Емі Адамс

Емі Адамс
англ. Amy Adams
Ім'я при народженні	Amy Lou Adams (Емі Лу Адамс)
Народилася	20 серпня 1974[1][2][…] (52 роки)  Авіано, Порденоне, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія
Громадянство	США  Італія
Діяльність	кіноакторка, співачка, танцюристка, телеакторка, акторка театру, акторка, акторка озвучення, кінопродюсерка, музикантка
Alma mater	Douglas County High Schoold
Роки діяльності	1999 — тепер. час
У шлюбі з	Darren Le Gallod[4][5]
Діти	Aviana Olea Le Gallod[5]
Батьки	Richard Kent Adamsd
IMDb	nm0010736
Нагороди та премії
премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — комедія або мюзикл (2014) Незалежний дух (2006) Сатурн (2008) зірка на голлівудській Алеї слави (11 січня 2017) премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — комедія або мюзикл (2015) премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад в ігровому кіно
Емі Адамс у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Емі Лу Адамс (англ. Amy Lou Adams; нар. 20 серпня 1974, Віченца, Італія) — американська акторка, співачка, авторка пісень, танцюристка і благодійниця. Шестиразова номінантка премії «Оскар», семиразова номінантка премії BAFTA. Володарка премії Американської Гільдії кіноакторів та двох премій «Золотий глобус» за ролі у трагікомедії «Американська афера» (2013) та драмі «Великі очі» (2014). Власниця зірки на Голлівудській алеї слави.

Емі Адамс народилася в італійському місті Віченца^[10] четвертою з семи дітей в американських батьків Річарда Кента і Кетрін Адамс (до шлюбу Хікен) — має чотирьох братів і двох сестер. Серед її предків, крім англійців, також були данці, швейцарці та норвежці. Батько, американський військовий, постійно переїжджав із сім'єю з однієї військової бази на іншу. Емі було 8 років, коли родина перебралася до міста Касл-Рок, штат Колорадо. Сім'я сповідувала мормонізм, але залишила церкву після розлучення батьків у 1985.

Під час навчання у школі округу Дуглас Емі Адамс співала у шкільному хорі, а також була ученицею у місцевій танцювальній трупі з перспективою стати балериною. Батьки сподівалися, що Емі продовжить відвідувати атлетичні заняття, щоб отримати шанс на вступ до коледжу, але вона полишила їх заради танців.

Після закінчення середньої школи Емі з матір'ю переїхала до Атланти, штат Джорджія. Відкинувши план стати професійною балериною, вона влаштувалася до музичного театру. На відміну від «надто вимогливого та обмеженого» балету, після «всіх цих присвячених йому років тіло просто розбите», виступи в музичному театрі відповідали її темпераменту набагато більше. До 18 років Адамс виступала в аматорському театрі, підробляючи консультанткою в магазині «Gap». Через кілька тижнів після закінчення середньої школи вона влаштувалася на повноцінну роботу в ресторан «Hooters» як старша офіціантка. Вона звільнилася через три тижні після того, як накопичила суму для купівлі першого автомобіля.

Професійну акторську діяльність Емі Адамс почала з роботи танцюристкою в театрах Boulder's Dinner Theatre та Country Dinner Playhouse. У 1995 році на одному з виступів її помітив театральний керівник із Міннеаполісу Майкл Бріндісі та запропонував працювати у нього. Прийнявши пропозицію, Адамс переїжджає до Шанхасена, штат Міннесота, де протягом наступних трьох років виступає у місцевих театрах Chanhassen Dinner Theatres. Під час вимушеного відпочинку через розтягнення м'яза вона пробується на роль у сатиричній комедії 1999 року «Вбивча краса», зйомки якої проходили в Міннесоті, і потрапляє до акторського складу. Після закінчення зйомок Адамс у січні 1999 переїжджає до Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія. Через деякий час після прибуття Адамс отримує роль Кетрін Мертей у телевізійному серіалі «Манчестерська підготовка» компанії Fox Network, спінофі фільму «Жорстокі ігри». Проте серіал не виправдав надій компанії і після кількох переробок сценарію та двох знімальних перерв його було скасовано. Зняті епізоди пізніше було перемонтовано та випущено на відео під назвою «Жорстокі ігри 2».

