Емі Локейн

Емі Локейн
англ. Amy Locane
Народилася	19 грудня 1971 (54 роки)  Трентон, США
Громадянство	США
Діяльність	акторка, телеакторка, кіноакторка
Alma mater	Villa Victoria Academyd
Роки діяльності	1984 — тепер. час
IMDb	nm0000504

Емі Роуз Локейн (англ. Amy Rose Locane; нар. 19 грудня 1971, Трентон, Нью-Джерсі, США) — американська акторка, знана завдяки ролі в музичній комедії Джона Вотерса 1990 року «Плаксій». 1992 року зіграла Сенді Гарлінг у першому сезоні мильної опери «Район Мелроуз». З'явилася у фільмі «Шкільні зв'язки» 1992 року разом із Меттом Деймоном і Бренданом Фрейзером.

У вересні 2020 року почала відбувати восьмирічне ув'язнення за смертельну ДТП, яка сталася 2010 року. Раніше отримала три роки позбавлення волі, з яких провела за ґратами два з половиною. Засуджена повторно через м'якість першого вироку^[3].

Народилася в Трентоні, штат Нью-Джерсі, і закінчила Академію Вілли Вікторії^[4]. До 12 років знялася у більш ніж 60 рекламних роликах, а потім отримала регулярну роль у ситкомі «Спенсер» (1984).

1989 року дебютувала на великому екрані в незалежному підлітковому драматичному фільмі «Загублені ангели» з Адамом Горовіцем у головній ролі. Наступного року виконала головну роль разом з Джонні Деппом у романтичній комедії Джона Вотерса «Плаксій»^[5][6]. Фільм зазнав комерційного провалу, але згодом став культовою класикою. Двічі зіграла дівчину Брендана Фрейзера у фільмах «Шкільні зв'язки» (1992) і «Пустоголові» (1994).

1992 року була частиною оригінального складу мильної опери Fox «Район Мелроуз», але залишила проєкт після 13 епізодів^[7]. У драмі 1994 року «Блакитне небо» зіграла доньку Джесіки Ленґ^[8]. У фільмі 1996 року «Віднесені» зіграла молоду коханку Денніса Гоппера. У 1997 році з'явилася разом з Беном Аффлеком і Роуз Макгавен у фільмі «Подорожні» та з Джаредом Лето у байопіку «Префонтейн». 1998 року знялася у чорній комедії «У наркотичних хвилях» і фантастичному горрорі «Легенда Брема Стокера». Повернулася на телебачення, знявшись у різдвяному фільмі «Ебенезер» разом з Джеком Пелансом. Серед її пізніших робіт — «Пограбування» (2001) і «Секретарка» (2002).

2006 року заручилася з бізнесменом Марком Бовенізером і згодом припинила зніматися в кіно. Час від часу грала в місцевому громадському театрі поблизу їхнього будинку в Гоупвеллі, штат Нью-Джерсі, і знялася у двох восьмихвилинних короткометражних фільмах 2009 року^[9][10]. Мають двох доньок 2007 та 2009 р.н^[11][12].

27 червня 2010 року о 21:05 потрапила в автомобільну аварію зі смертельними наслідками в Монтгомері, Нью-Джерсі^[13][14]. Локейн їхала зі швидкістю 53 милі за годину (85 км/год) дорогою з дозволеною швидкістю 35-миль-за-годину (56 км/год) і швидко наблизилася до автомобіля під кермуванням Фреда Сімана, який рухався зі швидкістю 3 милі за годину (4,8 км/год). При здійсненні повороту Сіманом Локрейн врізалась в автомобіль. Внаслідок аварії загинула дружина Сімана, 60-річна Гелен^[14].

Після аварії перевірка показала, що рівень алкоголю в крові Локейна становив 0,23 проміле, що майже втричі перевищує ліміт, встановлений законом^[15]. У грудні 2010 року її звинуватили у вбивстві з обтяжуючими обставинами^[10]. 27 листопада 2012 року суд присяжних округу Сомерсет визнав її винною^[15]. 14 лютого 2013 року засудили до трьох років ув'язнення^[16][17][18]. Локейн відбувала покарання у виправній колонії для жінок у Юніон Тауншип. 12 червня 2015 року умовно-достроково звільнена^[19]. Наприкінці 2015 року її чоловік подав на розлучення та на опіку над їхніми двома дочками^[20].

22 липня 2016 року апеляційний суд штату Нью-Джерсі ухвалив перегляд вироку^[21]. Після перевірки суддя Рід у вересні 2016 року заявив, що помилився у рішенні, і Локрейн повинна відсидіти додаткові шість місяців^[18]. 13 січня 2017 року Рід вирішив, що Локейн не повинна повертатися до в'язниці, заявивши, що її поведінка після звільнення свідчить про відсутність загрози для суспільства^[22]. Говорячи пізніше про аварію та жертв, Локейн сказала, що Гелен Сіман «назавжди залишиться в її думках»^[23]. У лютому 2019 року Локейн повторно засуджена до п'яти років ув'язнення, але залишалася на свободі під заставу до розгляду апеляції^[24].

22 липня 2020 року апеляційний суд постановив, що вирок Локейн 2019 року неправильний і справу повернули на новий розгляд. Винесене рішення відхилило аргумент Локейн про подвійну небезпеку.

17 вересня 2020 року засуджена до восьми років ув'язнення після того, як суддя погодився з прокурором, що початковий вирок був занадто м'яким. За законом штату Нью-Джерсі Локейн має відбути шість років за ґратами, щоб отримати право на умовно-дострокове звільнення^[25][26]. 2022 року програла федеральну апеляцію на скорочення терміну ув'язнення штату^[27]. Строк відбуває у виправній колонії для жінок у Юніон Тауншип^[28].