Ель-Хіам

Ель-Хіам
Ель-Хіам
Розташування	Західний берег річки Йордан
Координати	31°38′00″ пн. ш. 35°15′00″ сх. д. / 31.633333° пн. ш. 35.25° сх. д.
Історія
Періоди	мезоліт, неоліт
Культури	хіамська культура
Дослідження
Дати розкопок	1931, 1957, 1961
Археологи	Рене Невіль, Жан Перро, Хоакін Гонсалес Ечегарай
	Ель-Хіам Ель-Хіам (Палестинська держава)

Ель-Хіам (الخیام) — археологічна пам'ятка поблизу Ваді-Харейтун у Юдейській пустелі на Західному березі річки Йордан, на березі Мертвого моря.

Археологічні знахідки в Ель-Хіамі свідчать про майже безперервне проживання груп мисливців від часів мезоліту та раннього неоліту.^[1] Хіамський період (близько 10000–9500 рр. до н. е.), названий на честь цього місця, характеризується крем'яними наконечниками стріл, відомими зараз як «наконечники Ель-Хіаму».^[2] Уперше Ель-Хіам розкопав 1934 року Рене Невіль, пізніше, 1951 року Жан Перро та 1961 року Хоакін Гонсалес Ечегарай.^[2]

Розкопки

1933 року французький дипломат Рене Невіль зробив пробний розкоп і визначив дві фази поселення: шар А (Тахунія I) та B (Тахунія II) (нумерація зверху вниз). Однак через хворобу він не був присутній на розкопках. Розкопки проводилися шарах, паралельних поверхневим стратам (штучних шарах), глибиною на одну лопату. Однак поверхня має значний ухил у бік ваді.

1949 року на запрошення Невіля це місце відвідав Жан Перро, він очистив та вивчив збережений профіль досліджуваної ділянки. Він відніс глибший шар B до натуфійського періоду, тоді як A3 належав до тахунійської культури I, а A2 — до тахунійської культури II. Шар A1 належав до халколітичного Газулієну, шар A2 містив, серед іншого, наконечники Амук і Біблос, а також поліровані кам'яні сокири й кераміку, шар A3 — наконечники Гелван, Єрихон і геометричні мікроліти. 1962 року Хоакін Гонсалес Ечегарай розкопав площу 36 м², але не скрізь до природного ґрунту. Він датував шари знахідок періодами «Прото-Тахунія» та «Тахунія».

Археологи розділили знахідки на три шари. Однак ця класифікація незабаром зазнала критики, а будівництво укриттів призвело до змішування знахідок.

Результати

Більшість знахідок складаються з кременю. Обсидіановий клинок з неясною стратиграфією (колекція/зондування Перро, можливо, шар А) ймовірно виготовлений з анатолійського обсидіану. Вапнякові фігурки схожі на знайдені в Нахаль Орені, Нетів Хагдуді, Мурейбеті та Ґілґалі.

Економіка

Кістки тварин зазвичай трапляються рідко. Найпоширенішими з тварин є козлові (90 % ідентифікованних кісток), далі йде гірська газель (7 %); зрідка трапляються осли, дикі свині та дика велика рогата худоба. Через невеликий середній розмір козлових та велику кількість плодів, Дюко припускає, що, як і газелі, вони були переважно самицями,^[3] на яких, імовірно, полювали наприкінці зими або на початку весни. У шарі 3 знайдено менше плодів, що може свідчити про зміну часу полювання.

Отже, поселення докерамічного неоліту, ймовірно, є мисливською стоянкою, яку відвідували лише наприкінці зими / на початку весни.

Датування

Шар Ib (зона IIb) радіовуглецевим методом датовано 2990±250 років тому (кістка, Lv-358).

Галерея

Мікроліт "наконечник Ель-Хіаму", вперше знайдений у Ель-Хіамі
Три наконечники Ель-Хіаму

Примітки

↑ Avraham Negev; Shimon Gibson (липень 2005). Archaeological encyclopedia of the Holy Land. Continuum International Publishing Group. с. 434. ISBN 978-0-8264-8571-7. Процитовано 13 вересня 2015.
↑ ^а ^б Gopher, Avi (1994). Arrowheads of the Neolithic Levant: a seriation analysis, pp. 6 & 9, Dissertation Series 10, American Schools of Oriental Research, Eisenbrauns.
↑ Pierre Ducos: פייר דוקו, הערכה מחודשת של הפאונה מהשכבות הניאוליתיות ממחסה הסלע אל-חיאם במדבר יהודה‎ / A Re-Evaluation of the Fauna from the Neolithic Levels of El-Khiam. In: Mitekufat Haeven: Journal of the Israel Prehistoric Society / מתקופת האבן‎, כרך כ"ז תשנ"ז, 1997, 77‎

Література

Jacques Cauvin (2000). The Birth of the Gods and the Origins of Agriculture [Народження богів та походження землеробства] (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-65135-6. Процитовано 25 грудня 2025.

[NegevGibson2005-1] Avraham Negev; Shimon Gibson (липень 2005). Archaeological encyclopedia of the Holy Land. Continuum International Publishing Group. с. 434. ISBN 978-0-8264-8571-7. Процитовано 13 вересня 2015.

[Gopher-2] а ^б Gopher, Avi (1994). Arrowheads of the Neolithic Levant: a seriation analysis, pp. 6 & 9, Dissertation Series 10, American Schools of Oriental Research, Eisenbrauns.

[Ducos1997-3] Pierre Ducos: פייר דוקו, הערכה מחודשת של הפאונה מהשכבות הניאוליתיות ממחסה הסלע אל-חיאם במדבר יהודה‎ / A Re-Evaluation of the Fauna from the Neolithic Levels of El-Khiam. In: Mitekufat Haeven: Journal of the Israel Prehistoric Society / מתקופת האבן‎, כרך כ"ז תשנ"ז, 1997, 77‎

[1]

[2]

[3]