У період з 2000 по 2002 рік Адамс брала участь у кількох малобюджетних фільмах, таких як «Пляжний психоз», виконувала невеликі ролі у серіалах «Шоу 70-х», «Усі жінки — відьми», «Баффі — винищувачка вампірів», «Таємниці Смолвіля» «Західне крило», а також знялася в детективної трагікомедії Стівена Спілберга «Впіймай мене, якщо зможеш» у ролі Бренди Стронг. Ця роль, за словами Спілберга, мала стати імпульсом до успішного розвитку її кар'єри, проте після завершення роботи над фільмом Адамс протягом цілого року не отримувала пропозицій про зйомки. Однак участь у великому проєкті під керівництвом відомого режисера стала для Адамс надихаючою: «Вперше я відчула, що здатна грати на рівні цих людей. Заслужити довіру Стівена Спілберга… це дуже допомогло мені повірити у власні сили».

2004 року Адамс знялася у фільмі «Остання гонка» та озвучила кількох персонажів в анімаційному телесеріалі «Король гори». Також вона знімалася в телесеріалі «Доктор Вегас» у ролі Еліс Доерті, але пізніше була звільнена через контрактну суперечку.

Незадовго до виходу з проєкту «Доктор Вегас» Адамс отримала сценарій до малобюджетного незалежного фільму «Червневий жук» та пропозицію пройти прослуховування на роль Ешлі. На той момент відсутність професійного зростання викликала в 30-річної акторки занепокоєння: «Я почала замислюватися, а чи не переїхати мені до Нью-Йорка і зайнятися чимось іншим». Про участь у фільмі «Червневий жук» Адамс пізніше згадувала: «Це було по-справжньому надихаюче. До кінця літа я була безробітною, але водночас відчувала щастя та гордість. Прийшло, знаєте, те відчуття, що я більше ніколи не дозволю зневажати собою». Прем'єра картини відбулася у 2005 році на кінофестивалі «Санденс», за підсумками якого Адамс за свою роль здобула Спеціальний приз журі.

2005 року на екрани кінотеатрів вийшла романтична комедія «Наречений напрокат». І того ж року компанія Sony Pictures Classics випустила в обмежений прокат «Червневого жука». За цю роботу Адамс заслужила визнання та хвалебні відгуки кінокритики. Каріна Чокано з газети Los Angeles Times зазначала: «Адамс виконала роль, яка легко могла б перетворитися на карикатуру, тонко та багатогранно». Акторка здобула кілька нагород у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану», включаючи премію Національної спільноти кінокритиків та премію «Незалежний дух». Адамс також була номінована на премію Гільдії кіноакторів та премію «Оскар». А 2006 року їй запропонували членство в Академії кінематографічних мистецтв та наук.

Попри те, що у «Червневого жука» була обмежена аудиторія, яскрава, запам'ятовувана гра Адамс змусила кіноспільноту звернути увагу на її акторську кар'єру. Їй починають частіше пропонувати ролі, вона з'являється у комедії «Рікі Боббі: Король дороги», запрошується на роль Кеті в телесеріалі «Офіс». Після озвучення Поллі Пьюрбред у фільмі Студії Волта Діснея «Суперпес» Адамс знялася в головній ролі у диснеївському великобюджетному фентезійному мюзиклі 2007 року «Зачарована». Адамс успішно пройшла відбір із понад трьохсот акторок. Пізніше режисер картини Кевін Ліма пояснював свій вибір тим, що Адамс мала «приголомшливе уміння вживатися в роль, проникати в суть персонажки і при цьому не засуджувати її».

