YaChudo

Еліс Вокер

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Еліс Вокер
Alice Malsenior Walker
Ім'я при народженніЕліс Малсеніор Вокер
Народилася9 лютого 1944[1][2][…] (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ітонтон, Джорджія, США[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США[6][7][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьафроамериканці[8][9][10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, поетеса, письменниця-романістка, есеїстка, викладачка університету, активістка громадянських прав, вихователька, авторка оповідань, дитяча письменниця, сценаристка, акторка, кінопродюсерка, кліматична активістка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпоезія і есей Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКоледж Спелмана в Атланті
Знання мовАнглійська
ЗакладКоледж Веллслі[11], Джексонський державний університет[11] і Коледж Тугалу[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАльфа Каппа Альфаd, Американська академія мистецтв і наук, Authors Guildd[11] і ПЕН-клуб[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЖанрРоман, поезія, публіцистика
Magnum opusБарва пурпурова (роман), The Third Life of Grange Copelandd[4], Meridiand[4], The Temple of My Familiard[4] і Possessing the Secret of Joyd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіReggie Wattsd[12] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMelvyn R. Leventhald[13] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиРебекка Вокер Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

грант Гуггенгайма (1977)

Lillian Smith Book Awardd (1973)

Lillian Smith Book Awardd (1984)

Гуманіст рокуd (1997)

Пулітцерівська премія за художню книгу (1983)

премія «Кандакія»d (1982)

Каліфорнійська зала славиd (2006)

Літературна премія імені Карла Сендбергаd (2016)

премія миру імені Леннона й Оноd (2010)

Премія О. Генріd (1986)

honorary degree from Spelman Colleged (1995)

Національна книжкова преміяd (1983)

IMDbID 0907504 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтalicewalkersgarden.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Еліс Малсеніор Вокер (англ. Alice Malsenior Walker; нар. 9 лютого 1944, Ітонтон, Джорджія) — афроамериканська феміністська письменниця (новели, короткі історії, публіцистика, поезія) та соціальна активістка, викладачка університету.

Авторка роману «Барва пурпурова» (The Color Purple, 1982), нагородженого National Book Award for hardcover fiction, Pulitzer Prize for Fiction, та романів Meridian (1976) і Третє життя Гренджа Копленда (1970). У 1985 році «Барву пурпурову» екранізовано Стівеном Спілбергом з Вупі Голдберг і Денні Гловером. Фільм має рекордну кількість (11) номінацій «Оскара»[14].

Відкрита феміністка, Вокер у 1983 р. винайшла термін вуменізм (англ. womanism) для позначення чорних чи кольорових феміністок.

Життєпис

Народилася в Ітонтоні (штат Джорджія) восьмою дитиною в сім'ї здольника.

Відмінно вчилася в школі та в 1961 р. отримала стипендію, щоб продовжити навчання в коледжі Спелмана в Атланті, де під впливом викладача лівих поглядів Говарда Зінна стала активісткою боротьби за громадянські права.

Зустрічалася з Мартіном Лютером Кінгом, брала участь у марші на Вашингтон у 1963 р. Цього ж року перевелася в коледж Сари Лоренс в Нью-Йорку, який закінчила в 1965 р., здобувши бакалаврський ступінь з мистецтв.

Має дочку Ребекку Вокер, що після народження власного сина перервала з нею спілкування[15]. Ребека також відома як очільниця фемінізму третьої хвилі.

Десятиліттями практикує трансцендентальну медитацію, відгукуючись про неї наступним чином: «Одного разу я навчилася трансцендентальної медитації. Це було 30 з чимось років тому. Це повернуло мене до самовідчуття, в якому я природно перебувала, будучи дитиною, яка росте в сільській місцевості і рідко бачить людей. Я перебувала в цьому стані єдності зі всесвітом, і це відчувалося так, немов би я існувала не сама по собі, а тільки як частина всього навколишнього»[16].

Особисте життя

Вокер розповідала, що в середині 1990-х мала романтичні стосунки зі співачкою та авторкою пісень Трейсі Чепмен: «Це було смачно, мило та чудово, і мені це дуже сподобалося, я була повністю закохана в неї, але це не було нічиєю справою, окрім нас».[17] В інтерв'ю 2001 року Вокер розповіла, що у неї були коханки за останні 10 років.[18]

Кар'єра

Еліс Вокер дебютувала в 1968-му поетичною збіркою «Одного разу» (Once).

Далі був роман «Третє життя Грейнджа Копленда» (The Third Life of Grange Copeland, 1970) — хроніка трьох поколінь насильно розлученої родини. У 1973 р. вийшла друга збірка поезії «Петунії революції та інші вірші» (Revolutionary Petunias and Other Poems) і перша збірка оповідань «У любові та тривозі: Історії чорношкірих жінок» (In Love and Trouble: Stories of Black Women).

У 1976 р. Вокер публікує другий роман «Меридіана» (Meridian), що розповідає про афроамериканку, повноліття якої припадає на 1960-ті — роки боротьби за цивільні права. Книгу часто цитують як найкращий роман про рух за громадянські права, вона входить в деякі навчальні програми не тільки з історії літератури, а й з історії США.

У подальшому виходять поетична збірка «На добраніч, Віллі Лі, до завтра» (Goodnight, Willie Lee, I'll See You in the Morning, 1979) і друга книга оповідань «Хорошу жінку зломити нелегко» (You Can not Keep a Good Woman Down, 1981).

