емоційне мистецтво. Проте я працювала в музичній сфері дуже довгий час і не була авторкою пісень, не створювала власний матеріал. Я відчувала, що б'юсь в одну й ту ж стіну» — казала Медіган[5].

На церемонії вручення премії «Еммі», вересень 1989 року

Деякий час працювала офіціанткою, навчалась акторства в Інституті театру і кіно Лі Страсберга[6]. На початку 1980-х років розпочала акторську кар'єру. У 1985 році вперше номінувалась на «Оскар» за роль доньки персонажа Джина Гекмена в драмі «Двічі в житті». Зіграла головні ролі та другорядні ролі у різножанрових фільмах «Вулиці у вогні» (1984), «Дядечко Бак» (1989), «Поле чудес» (1989), «Темна половина» (1993).

Завжди віддавала перевагу театру, ніж кіно[5]. Грала в п'єсах Бет Генлі, Сема Шепарда, Едуардо Мачадо. У 1992 році дебютувала на Бродвеї, зігравши Стеллу в «Трамваї „Бажання“» Теннессі Вільямса.

У 2000—2010-х роках виконувала головні та другорядні ролі в серіалах та фільмах «Карнавал» (2003—2005), «Бувай, дитинко, бувай» (2007), «Анатомія Грей» (2008—2009), «Межа» (2010—2011). Після настання 50-річного віку і до «Зброї» Медіган мала труднощі з цікавими ролями. У 2015 році вона зізналась, що чоловік працює значно більше, ніж вона[5].

У 2025 році пережила повторний сплеск популярності, зігравши головну негативну роль у фільмі жахів «Зброя». При створенні образу акторка надихалась фотомистецтвом Діани Арбус і роллю Бетті Девіс у класичному фільмі жахів «Що сталося з Бебі Джейн?» (1962). Критики з захопленням сприйняли перевтілення Медіган, а стаття в Vulture навіть називалась «Дайте Емі Медіган „Оскар“ за „Зброю“»[7]. За роль зловісної тітоньки Гледіс 75-річна акторка здобула перші в кар'єрі премії «Оскар», Гільдії кіноакторів США та «Вибір критиків».

Особисте життя

У 1980 році познайомилась з актором-початківцем Едом Гаррісом, з яким вже за рік грала на одній сцені. У 1983 році Гарріс і Медіган одружились. У 1993 році у подружжя народилась донька Лілі. «Ми з Едом різні люди, але дуже схожі у важливих речах. Ми готуємось до ролі по-різному, репетируємо по-різному, але в нашому випадку це спрацьовує» — казала акторка[5].

Медіган є прибічницею католицької віри[8].