Фільм «Зачарована» став комерційно успішним, зібравши у світовому прокаті понад $340 млн. Яскрава гра Адамс була відзначена багатьма кінокритиками, наприклад, Тодд МакКарті з Variety припустив, що роль у цій картині зробить з неї зірку, також, як це свого часу сталося з Джулією Ендрюс після зйомок у фільмі «Мері Поппінс». Роджер Еберт із Chicago Sun Times назвав гру Адамс «чистою і променистою», а Веслі Морріс із The Boston Globe висловив думку, що «своїм фізичним красномовством і тонкою комічною грою вона продемонструвала непідробну акторську майстерність». Ця роль принесла Адамс номінацію на премію «Золотий глобус» у категорії «Найкраща жіноча роль у комедії чи мюзиклі», номінацію на премію Асоціації кінокритиків у категорії «Найкраща акторка» та премію «Сатурн» за «Найкращу жіночу роль».

Успіх фільму «Зачарована» підняв у медіа хвилю інтересу до Емі Адамс. У цей же період вона знялася у фільмі «Війна Чарлі Вілсона» в ролі Бонні Бах. Наступним проєктом Адамс став фільм «Чистка до блиску», в якому вона втілила соло-матір, яка намагається заробити достатню суму для влаштування сина в приватну школу, заради чого налагоджує власний бізнес у сфері прибирання місць злочинів. Прем'єра картини відбулася у 2008 році на кінофестивалі «Санденс» і отримала змішані відгуки критики, а в березні 2009 року фільм був випущений в обмежений прокат і викликав переважно позитивну реакцію аудиторії. Американський кінокритик Мік Ласаль з газети San Francisco Chronicle написав на фільм позитивну рецензію, висловившись в ній, зокрема: «Гра емоцій на обличчі Емі Адамс — достатня причина для перегляду „Чистки до блиску“» .

Першою картиною за участю Адамс, що вийшла в кінопрокат у 2008 році, стала «Міс Петтігрю живе одним днем». У ній вона зіграла Делісію Лафосс — американську артистку-початківицю, яка живе в Лондоні, доля якої різко змінюється після зустрічі з гувернанткою Гвінівер Петтігрю у виконанні Френсіс Макдорманд. Фільм був добре прийнятий більшістю критиків, проте деякі відзначили подібність її ролі зі світлими та наївними образами, створеними акторкою в картинах «Червневий жук» та «Зачарована». «Адамс блискуче адаптувалася до гри розумної дурниці» — написала Каріна Чокано з газети Los Angeles Times. Подібну думку у своїй статті висловив журналіст Кірк Ганікатт із газети The Hollywood Reporter: «Адамс більш-менш слідує своєму образу принцеси Жизель, додавши до нього лише хибну нотку легковажного бешкетування».

Наприкінці 2008 року на екрани кінотеатрів вийшла драма «Сумнів», поставлена ​​за однойменною п'єсою Джона Патріка Шенлі. Про кастинг на цю роль Адамс дізналася від своєї колеги по фільму «Чистка до блиску» Емілі Блант, проте коли вона прийшла на проби їй сказали, що роль вже розподілена. Але Шенлі врешті все ж вибрав Адамс, пояснивши своє рішення тим, що «вона має цю невловиму рису Інгрід Бергман, внутрішнє світло. Дивлячись на неї, ви бачите хорошу людину, яка чинить опір мерзотам цього складного світу, і, попри свій гострий розум, продовжує нести в собі цю особливу духовну невинність». Критика добре прийняла фільм, а роль Адамс була відзначена як найменш показова серед основних чотирьох партій. Манола Даргіс, кінокритик із газети The New York Times, назвала її гру «невпевненою», а Тодд МакКарті з журналу Variety сказав, що «Адамс у ролі молодої симпатичної черниці не робить нічого, що не змогла б зробити будь-яка інша акторка». Мік Ласаль із San Francisco Chronicle у своїй статті висловив протилежну думку: «Однією з головних переваг стрічки є присутність у ній Адамс, яка своєю інтерпретацією ролі Сестри Джеймс, загалом призначеної лише для посилення екранного образу Сестри Елоїзи, робить юну черницю цікавою персонажкою». За участь у цій картині Адамс була номінована в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» на премію «Оскар», премію «Золотий глобус», премію Гільдії кіноакторів та премію Британської кіноакадемії.