Третій роман Еліс Вокер «Барва пурпурова» (The Color Purple, 1982) зробив її всесвітньо відомою. Книга була удостоєна Пуліцерівської премії та Американської книжкової премії (1983), екранізована Стівеном Спілбергом (фільм теж здобув широку популярність). На створення роману Вокер надихнув короткий вірш поетеси Евелін Тулі Гант «Вчила мене ліловому»[19].

Після успіху «Барви пурпурової» Вокер випустила дві поетичних книги — «Від коней краєвид прекрасніший» (Horses Make a Landscape Look More Beautiful, 1984) і «Ми знаємо лише її посиніле тіло: Збірка віршів 1965—1990 рр.» (Her Blue Body Everything We Know, 1991), романи «Храм мого близького друга» (The Temple of My Familiar, 1989), «Секрет задоволення» (Possessing the Secret of Joy, 1992) і «У променях батьківської усмішки» (By the Light of My Father's Smile, 1998).

Еліс Вокер також випустила кілька дитячих книг.

Серед публіцистичних робіт Вокер — «У пошуках садів, матерями насаджених: Проза жінки» (1983), «Жити словом: Вибране 1973—1987 рр.» (1973—1987, 1988), «Знаки воїна: Спотворювання жіночих геніталій і сексуальне осліплення жінки» (1993, спільно з Пратібою Пармар) і «Все, що ми любимо, можна врятувати: Діяльність письменника» (1997).

У 2000 р. вийшла збірка оповідань Вокер «Вперед із розбитим серцем» (The Way Forward Is with a Broken Heart), тепло зустрінута критикою.

Бібліографія

Рік Жанр Назва
1968 Збірка поезії «Одного разу» (Once)
1970 Роман «Третє життя Грейнджа Копленда» (The Third Life of Grange Copeland)
1973 Збірка поезії «Петунії революції та інші вірші» (Revolutionary Petunias and Other Poems)
1973 Збірка оповідань «У любові та тривозі: Історії чорношкірих жінок» (In Love and Trouble: Stories of Black Women)
1976 Роман «Мерідіана» (Meridian)
1979 Збірка оповідань «На добраніч, Віллі Лі, до завтра» (Goodnight, Willie Lee, I'll See You in the Morning)
1981 Збірка оповідань «Хорошу жінку зломити нелегко» (You Can not Keep a Good Woman Down)
1982 Роман «Барва пурпурова» (The Color Purple) — найпопулярніший роман, екранізований, отримав нагороди
1984 Збірка поезії «Від коней краєвид прекрасніше» (Horses Make a Landscape Look More Beautiful)
1989 Роман «Храм мого близького друга» (The Temple of My Familiar)
1991 Збірка поезії «Ми знаємо лише її посиніле тіло» (Her Blue Body Everything We Know)
1992 Роман «Секрет задоволення» (Possessing the Secret of Joy)
1998 Роман «У променях батьківської усмішки» (By the Light of My Father's Smile)
2000 Збірка оповідань «Вперед із розбитим серцем» (The Way Forward Is with a Broken Heart)
2004 Роман «Час відкрити твоє серце» (Now Is the Time to Open Ypur Heart)

Публіцистика

Рік Публіцистика
1983 «У пошуках садів, матерями насаджених: Проза жінки» (In Search of Our Mothers 'Gardens: Womanist Prose)
1988 «Жити словом: Вибране 1973—1987 рр.» (Living by the Word: Selected Writings)
1993 «Знаки воїна: Спотворювання жіночих геніталій і сексуальне осліплення жінки» (Warrior Marks: Female Genital Mutilation and the Sexual Blinding of Women
1997 "Все, що ми любимо, можна врятувати: Діяльність письменника «(Anything We Love Can be Saved: A Writer» s Activism

Громадський активізм

На Міжнародний жіночий день 8 березня 2003 Еліс Вокер заарештували з 26 іншими активістками та активістами за акцію протесту проти війни в Іраку біля Білого дому.

Примітки

  1. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  3. ↑ а б MusicBrainz — MetaBrainz Foundation, 2000.
  4. ↑ а б в г Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1123.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  7. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118884433 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  8. ↑ Page Y. W. Encyclopedia of African American Women Writers — Westport: Greenwood Publishing Group, 2007.
  9. ↑ Smith J. C. Notable Black American Women
  10. ↑ BlackPast.org — 2004.
  11. ↑ а б в г д Broadside authors and artists: an illustrated biographical directory — Detroit: 1974.
  12. ↑ https://eu.usatoday.com/story/entertainment/celebrities/2020/06/02/james-corden-reggie-watts-break-down-tears-discussing-racism/3129772001/
  13. ↑ https://nmaahc.si.edu/alice-walker
  14. ↑ Academy Awards Database: The Color Purple
  15. ↑ How my mother's fanatical views tore us apart. dailymail
  16. ↑ Alice Walker Quotes. Brainy Quote.
  17. ↑ Wajid, Sara (15 грудня 2006). No retreat. The Guardian. London. Процитовано 26 травня 2013.
  18. ↑ Today, as Part of Women’s History Month, We Interview a Woman Who Is Making History: Author and Activist Alice Walker[недоступне посилання]
  19. ↑ ↑ 'Taught Me Purple' Poet Says She Writes For Fun // Daytona Beach Morning Journal, 3.04.1980.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).