Фільмографія

  • «Подружжя Гарт» (1981; телесеріал) — Адель
  • «Дитя кохання» (1982) — Террі Джін Мур
  • «Любовні листи» (1983) — Венді
  • «Наступного дня» (1983) — Елісон Ренсом
  • «Місця в серці» (1984) — Віола Келсі
  • «Вулиці у вогні» (1984) — Маккой
  • «Затока Аламо» (1985) — Глорі Шір
  • «Двічі в житті» (1985) — Санні Маккензі-Собел
  • «Помста Пентагону» (1987) — Барбара Каттер
  • «Принц Пенсильванії» (1988) — Карла Гедлі
  • «Поле чудес» (1989) — Енні Кінселла
  • «Дядечко Бак» (1989) — Шеніз Коболовскі
  • «Роу проти Вейда» (1989) — Сара Веддінгтон
  • «Темна половина» (1993) — Ліз Бомон
  • «Жіночі збочення» (1996) — Медді Стівенс
  • «Біль кохання» (1997) — Бретт Емерсон
  • «З такими друзями...» (1998) — Ханна Дімартіно
  • «Блискуча брехня» (1998) — Мері Джейн Венн
  • «Поллок» (2000) — Пеггі Гуггенгайм
  • «Час танцювати» (2002) — Джекі
  • «Проєкт Ларамі» (2002) — офіцер Реггі Флатті
  • «Карнавал» (2003—2005; телесеріал) — Айріс Кроу
  • «Пережити зиму» (2005) — Лорі Ленскі
  • «Бувай, дитинко, бувай» (2007) — Бі Маккріді
  • «Криміналісти: мислити як злочинець» (2007; телесеріал) — Джейн Генретті
  • «Врятувати Грейс» (2008; телесеріал) — Гретчен Лагарді
  • «Живий доказ» (2008) — Френ Віско
  • «Анатомія Грей» (2008—2009; телесеріал) — доктор Кетрін Ваятт
  • «Швидка допомога» (2009; телесеріал) — Мері Теггерт
  • «Закон і порядок» (2010; телесеріал) — Емілі Раян
  • «Вірджинія» (2010) — Розанна Тіптон
  • «Межа» (2010—2011; телесеріал) — Мерілін Данем
  • «Ось я який» (2011) — директорка Евелін Келнер
  • «Мемфіс Біт» (2011; телесеріал) — Кейт Мерфі
  • «Погода майбутнього» (2012) — Грета
  • «Рятувальниця» (2013) — Жюстін Лондон
  • «Прісна вода» (2013) — мадам Боварі
  • «Закохана Шайрін» (2014) — Рейчел Гарсон
  • «Фронтера» (2014) — Олівія Макнері
  • «Сіра леді» (2015) — Лола
  • «Правила не застосовуються» (2016) — місіс Бренсфорд
  • «Ґрейс і Френкі» (2016; телесеріал) — Елейн Міллстейн
  • «Як уникнути покарання за вбивство» (2016; телесеріал) — Айрін Кроулі
  • «Застряглі» (2017) — Сью
  • «Нечесний» (2017) — Джойс Вон
  • «Американська жінка» (2018) — Маргарет «Пеггі» Келлеген
  • «Остання межа» (2019) — Донна Берр
  • «Полювання» (2020) — Міранда («Ма»)
  • «Страшні казки: Місто янголів» (2020; телесеріал) — Аделаїда Фінністер
  • «Ненаситний» (2021) — директорка Еллен Бут
  • «Відновлення» (2025) — Бесс Гедлі
  • «Зброя» (2025) — тітонька Гледіс
  • «Спонсор» (2026)

Нагороди

  • 1983 — номінація на премію «Золотий глобус» в категорії «Нова зірка року» (за фільм «Дитя кохання»)
  • 1984 — приз за найкращу жіночу роль кінофестивалю у Сіджасі (за фільм «Вулиці у вогні»)
  • 1985 — номінація на премію «Золотий глобус» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Двічі в житті»)
  • 1986 — номінація на премію «Оскар» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Двічі в житті»)
  • 1989 — номінація на премію «Незалежний дух» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Принц Пенсильванії»)
  • 1989 — номінація на премію «Еммі» в категорії «Найкраща жіноча роль в мінісеріалі або фільмі» (за фільм «Роу проти Вейда»)
  • 1990 — премія «Золотий глобус» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану в телесеріалі, мінісеріалі або фільмі» (за фільм «Роу проти Вейда»)
  • 1998 — номінація на премію «Незалежний дух» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Біль кохання»)
  • 1999 — номінація на премію «Супутник» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану в телесеріалі, мінісеріалі або фільмі» (за фільм «Блискуча брехня»)
  • 2004 — номінація на премію «Супутник» в категорії «Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі» (за серіал «Карнавал»)
  • 2026 — Міжнародна премія Австралійської академії кінематографу і телебачення в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Зброя»)
  • 2026 — номінація на премію «Золотий глобус» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Зброя»)
  • 2026 — премія «Вибір критиків» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Зброя»)
  • 2026 — премія Гільдії кіноакторів США в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Зброя»)
  • 2026 — премія «Оскар» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Зброя»)

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1013697324 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Teamsters' Dolores H. Madigan, 70
  4. ↑ Mother of actress Amy Madigan dies of cancer
  5. ↑ а б в г Classic Hollywood: Amy Madigan, stage lover, directs an L.A. play
  6. ↑ Amy Madigan gets the right parts but glamor isn't in her script
  7. ↑ Give Amy Madigan an Oscar for Weapons. Why Not?
  8. ↑ Ed Harris Has the Righteous Stuff, Too / Actor plays a particularly convincing priest in `The Third Miracle'

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).