Наступною роллю Емі Адамс стала Амелія Ергарт у великобюджетному пригодницькому фільмі 2009 року «Ніч у музеї 2», головну роль у якому виконав Бен Стіллер. Попри те, що картина отримала переважно середні відгуки, більшість критиків виділили гідну гру Адамс. Одним з тих, хто дав позитивну оцінку, був Оуен Глейберман із журналу Entertainment Weekly, який зазначив, що «„У Битві при Смітсоні“ достатньо експресії, однак саме Адамс вдихає в неї енергію». Режисер картини Шон Леві так відгукнувся про неї: «Я не впевнений у тому, що серед її покоління є кращі акторки… Я маю на увазі, що, звичайно, зараз можна згадати багато відомих імен, але чи знайдеться серед них така, що змогла би зробити „Сумнів“, „Джулі та Джулія“, „Ніч у музеї 2“, і все за один рік? Широта спектра її таланту мало має собі рівних. І її участь — одна з головних причин, чому ми вважаємо, що наш новий фільм набагато кращий за перший». У тому ж році на екрани вийшла комедія «Джулі та Джулія», в якій Адамс разом зі своєю колегою по фільму «Сумнів» Меріл Стріп виконали головні ролі.

У 2010 році за участю Адамс вийшли два фільми: романтична комедія «Заміж у високосний рік» та біографічна спортивна драма «Боєць», в якій вона зіграла рішучу Шарлін Флемінг. «Боєць», номінований на «Оскар» у категорії «Найкращий фільм», був відзначений критикою за сильний акторський склад, до якого також увійшли Марк Волберг, Крістіан Бейл та Мелісса Лео. Згодом Адамс розповіла, що після її затвердження на роль у «Бійці» режисер картини Девід О. Рассел сказав: «Ти настільки не схожа на принцесу, що нам просто необхідно щось із цим зробити! Я хочу виявити іншу частину твоєї сутності і дати тобі можливість позбавитися цього казкового флеру, оскільки він не властивий тобі, і є лише частиною роботи, що проробляється тобою». Кінокритик Джо Моргенштерн із Wall Street Journal у своїй рецензії написав, що у «Бійці» вона «настільки ж непохитна, уважна, розумна і насмішкувата, наскільки в „Зачарованій“ — дивовижна і прекрасна. Що за акторка, що за безмежний талант!». За цю роль Адамс була номінована на премію BAFTA, премію «Вибір критиків», дві премії Гільдії кіноакторів, премію «Золотий глобус» та премію «Оскар» у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану», поступившись три останні нагороди своїй колезі за фільмом Меліссі Лео.

У 2011 році Адамс знову працювала в Студії Діснея над музичною комедією «Маппет-шоу», де застосувала свої вокальні дані.

У 2012 році Адамс отримала один із найвищих відгуків у своїй кар'єрі за роботу у фільмі режисера Пола Томаса Андерсона «Майстер». Вона зіграла Пеггі Додд — впливову та безжальну дружину лідера релігійної організації. Пітер Треверс з журналу Rolling Stone написав, що «за той витончений деспотизм, що вкладається нею в образ так званої вірної дружини, вона заслуговує на пильну увагу засновників кінопремій». Цього ж року на екрани кінотеатрів вийшла драма «Кручений м'яч», в якій Адамс виступила в ролі дочки бейсбольного тренера. Фільм викликав неоднозначну реакцію у публіки і критики, проте гра Адамс була відзначена пресою. «З типової ролі вона робить щось цінне» — зауважив Роджер Еберт. Адамс також взяла участь у зйомках картини «На дорозі» бразильського режисера Вальтера Саллеса, поставленої за однойменним романом Джека Керуака. У стрічці вона зіграла роль Джейн Лі — наркозалежної біт-поетеси, прообразом якої стала Джоан Воллмер. Прем'єра картини відбулася у Каннах та отримала змішані відгуки критики.

У липні 2012 року Адамс виконала роль Дружини Пекаря у мюзиклі композитора Стівена Сондгайма та лібретиста Джеймса Лепайна «У ліс» у постановці Публічного театру. Участь у цьому мюзиклі, показ якого був приурочений до літнього фестивалю «Шекспір ​​у парку», що щорічно проводиться в Центральному парку в театрі на відкритому повітрі Delacorte Theater, стала для неї дебютом на нью-йоркській сцені та першим за 13 років виступом у театрі. Мюзикл загалом, і виступ Адамс зокрема, отримали приємні відгуки критики.

2013 року Емі Адамс зіграла у фільмі Спайка Джонза «Вона». Також акторка виконала роль Лоїс Лейн в екранізації-перезапуску коміксу «Людина зі сталі». Творці фільму, продюсер Крістофер Нолан та режисер Зак Снайдер, заявили: «Ми щасливі анонсувати, що до нашого проєкту приєдналася Емі Адамс — одна з найнеординарніших та найшанованіших сучасних кіноакторок. На наш погляд, Емі має достатній талант, щоб втілити в екранному образі всі ті якості, за які ми так любимо Лоїс: дотепність, стійкість, темпераментність, ніжність і, звичайно, красу». У минулому Адамс вже брала участь у проєкті, пов'язаному із всесвітом Супермена — телесеріалі 2001 року «Таємниці Смолвіля». Окрім цього, акторка виконала роль коханки персонажа Крістіана Бейла у стрічці режисера Девіда О. Рассела «Американська афера», що описує обставини скандалу навколо операції ФБР Abscam, а також з'явилась у незалежній драмі «Колискова».

У 2016 році відбулася прем'єра психологічного трилера режисера Тома Форда «Нічні звірі», в якому Емі Адамс, за словами критики, «зробила квантовий стрибок з образів милих дівчат і принцес у вищу акторську лігу і вразила своєю необмеженою пластичністю». Також вона виступила у головній ролі у науково-фантастичному фільмі «Прибуття». У 2016 і 2017 роках Адамс знову зіграла Лоїс Лейн у фільмах «Бетмен проти Супермена: На зорі справедливості» та «Ліга справедливості».

У 2018 році вийшов серіал «Гострі предмети», де Адамс виконала головну роль. Також вона втілила другу леді США Лінн Чейні у політичній трагікомедії «Влада». За цю роль вона отримала номінацію на «Оскар» як найкраща акторка другого плану. За участь у фільмі вона отримала також номінацію на «Золотий глобус».

Адамс розпочала нове десятиліття драмою «Сільська елегія», заснованою на однойменній книзі Дж. Д. Венса. Він отримав негативні відгуки від критики; рецензент Rolling Stone заявив, що, попри надійну роботу Адамс як матері Венса, яка зловживає психоактивними речовинами, вона потрапила в пастку погано написаного фільму. Кілька ЗМІ критикували фільм за недостатню кількість сцен для розвитку її персонажки. Попри це, Адамс отримала номінацію на премію Гільдії акторів за найкращу жіночу роль. Також Адамс зіграла роль агорафобної свідки вбивства в детективі Джо Райта «Жінка у вікні», заснованому на однойменному романі. Знятий у 2018 році фільм кілька разів відкладався через погані тести, а пізніше через пандемію COVID-19; зрештою він вийшов на Netflix у 2021 році. Потім Адамс зіграла другорядну роль скорботної матері у фільмі «Дорогий Еван Гансен», екранізації однойменного бродвейського мюзиклу. І «Жінка у вікні», і «Дорогий Еван Гансен» були погано сприйняті.

У 2022 році Адамс вперше з'явилася в театрі Вест-Енду у відновленні п'єси «Скляний звіринець» в театрі герцога Йоркського. Вона зіграла Аманду, матріарха, яка намагається виховати своїх дітей. Постановка отримала неоднозначні відгуки. Домінік Кавендіш з The Daily Telegraph вважав гру Адамс «ясною, простою, правдоподібною та неймовірно серцерозбиваючою через свою приховану вразливість», але Нік Кертіс з Evening Standard вважав її «приглушеною та непереконливою». Потім вона повторила роль Жизель у сиквелі «Зачарованої», прем'єра якого відбулася на Disney+. Вона також записала шість пісень для його саундтреку. Критики відзначили незмінний шарм Адамс, але вважали, що продовження поступається своєму попереднику.

Емі Адамс створила власну продюсерську компанію під назвою Bond Group Entertainment разом зі своєю менеджеркою Стейсі О'Ніл у 2019 році. Їх перший реліз відбувся у 2024 році з екранізацією сатиричного роману «Нічна сучка», в якій Адамс зіграла матір, що бореться з труднощами виховання та знаходить в собі фантастичні можливості перетворення на собаку. Акторка знайшла зв'язок із матеріалом, оскільки відчувала себе виснаженою, балансуючи між материнськими зобов'язаннями під час виступів у театрі. Критика полярно сприйняла фільм, що, за словами Адамс, і було її метою. За свою гру вона отримала ще одну номінацію на «Золотий глобус».

У 2026 році Адамс зіграє з Дженною Ортегою у науково-фантастичному фільмі Тайки Вайтіті «Клара і сонце» за романом Кадзуо Ішіґуро, а також у драматичному фільмі Корнеля Мундручо «Біля моря».

Адамс познайомилася з актором і художником Дарреном Ле Галло на курсі акторської майстерності у 2001 році. Вони почали зустрічатися через рік під час співпраці над короткометражним фільмом під назвою «Пенні». У 2008 році вони заручилися. У 2010 році Адамс народила доньку Авіану. Через сім років після заручин пара одружилася на приватній церемонії на ранчо поблизу Санта-Барбари, штат Каліфорнія. Вони живуть у Беверлі-Гіллз, Каліфорнія.

Емі Адамс не бачить великої цінності в тому, щоб бути знаменитістю, і стверджує, що «чим більше люди знають про мене, тим менше вони віритимуть мені та моїм героїням». Вона мало привертає уваги пліток або таблоїдів і прагне підтримувати здоровий баланс між роботою та особистим життям. Вона докладає зусиль, щоб не впливати на свою славу, вважаючи, що це завадить їй чесно грати ролі. Адамс розповідала, що з дитинства потерпала від незахищеності та відсутності впевненості, і про те, як материнство зробило її спокійнішою. Вона часто починає співати, коли відчуває стрес на роботі.

Емі Адамс приєдналася до інших акторів у закликах до рівної оплати праці для жінок у кіноіндустрії.

Зазнавши труднощів у перші роки в кіноіндустрії, Адамс тісно співпрацює з незаможними студентами нью-йоркської кіношколи Ghetto. Variety відзначив її за роботу з ними у 2010 році. Вона підтримує Trevor Project, некомерційну організацію, яка допомагає проблемним ЛГБТ-підліткам.

У 2013 році вона випустила книгу The Beauty Book for Brain Cancer, щоб допомогти зібрати гроші для благодійних організацій проти раку мозку Snog і Headrush.

У 2020 році Адамс об'єдналась з акторкою Дженніфер Гарнер, щоб запустити кампанію #SaveWithStories, щоб сприяти навчанню дітей під час закриття шкіл через пандемію COVID-19. Адамс є амбасадоркою The RightWay Foundation, благодійної організації, яка надає послуги з працевлаштування та поліпшення психічного здоров'я колишніх прийомних дітей. Variety відзначив її за роботу з ними в 2024 році.

Емі Адамс отримала шість номінацій на премію «Оскар»: як найкраща акторка другого плану за фільми «Червневий жук» (2005), «Сумнів» (2008), «Боєць» (2010), «Майстер» (2012) і «Влада» (2018), а також як найкраща акторка за фільм «Американська афера» (2013).

Вона двічі отримувала премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у комедії чи мюзиклі за фільми «Американська афера» (2013) і «Великі очі» (2014).

12 січня 2017 року акторка отримала зірку на Алеї слави в Голлівуді. Це 2598-ма зірка^[11].

• Емі Адамс [Архівовано 22 листопада 2011 у Wayback Machine.](укр.) на сайті Кіно-Театр
• Емі Адамс [Архівовано 21 жовтня 2013 у wayback.archive-it.org](англ.) на сайті Internet Movie Database